Основними споживачами української сировини є країни Європи, Далекого Сходу на чолі з Китаєм та Туреччина. Незважаючи на вплив цілої серії негативних факторів серед яких бойові дії на сході країни та логістичні проблеми, український експорт цього виду продукції стабільно зростав протягом 2014-2015 років, однак у 2016 році відбувся спад на 14%. Основними чинниками зниження експорту стали: зниження поставок до Китаю в умовах високої конкуренції серед світових постачальників, збільшення внутрішнього споживання, низькі ціни на світовому ринку на тлі збільшення пропозиції залізної руди, ремонтні роботи та логістичні проблеми. За підсумками минулого року Україна все ще перебуває на першому місці в списку експортерів залізорудної сировини серед країн СНД з часткою 61% (69% у 2015 році).
«Становище на ринку залишається досить складним, а тиск конкурентів збільшуватиметься. Світові ціни скоріш за все знизяться у другій половині 2017 року , так як попит з боку Китаю стабілізується, а пропозиція з боку найбільших світових сировинних компаній зростає. Щоб зберегти свої позиції, українському виробнику необхідно продовжувати знижувати собівартість виробництва та пропонувати сировину з більш високим відсотком вмісту заліза , адже світовий ринок, у тому числі Китай, щороку збільшує свою орієнтованість на закупівлі високоякісної сировини», – підкреслив Олександр Славинський.
Рівень довіри до експертних висновків ДЗІ підтверджується 20-річним досвідом роботи. Інформацією ДП «Держзовнішінформ» по товарних ринках користуються Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Державна фіскальна служба, Антимонопольний комітет, банки та інші комерційні організації.