Зміни до Податкового кодексу: Рада ухвалила резонансний «антиолігархічний» закон

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, остаточну редакцію так званого “антиолігархічного” (або “антиахметовського”) законопроєкту №5600 підтримали 255 народних обранців.

Документ удосконалює низку положень Податкового кодексу, що стосуються питань податкового адміністрування, податку на прибуток підприємств, ПДФО, ПДВ, акцизного й екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування компаній та фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.

Готуючи проєкт до другого читання, парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики згрупував майже 11,5 тисяч поданих народними обранцями поправок у два десятки блоків, що дозволило розглянути їх у стислі терміни.

А 5 жовтня народні обранці проголосували за розгляд документа за скороченою спеціальною процедурою, що передбачає розгляд не всіх, а лише пріоритетних (за висновками профільного комітету) поправок.

Кожна із фракцій та груп могла наполягати на підтриманні щонайбільше 5 не врахованих комітетом змін.

Таким чином, за словами голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, до зведеної таблиці, підготовленої до другого читання, потрапили лише 159 правок.

Серед підтриманих комітетом пропозицій — доповнення законопроєкту положеннями про збільшення переліку послуг, на які поширюється касовий метод оподаткування, підвищення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, узгодження механізму ідентифікації платника податку за землю, зменшення із 2 гектарів до 50 соток мінімального земельного наділу, необхідного для реєстрації сімейного фермерського господарства.

Законопроєкт містить також порядок обрахування рентної плати за видобуток руд, визначає особливості оподаткування тютюнових виробів та порядок оподаткування операцій з металобрухтом і макулатурою.

Неабиякі суперечки після реєстрації документа викликали норми законопроєкту про оподаткування ПДВ продажу нового житла, позбавлення податкових пільг частини середнього агробізнесу, дозволу фіскалам стягувати податкові борги з платників без судових рішень. Частина дискусійних положень (зокрема стосовно ПДВ у будівництві) до остаточної редакції законопроєкту не потрапила.

Як повідомлялося, 1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5600 за основу. Тоді таке рішення підтримали 264 парламентарії. До розгляду документа у другому читанні народні обранці подали 11,4 тисяч поправок. Спочатку в Міністерстві фінансів оцінювали ймовірний фінансовий ефект від ухвалення закону у 50 мільярдів гривень щороку. Пізніше, представляючи у Верховній Раді проєкт бюджету-2022, глава відомства Сергій Марченко оцінив додатковий річний ресурс, на який розраховує держава після набрання чинності податковими змінами, у 25-30 мільярдів.