Україна може втратити 1,4 млн тонн експорту чавуну до ЄС і 1,6 млн тонн довгого прокату і квадратної заготовки щорічно до 2030 року. Це може означати падіння виробництва чавуну на 50% порівняно з 2023 роком. Такі розрахунки наведені в дослідженні GMK Center «Вплив CBAM на експорт чавуну та сталі з України».
Близько 76% сталі в Україні у 2022 році було вироблено по конвертерній і мартенівській технології із середніми викидами вуглецю 2,3 тонни CO2 на тонну сталі. Частка експорту чавуну та сталі до ЄС минулого року становила близько 90%. Тому вплив CBAM на українських виробників сталі буде більш значним, ніж для інших країн.
Україна може припинити експорт чавуну до ЄС, який, за попередніми оцінками, може скласти 1,4 млн тонн у 2023 році. GMK Center очікує, що ринок чавуну в ЄС у 2030 році може бути переважно заміщений поставками HBI (гарячебрикетоване залізо) через значну різницю у вуглецевому сліді цих продуктів. Зокрема, зростає доступність HBI на тлі низки анонсованих проєктів DRI/HBI, особливо на Близькому Сході.
Також українські металургійні підприємства можуть втратити до 1,6 млн тонн експорту довгого прокату та квадратної заготовки. Вітчизняні постачальники довгого прокату не зможуть конкурувати з європейськими виробниками електросталі. Продукція останніх матиме перевагу у собівартості (близько 100 євро) перед імпортерами продукції, виробленої доменно-конвертерним шляхом.
Вплив CBAM на сегмент плоского прокату буде менш помітним до 2030 року, оскільки виробники плоского прокату зможуть перекладати витрати на викиди вуглецю на кінцевого споживача. Це можливо через переважну частку конвертерної технології у сегменті листового прокату в ЄС, а також у ключових країн-експортерів. GMK Center очікує, що експорт плоского прокату з України до ЄС може продовжитися.
Сумарні можливі втрати України від падіння експорту можуть сягнути $1,4 млрд у 2030 році через впровадження CBAM (у цінах 2023 року).
minprom.ua