У Києві відбувся семінар з трансфертного ціноутворення

15 вересня 2017 року в Києві в Парк-готелі «Голосієво» відбувся практичний семінар «Звіт з ТЦУ 2017. Здати та забути», в ході якого учасники дізналися всі тонкощі і деталі заповнення як звіту по ТЦО, так і складання документації.

Організатором заходу виступили ДП «Держзовнішінформ» та компанія Crowe Horwath AC Ukraine (member of Crowe Horwath International).

Першим з доповіддю виступив начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту аудиту ДФС України – Микола Мішин, який розповів про нововведення в сфері трансфертного ціноутворення. Доповідач акцентував увагу на переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не платять податок на прибуток (корпоративний податок), в тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, і / або не є податковими резидентами держави, в якому вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік), який був затверджений 4 липня 2017 року Постановою Кабінету міністрів України №480. Цей перелік налічує 26 країн, в кожній з яких визначено організаційно-правові форми підприємств, співпраця з якими буде потрапляти під контроль фіскальних органів.

«Контрольованими операціями в 2017 році будуть визнаватися операції, які здійснювалися з компаніями, перерахованими в Переліку, з 27 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року. При цьому вартісний критерій для визнання операцій контрольованими буде розраховуватися за весь 2017 рік», – наголосив Микола Мішин.

Спікер також зазначив, що потрапляння певної організаційно-правої форми до Переліку не означає, що компанія-контрагент автоматично визнається такою, що не платить податок на прибуток за місцем свого резидентства. У тих випадках, коли податок на прибуток контрагентом сплачується і він знаходиться в Переліку, необхідно надати фіскальним органам довідку про те, що такий податок був сплачений за відповідний рік. Для цього необхідно звернутися до свого контрагента, щоб він отримав необхідну довідку у фіскальному органі своєї країни, потім зареєструвати її в дипломатичній установі, зробити офіційний переклад такої довідки та подати її в ДФС України.

Що стосується питання експортних операцій з біржовими котируваннями, то спікер зазначив, що платник повинен переконати фіскальний орган в тому, що:

1) ціноутворення визначалося на момент укладення контракту;

2) даний контракт дійсно є форвардним або ф’ючерсним (укладений у формі, встановленій Постановою Кабінету міністрів України №632 від 19.04.1999 року; всі умови визначені на момент його укладення; платник протягом 10 днів повідомив ДФС України про укладення такого контракту).

«На сьогоднішній день є рішення судів по 2 справах (одне з яких вже пройшло 2 інстанції), що є першими в суперечках з трансфертного ціноутворення, по яких було доначислено податок на прибуток та пеню»,- застеріг слухачів Микола Мішин.

Наостанок, доповідач закликав усіх подавати звіт по ТЦО за 2016 рік не в останній день (у зв’язку з тим, що 1 жовтня випало на неділю, то останнім днем ​​подання звіту по ТЦО за 2016 рік є 2 жовтня), адже завжди є ймовірність збою системи. А тим, хто в липні подав звіт за старою формою, радить подати його за новою формою з позначкою «Звітний новий».

Начальник відділу взаємодії з питань трансфертного ціноутворення департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС України Ірина Сиволап, почала свій виступ з тонкощів процедури подання звіту та зазначила, що за результатами подання звіту платник повинен отримати 2 квитанції.

З питання коригувань доповідач зауважила, що відкоригувати фінансовий результат можна буде тільки на збільшення.

«У той момент, коли перевірка вже почалася, проводити коригування і подавати уточнений звіт вже не можна. Тому потрібно серйозно поставитися до заповнення звіту, адже штраф при заниженні суми до оподаткування становить 25% від суми заниження», -наголосила Ірина Сиволап.

Радник аудиторської фірми Crowe Horwath AC Ukraine Станіслав Лобко, розповів про джерела інформації, які можна використовувати при складанні документації. До них відносяться:

1) внутрішні операції (інформація про операції з непов’язаними особами);

2) відкриті джерела (Руслана, Orbis)

3) інформація, отримана самостійно платником і передана перевіряючим;

4) інформація, отримана з обміну.

Спікер  зазначив, що необхідно звертати свою увагу на умови поставки товару (оскільки вартість доставки товару закладається в ціну такого товару) і терміни оплати.

Далі доповідач наголосив на особливостях застосування методів обґрунтування ринкової вартості.

І насамкінець,  доповідач назвав основні помилки, які допускають платники при складанні документації по ТЦО:

1) ігнорування внутрішніх порівняльних операцій;

2) ігнорування пріоритетних джерел;

3) неповний аналіз;

4) постійне використання 4-го методу при можливості обґрунтування ціни за допомогою інших методів;

5) використання неприпустимих джерел.

Партнер аудиторської фірми Crowe Horwath AC Ukraine -Ольга Богданова, ознайомила учасників семінару з програмними продуктами, які дозволяють автоматизувати окремі ділянки заповнення звіту і складання документації із ТЦО. Серед безлічі різних продуктів спікер виділила наступні:

1) transferta.com.ua (має невелику базу даних, проте доступна в ціні)

2) автоматизована система трансфертного аналізу АСТРА (розроблена Інтерфаксом, розрахована більше на російський ринок);

3) Global Reference Solution;

4) продукти Bureau van Dijk (особливо TP Catalyst).

При використанні таких баз даних, обов’язково необхідно відпрацювати такі моменти:

1) код економічної діяльності;

2) період (звернути увагу на збитки компанії в звітному році, зростання ділової активності навіть при наявності збитків);

3) пов’язаність осіб.

Складена вибірка повинна бути максимально великою, щоб взяти для порівняння якомога більше інформації.

Партнер аудиторської фірми Crowe Horwath AC Ukraine Леонід Карпов, звернув увагу на питання укладення угод про позики від нерезидентів і фінансовий лізинг.

Спочатку доповідач перерахував фактори, які впливають на проведення перевірок саме по позиках. Серед них він виділив:

1) великі розміри курсових різниць;

2) низький кредитний рейтинг України;

3) незабезпечені кредити.

При пошуку порівняльних операцій, платник повинен акцентувати увагу на пошуку небеніфіціарних позичальників, а також провести оцінку:

1) кредитного рейтингу позичальника;

2) результату пошуку порівняльних кредитів;

3) результату пошуку по облігаціях.

Що стосується операцій з фінансового лізингу, то Леонід Карпов  зауважив про те, що контрольованими операціями є:

1) отримання обладнання;

2) нарахування відсотків;

3) викуп обладнання.

У разі, коли відбулося прощення боргу або була кредитна нота, знайти зіставні операції неможливо. У виняткових випадках їх можна розглядати як знижку.

Бувають ситуації, коли була поставлена ​​партія товару для перепродажу, однак за звітний рік вона не була реалізована повністю. Тоді при складанні документації необхідно брати дані як за звітний рік, так і за наступний, якщо в ньому були продажі.

Начальник відділу досліджень ринків агропромислового комплексу ДП «Держзовнішінформ» Антон Порембський,  представив  компанію та розповів як швидко та надійно отримати офіційну довідку про ринкову ціну на певний товар з урахуванням різних критеріїв (опис товару, умови поставки).

Директор АФ “Сайвена-Аудит” Олени Жукова започаткувала цікаву дискусію щодо питань обгрунтування цін при отриманні безповоротної фінансової допомоги, придбанні основних засобів. Спікер зауважила, що при отриманні безповоротної фінансової допомоги неможливо застосувати жоден з методів. На противагу цьому,  Микола Мішин наполіг на тому, щоб в документації детально описували те, у зв’язку з чим така допомога була отримана (адже вона могла бути компенсацією за недоплачений товар і т.д.).

Відносно обґрунтування ціни придбання основних засобів, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту аудиту ДФС України зазначив, що можна застосувати 1-й метод (в разі, коли таке обладнання продається як пов’язаним, так і непов’язаним особам), або ж 4-й метод (визначаємо рентабельність активів: скільки приносило старе обладнання, скільки приносить нове і порівнюємо).

На завершення заходу, доповідачі відповіли на всі запитання аудиторії.

Слухачі отримали  сертифікати учасника семінару.

Прес-служба ДП “Держзовнішінформ”