Опубліковано 08.10.2013

Асоціація з ЄС – загрози та можливості для української зернової галузі

За словами Олександра Одосія, агропромислова галузь є однією з найбільш сильних галузей української економіки і українські аграрії більш інших готові до підписання Асоціації з ЄС. Можливості ж, які відкриває перед українськими експортерами підписання асоціації, очевидні. Головна з них – гарантований обсяг експорту зерна та продуктів його переробки в ЄС.

«В останні роки постачання зерна в ЄС були досить великими, – близько 4,1 млн тонн в 2011 році, 7,8 млн тонн в 2012 році, близько 4 млн тонн – у першому півріччі 2013 року. Головною конкурентною перевагою зернової галузі України є більш низька собівартість і наявність хорошої інфраструктури », – сказав Олександр Одосій, зазначивши, що оскільки ЄС позиціонує себе як експортер високоякісного зерна, перед українськими експортерами відкриваються великі експортні можливості щодо фуражної групи зернових. Європейський союз є одним з найбільших в світі виробників і постачальників зернових культур, конкуруючи з такими країнами як США, Бразилія, Аргентина, Австралія, Канада, Росія, і звичайно Україна. Проте  ЄС, переважно, експортує продовольчу пшеницю і ячмінь, при цьому імпортуючи кукурудзу та олійні культури. Постачання українського зерна до країн ЄС є достатньо великими, проте вони залежать від експортного потенціалу України та рівня валового збору в ЄС в певні маркетингові роки. За останні десять років обсяги експорту зерна коливалися від 329 тис. тонн до 7,8 млн тонн (частка в загальному експорті зерна коливалася від 6% до 29%).

«Варто зазначити, що в проекті, що стосується квот, прописано, що квота на дану групу продукції включає в себе також групу 11 УКТ ЗЕД – продукти переробки зернових. Тобто, квота в розмірі 950 тис. тонн (1 млн тонн через 5 років) поширюється, як на експорт пшениці, так і борошно. Саме це дає певні преференції українським виробникам. Адже експорт борошна, як товару з більшою доданою вартістю більше вигідний. Досить порівняти – при поточній ціні на борошномельну пшеницю на базисі FOB – порти Чорного та Азовського морів у 245-255 дол. США/т, вартість борошна на тих же умовах оцінюється в 300-320 дол. США/т», – підкреслив Олександр Одосій.

Також, за словами експерта, Україна має всі можливості для того, щоб збільшити урожай зернових аж до 100 млн т. Проте, для реалізація цих можливостей необхідно вирішити деякі завдання: «У першу чергу – це недосконала інфраструктура, яка на даний момент задовольняє запити експортерів, однак буде недостатньою у разі нарощування виробництва зернових. Так у 2012 р. в Україні налічувалося понад 750 сертифікованих зернових складів загальним обсягом до 33 млн тонн одночасного зберігання. Інші зерносховища, місткість яких оцінюється на рівні 15-16 млн тонн, або не можуть забезпечити якісні умови зберігання, або не мають сучасного технічного оснащення для довгострокового збереження зерна. Тобто, навіть при врожаї зерна в поточному році на рівні 58-62 млн і олійних культур на рівні 12-13 млн (разом понад 71 млн т) відчувається дефіцит складських потужностей».

Ще одним питанням, що вимагає вирішення, за словами Олександра Одосія, є обмежені пропускні можливості українських портів. На сьогодні українські порти можуть перевалювати близько 35 млн т зерна на рік, що є достатнім при сьогоднішньому експортному потенціалі в 28-30 млн. т. Але у разі збільшення експорту до 40-50 млн т, потрібно інвестиції для нарощування пропускних потужностей українських портів на 25-40 %.

Третім важливим питанням, що вимагає вирішення, на думку експерта, є транспортна система. «Сьогодні в Україні налічується близько 10,8 тис. зерновозів, з яких 1,5-1,7 тис. перебувають в оренді в країнах СНД і порядку 1,5-1,6 – на планових ремонтах.  Для внутрішнього ринку залишається менше 8 тис. вагонів-зерновозів. Якщо в найближчі роки в Україні не будуть закуповуватися або будуватися вагони даного типу, а щорічно з обігу вилучатимуться близько 500 старих вагонів, то можна прогнозувати, що до 2020 року в Україні не залишиться даного вагонного парку», – зазначає Олександр Одосій. За його словами, якраз лібералізація торгівлі з ЄС дасть можливість українським аграріям модернізувати портові елеваторні потужності, побудувати нові вагони- зерновози за рахунок залучення більш дешевих кредитів, поліпшення інвестиційного клімату та імпорту високотехнологічного європейського обладнання.

Експорт зернових з України в 2000-2013 рр., тис. тон

Рік

ЄС-27

Всі країни

Пшениця

Ячмінь

Кукурудза

Всі зернові

Всі зернові

2000

60

220

12

302

1287

2001

1375

359

177

1955

5540

2002

4581

515

79

5664

12168

2003

227

125

336

792

3861

2004

898

281

358

1585

7619

2005

2163

145

466

2871

12493

2006

1106

213

337

1689

11021

2007

192

30

87

329

4207

2008

2822

307

1259

4439

16136

2009

2293

230

786

3351

25745

2010

94

3

660

781

13905

2011

1434

87

2571

4117

14149

2012

1522

0

6182

7780

27114

2013*

58

7

3782

3944

8709

Середнє за останні 10 років (2003-2012 рр.)

1275

142

1304

2773

13625

Середнє за останні 5 років (2008-2012 гг.)

1633

125

2292

4094

19410

Імпортне мито в ЄС (на вересень 2013 р.)

95 євро/т

93 євро/т

0

Імпортна квота по пільговому миту (12 евро/т) в ЄС, тис. т в рік

2378 –треті країни + 734 – Канада, США та інші

307

278

Квота в ЄС після підписання угоди

950

250

400

1600

Квота в ЄС через 5 років

1000

350

650

2000

* дані за перше півріччя 2013 року.

Джерело: разраховано ДП «Держзовнішінформ» на основі даних Держстатслужби України.

Поставити запитання