Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 10.04.2018

99,8% антрациту експортовано за «непрямими» контрактами

Протягом 2017 року Україна експортувала 61,1 тис. тонн антрациту, що майже втричі нижче показника 2016-го (178,5 тис. тонн). З усього обсягу експорту даного товару 99,8% в минулому році складали «непрямі» постачання. Про це повідомляє прес-служба ДП «Держзовнішінформ».

У 2017 році весь обсяг «прямого» експорту антрациту (141 тонн) припав на Молдову з середньостатистичною ціною 97 USD/т. Основні об’єми «непрямих» постачань з України спрямовувалися в Туреччину (24,5 тис. тонн, або 40% всього експорту) за середньою ціною 50 USD/т та Італію (24 тис. тонн, або 39%) за ціною приблизно 62 USD/т.

Головною країною-посередником при «непрямих» контрактах у 2017 році виступала Велика Британія, через яку українські компанії відвантажили близько 56,7 тис. тонн антрациту (92,8% від усіх поставок) за середньорозрахунковою ціною приблизно 56,6 USD/т.

Варто наголосити, що британські компанії з організаційно-правовою формою LLP (Limited Liability Partnership або партнерство з обмеженою відповідальністю), через які найчастіше здійснюють зовнішньоекономічну діяльність українські підприємства, відносяться до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (Постанова КМУ №480 від 04.07.2017 року) та через які зазвичай відбувається податкова оптимізація.

«Загалом усереднена ціна експортних поставок антрациту з України у 2017 році за «прямими» контрактами становила 97 USD/т (127 USD/т у 2016 році), а за «непрямими» – 56 USD/т (59 USD/т у 2016 році). Звісно, поясненням такої значної різниці в ціні між експортом антрациту за «прямими» та «непрямими» контрактами може бути різна структура поставок та якість вугілля. Проте, враховуючи той факт, що основні об’єми українського антрациту відвантажувалися в Туреччину й Італію, які, за інформацією учасників ринка, закуповують, як правило, більш дороге марочне вугілля, можемо припустити, що ціни за «прямими» та «непрямими» поставками мали б бути приблизно однакові. Тобто, за інших рівних умов, за нашими оцінками, Україна недоотримала близько 10 млн USD виручки у 2016 році та 2 млн USD у 2017-му», – зазначають експерти Відділу досліджень ринків нафтопродуктів та промислово-сировинних ресурсів ДП «Держзовнішінформ».

Також хочемо зазначити, що, за даними міжнародних інформаційних джерел, цінова динаміка на енергетичне вугілля на світовому ринку була протилежною до українських показників. Так, у 2017 році був зафіксований ріст цінових котирувань. Зокрема, ціни на базисі CIF Туреччина (6000 кал./кг) збільшились приблизно на 40% від показника 2016 року. З урахуванням викладеного розрахункова величина недоотриманої валютної виручки в Україну дещо більша за наведену.

Зважаючи на енергозалежність вітчизняних теплогенеруючих компаній від антрациту та його дефіцит, високий рівень імпортних цін, у середньому 98 USD/т в 2017 році, вважаємо доцільним ввести дозвіл на експорт тільки в разі підтвердженого надлишку антрациту на складах генеруючих компаній або державній компанії для цілей генерації викуповувати заявлені експортні обсяги товару за контрактною ціною в разі її заниження, наприклад, більше 10% від ринкових.

Прес-служба ДП «Держзовнішінформ».