ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 12.12.2019

Світовий ринок олійних культур

Для ринку соєвих бобів початок звітного періоду (25 вересня – 23 жовтня) розпочався на позитивній ноті: активізація поставок американської олійної культури до Китаю підштовхнула ціни вгору, але все одно обсяги відвантажень залишаються значно нижче за рівень, який був до початку торговельної війни між країнами.

Окрім того, підтримку цінам надавав і прогноз погіршення погодних умов у регіонах – виробниках олійної культури в США. У свою чергу, темпи сівби сої в Бразилії є найнижчими починаючи з 2013/2014 МР, коли на початок жовтня посівна кампанія в Бразилії була проведена лише на 2,7% від плану. Не стала винятком ще одна країна. Значна осіння посуха в Аргентині може негативно вплинути на урожай соєвих бобів у країні. Нагадаємо, що урожай сої постраждав від
посухи також у 2017/2018 МР, коли скоротився до багаторічного мінімуму.

Після виходу звіту від МСГ США ціни на сою зростали, оскільки прогноз врожайності було знижено навіть більше, ніж очікували учасники ринку. Оцінка врожаю сої в США, що є сьогодні другим у світі виробником олійної культури, суттєво впливає на світовий баланс. У жовтневому звіті внаслідок зменшення врожайності з 47,9 бушеля/акр до 46,96 бушеля/акр оцінку виробництва сої в США знижено на 2,2 млн тонн, до 96,62 млн тонн, що майже відповідає середньому прогнозу інших аналітиків. Прогноз початкових запасів сої в США знижено на 2,51 млн тонн, до 24,85 млн тонн, кінцевих – на 4,91 млн тонн, до 12,5 млн тонн. Світові початкові запаси сої порівняно з оцінкою вересня зменшено на 2,54 млн тонн, до 109,87 млн тонн, прогноз виробництва – на 2,42 млн тонн, до чотирирічного максимуму 339 млн тонн. Оскільки прогнози щодо світового експорту та імпорту практично не змінилися, то передбачається значне скорочення світових запасів сої – до 95,21 млн тонн за підсумками сезону. Вересне­вий прогноз – 99,19 млн тонн. Прогноз виробництва сої для Бразилії залишили на рівні 123 млн тонн, тоді як бразильська агенція CONAB оцінила його у 120,4 млн тонн.

Європейський ринок ріпаку впродовж чотирьох тижнів звітного періоду (25 вересня – 23 жовтня) був залежним від багатьох факторів. Але наприкінці не зміг втримати свої позиції та знижувався: на нього негативно впливало зменшення цін у Канаді на тлі збільшення врожаю і досить сильного курсу канадського долара. Проте в цьому сезоні в ЄС буде зафіксовано дефіцит виробництва ріпаку, і ЄС доведеться імпортувати близько 5,5 млн тонн. За прогнозами аналітиків МСГ США, в новому сезоні світове виробництво ріпаку становитиме 68,57 млн тонн, що майже на 5% поступається результатам 2018/2019 МР і на 1 млн тонн менше, ніж прогнозувало відомство у вересні. Най­помітніше зменшення виробництва очікується в ЄС – на 14%, до 17,15 млн тонн. Знизиться врожай і в Канаді, він становитиме 19,5 млн тонн (­4%). І для ЄС, і для Канади 2019/2020 МР стане другим поспіль із підсумковим падінням виробництва ріпаку. Змен­шення врожаю також очікується в Індії – на 4%, до 7,7 млн тонн. У Китаї показники дещо зростуть (на 2%) і становитимуть 13,1 млн тонн. Водночас МСГ США не прогнозує значного зменшення виробництва ріпакового шроту й олії, що, відповідно, призведе до суттєвого скорочення світових запасів ріпаку – до 6,44 млн тонн, що на 22% менше, ніж за підсумками 2018/2019 МР.

За звітний період (25 вересня – 23 жовтня) листопадовий ф’ючерс на сою на Чиказькій товарній біржі (СВОТ) подорожчав на 16,4 USD/т (+5%), грудневий ф’ючерс на соєву олію – на 30,4 USD/т (+4,7%). Водночас денна зміна листопадового ф’ючерса на ріпак на Паризькій біржі (MATIF) становила ­1,7 USD/т (­0,4%).

Мирослава Шимкова,

експертка ДП «Держзовнішінформ»