Нут і сочевиця нарощують інвестиційну привабливість

Соняшник, що раніше приваблював аграріїв високою рентабельністю, поступився позицією нішовим культурам – нуту і сочевиці. Зокрема, таку тенденцію відзначають виробники.

«Ці культури в Україні вирощують досить давно. Ми маємо традицію виведення сортів нуту і сочевиці власної селекції, адаптовану агротехніку та традиційні ринки для експорту. Однак вони все ж залишаються нішовими, виходячи із обсягів виробництва, посівних площ та темпів їх поширення», – зазначив Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Починаючи з 2012 року, площі під цими культурами коливаються і з тенденцією до скорочення. Водночас ціна на нут (або «турецький горох») зросла майже на 45% порівняно з минулим роком, та майже на 90% – із 2015-м.

«У цьому році серед основних драйверів зростання ціни став досить засушливий вегетаційний період в основних країнах-виробниках та споживачах даної культури – Індії, Пакистані, частково М’янмі», – пояснили в УАК.

Культивування нуту та сочевиці прийнятне для всієї території України. Культури позитивно «реагують» на зрошення в економічному плані, а також добре впроваджуються у сівозміни, будучи бобовими. При цьому нут і сочевиця мають високий рівень маржинальності – як із розрахунку на гектар посівної площі, так і на тонну кінцевої продукції. Це підтверджує їх інвестиційну привабливість.

«Маржинальність нуту сьогодні більша, ніж соняшнику або сої. Увага до таких культур з боку великих вертикально інтегрованих агропромислових виробників свідчить про перспективу виведення їх із портфеля «нішових», – допускає Коваль.

Імпорт нуту і сочевиці в Україну незначний, спостерігається скорочення. Експорт – нестабільний, із незначним трендом до зростання.

Проте вітчизняним виробникам вдалось вийти на ринки країн, які є основними споживачами нуту – Індії, Пакистану, Туреччини, Йорданії, Єгипту, Саудівської Аравії. Серед найбільших імпортерів української сочевиці в 2017 році – Франція, Німеччина, Польща, Ізраїль, Чехія.