ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 04.11.2019

З’явилося 10 альтернатив для пшеничного борошна

В Україні виробляють близько 10 видів альтернативного борошна. Про це пише сайт Аgropolit.com.

«Великим борошномельним комбінатам невигідно перебудовувати виробництво для випуску порівняно невеликих обсягів альтернативного борошна, тож таку місію цілком може взяти на себе малий і середній бізнес», – йдеться у повідомленні.

Сьогодні, за даними Асоціації борошномелів України, в нашій країні освоєно виробництво близько десяти видів альтернативного борошна. Найбільшу частку (близько 50%) серед них має кукурудзяна мука, з якої роблять палички, пластівці та інші продукти. На другому місці з 10-відсотковою часткою вівсяне борошно, оскільки вівсяне печиво також користується чималим попитом.

“Виробництво інших видів альтернативного борошна ще не настільки сильно поширене в нашій країні, але саме з цих ніш можна спробувати отримати максимальний прибуток. Наприклад, маловідоме у нас борошно з полби на європейському ринку коштує 3,5 євро за кілограм, щоправда, собівартість такого продукту досить висока. Але якщо організувати вирощування, і переробку полби в межах одного проекту, можна досягти непоганого економічного ефекту”, – зауважують аналітики.

Експерти зазначають, що невеликим підприємствам, які відрізняються управлінською і технологічною гнучкістю, цілком під силу налагодити не тільки помол нішевих зернових, а й організувати з отриманого борошна випічку готової продукції. Багато хто вже активно освоює цей сектор ринку, і в накладі не залишається, оскільки послідовники здорового способу життя готові платити більше за корисну їжу.