Опубліковано 04.04.2018

80% експорту України – через «непрямі» постачання

80% експорту України відбувається через «непрямі» постачання. А це шлях до перенесення сплати податків за межі України. Про це заявив заступник директора ДП «Держзовнішінформ» Олег Мельник.

Структура зовнішньої торгівлі товарами в 2017 році порівняно з попереднім роком покращилася, але і за підсумками 2017-го залишається розбалансованою щодо «прямих» (країна покупця (експорт)/продавця (імпорт) та країна призначення/відправлення співпадають) та «непрямих» (відповідно, не співпадають) напрямів постачання.

«Якщо взяти в натуральному вираженні (мт), то в 2017 році обсяги «непрямого» постачання товарів на експорт становили 81% від загального експорту товарів. З імпортом ситуація дещо краща. У натуральному вираженні «непрямий» імпорт становив близько 51% та збільшився на 5% порівняно з аналогічним показником 2016 року. Але якщо проаналізувати динаміку зміни рівня цін у 2017 році до 2016-го, то відмічається майже незмінний рівень імпортних цін за «непрямими» постачаннями в 2017 році до 2016-го при його зміні за «прямими» постачаннями в обох напрямах і за «непрямими» за експортом від 9% до 18% залежно від напряму», – зазначає Олег Мельник.

На думку експерта, це може свідчити про можливу оптимізацію щодо сплати податків у 2017 році або про значне завищення цін при імпорті товарів у 2016-му. Якщо припустити, що ріст цін у 2017 році при імпорті за «непрямими» постачаннями мав би бути на рівні від 12%, як і за іншими напрямами, то розрахунково резерв надходжень за ПДВ у 2017 році становить від 500 млн USD.

У цілому така структура українського експорту й імпорту може свідчити про значний рівень податкової оптимізації як з точки зору повноти сплати ПДВ при імпорті, так і про перенесені прибутки від вироблених в Україні товарів за межі України. Окрім того, величина середньорозрахункового рівня цін при експорті свідчить про його сировинну направленість.

При цьому варто зазначити, що обсяг торгівлі України через «офшори», за розрахунками експертів ДП «Держзовнішінформ», у 2017 році зменшився (в натуральному вираженні): з 11% у 2016 році до 9% в 2017-му при експорті та з 8% до 7% – при імпорті відповідно. Це свідчить про позитивний ефект від запровадження трансфертного законодавства.

За словами Мельника, відсутність контролю за цінами при експорті товарів та наявні механізми контролю цін при імпорті (зокрема відсутність дієвого контролю з боку українських банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу, на які НБУ поклав на постійній основі зобов’язання проводити аналіз фінансових операцій клієнта (в т.ч. і за ціною), спонукає суб’єктів ЗЕД до податкової оптимізації та призводить до викривлення реального стану балансу зовнішньої торгівлі України.

«За нашими оцінками, «непрямі» поставки впливають на існуючий показник негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу України (за підсумками 2017 року він становить приблизно -6,2 млрд USD) на рівні від 1 млрд USD», – наголосив Мельник.

За словами експерта, для мотивації дій суб’єктів ЗЕД до торгівлі за «прямими» договорами необхідно в країні запроваджувати механізми, які стимулюють розвиток «прямих» постачань, наприклад, через розвиток інституцій доступного кредитування та гарантування експорту, можливо, через запровадження механізму диференціації розміру ставки ПДВ при її поверненні для «непрямих» експортних поставок (як, наприклад, зробили в Китаї для експорту товарів з низькою доданою вартістю) тощо, так і стримують, наприклад, шляхом запровадження дієвого контролю з боку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику за «непрямими» операціями через наявні механізми реєстрації цін, їх декларування, встановлення граничних цінових рівнів.

«Як у світовій практиці, так і в українських реаліях, існує багато дієвих механізмів для того, щоб валютна виручка надходила в країну повною мірою, а податки сплачувались в Україні. Було б бажання», – підсумував експерт.

Прес-служба  ДП «Держзовнішінформ»

 

Поставити запитання