Емісія дозволила виграти час, але потрібно шукати інші методи – глава НБУ

Про це у колонці для видання “Економічна правда” заявив голова Національного банку України Кирило Шевченко, передає Укрінформ.

“Емісійна” гривня дедалі більше потрапляє на валютний ринок, тисне на обмінний курс. Національний банк частково стримує тиск за рахунок валютних інтервенцій. Так, у лютому-травні НБУ був змушений “стерилізуватиˮ валютними інтервенціями близько 70% “емісійнихˮ вливань. Водночас якщо у квітні співвідношення інтервенцій до емісії було 2:3, то у травні це вже було 1:1”, – написав Шевченко.

Він зауважив, що Нацбанк продає валюту з міжнародних резервів, вичерпання яких призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань. При цьому дедалі більший обсяг гривневої ліквідності посилює попит на іноземну валюту через канали державних витрат та погіршення очікувань.

Крім того, емісія спричиняє падіння дохідності інструментів у національній валюті, передусім за депозитами та ОВДП, що змішує економічних агентів шукати шляхи захисту заощаджень, зокрема купувати валюту та імпортні товари.

“Як наслідок, на кожному новому витку “друку грошей” лише підсилюється доларизація економіки та виведення заощаджень із фінансової системи”, – попереджає очільник НБУ.

Шевченко підкреслив, що емісія НБУ не створює нових ресурсів у економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок. Такий підхід дав змогу виграти час на початку повномасштабної війни, але він не дозволяє вирішити проблеми економіки та державного бюджету. При збереженні нинішнього підходу уряд наражатиметься на постійний тиск індексації видатків, адже для виконання тих самих функцій держави їхня вартість зростатиме.

На думку Шевченка, реалістичним варіантом виходу із ситуації є керований перерозподіл економічного ресурсу на пріоритетні потреби. Мова йде, зокрема, про проведення секвестру бюджету, скорочення некритичних видатків, що частково уряд вже робить. Крім того, очільник НБУ вважає за потрібне підвищити податки на споживання, імпорт, активи, ренту.

“Податки повинні бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони”, – пояснив Шевченко.

Він також наголошує на необхідності активізації внутрішніх запозичень, у тому числі за рахунок підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня, та на потребі докладати максимум дипломатичних зусиль для збільшення обсягів міжнародної допомоги.

Як повідомлялося, Національний банк за тиждень із 27 червня по 1 липня продав на міжбанківському валютному ринку 985,55 млн дол., а купив 6 млн дол. США. Загалом із початку 2022 року Нацбанк купив 1,854 млрд дол. і 110,97 млн євро та продав 13,141 млрд дол. і 1,789 млрд євро.