Опубліковано 11.09.2017

Українські винаходи: їстівна упаковка для продуктів

Плівка їстівна і не шкодить навколишньому середовищу

“Ідею, як не дивно, мені «подарували» смітники. Я проїжджав у районі міського полігону твердих побутових відходів. Він був весь завалений пластиковими упаковками, поліетиленовими пакетами. Так можна ж перетворити всю країну на смітник! Поліетилен і взагалі термопластик при всіх їх перевагах мають загальний недолік – майже не розкладаються в природних умовах, а якщо примусово це робити – спалювати, то це викид в атмосферу отруйних сполук. Ще один важливий фактор – поліетилен роблять з нафти, невідновлюваної сировини, тобто рано чи пізно його просто не буде з чого робити”, – розповів співробітник лабораторії генетики, біотехнологій і якості біосировини Інституту рослинництва ім. Юр’єва Сергій Тимчук.

На створення біорозкладаної плівки у винахідника пішло близько 15 років.

Основою став крохмаль з кукурудзи.

“Звичайний крохмаль не підходив. До його складу входять дві складові: амілоза й амілопектин у співвідношенні 25% до 75% відповідно. Ми встановили, що для плівки потрібно створити крохмаль, де амілоза займатиме як мінімум 50, а краще 60%”, – пояснює Тимчук.

За допомогою їстівної плівки можна, наприклад, збільшити термін придатності хліба з кількох днів до місяця.

“У нас зазвичай буханець хліба може зберігатися 1-2 дні, а далі ми пускаємо його на сухарі. Якщо ж на хліб напилити нашу плівку, то він залишається свіжим до 4 тижнів. Його навіть можна їсти, не знімаючи плівку”, – додає винахідник.

У природному середовищі плівка розкладається за 4 тижні.

Учений також зазначив, що біоперероблювані пакувальні матеріали не змінюють смак їжі, у них взагалі немає смакових якостей.

Проте говорити про масове виробництво такої плівки зарано. Технологія її виробництва надто дорога, тому підприємцям дешевше робити звичайний поліетилен.

Джерело: Сьогодні
Задати питання