Падіння рентабельності агровиробництва, а також перехід економіки в «тінь» через блокування податкових накладних, чорний кешовий ринок та сірий експорт знайшли своє відображення в фінансовій звітності агропідприємств.
Про це розповів Павло Гузирь, консультант Chemonics Int. проєкту USAID з аграрного та сільського розвитку (AGRO) у блозі «Аграрії закредитовані під завʼязку: де брати нові кредити і гранти».
Фінансові показники підприємств значно погіршилися, виручка та прибуток знизилися в рази. Так, середня EBITDA з 1 га сьогодні дорівнює 0,00 грн, а часто має навіть від’ємне значення.
Враховуючи ці факти, 2024-й МР очікувано буде найскладнішим за всю історію незалежної України.
У такі важкі часи питання залучення фінансування набирає зовсім іншого сенсу. Стає зрозумілим, що без зовнішньої допомоги український фермер не виживе.
Тож, де фермеру брати кошти:
За словами Павла Гузиря, найпоширенішим видом фінансування залишається банківське фінансування та Державна програма «5-7-9%».
Так, на 30.10.23 р. банки надали фінансування 12 тис. агропідприємствам на загальну суму 62 млрд грн, 36 млрд грн (58%) з яких — це кредити «5-7-9». Такий обсяг фінансування забезпечили 29 банків.
До війни товарне фінансування за обсягами продажів не поступалося банківському фінансуванню та навіть перевищувало його в сегменті купівлі ТМР для посівної. Але після початку війни ситуація змінилася.
Розуміючи це, Проєкт USAID AGRO провів грантовий конкурс щодо перезапуску товарного фінансування 2023 МР. Переможцями конкурсу стали ADAMA, Ukravit, Agro Arena, через товарні кредити яких малі та середні господарства отримують необхідні ТМР для проведення посівної з відстрочкою платежу. Інші національні виробники та постачальники ТМР, такі як ALFA Smart Agro, LNZ, «Агросем», «Украгроком», Plant Agro та ін. також запровадили товарне фінансування, в т.ч. в поєднанні з бартерними інструментами із викупу зерна.
Сьогодні існує велика кількість грантів на підтримку ММСП агросектору України. Умовно їх можна поділити на два напрями:
«Інструменти фінансової підтримки безумовно необхідні, але державі та світовим донорам варто подумати над інструментами гарантованого викупу майбутнього врожаю у дрібних агровиробників за фіксованою та справедливою ціною в поєднанні з форвардними контрактами (виконання таких контрактів повинно бути додатково гарантоване як покупцям, так і продавцям) та страховими продуктами щодо цінових коливань локальному ринку», — підсумував експерт.
kurkul.com