ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Рада ухвалила закон про регулювання ринку підакцизних товарів

Верховна Рада України ухвалила закон про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.

Про це повідомив у Телеграмі народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, передає Укрінформ.

«ВРУ прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт №10346 про державне регулювання виробництва і обігу підакцизної алкогольної, тютюнової продукції і пального. Цей закон про посилення правил регулювання тютюнового та алкогольного ринків», – йдеться в повідомленні.

Метою законопроєкту є удосконалення законодавчої бази щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним.

Так, документ пропонує встановлювати на підприємствах, на яких здійснюється виробництво тютюнових виробів, акцизних складах, на території яких виробляється спирт етиловий, біоетанол, контрольні пости та цілодобові системи відеоспостереження.

Також, після набрання документом чинності, запроваджується можливість блокування за ініціювання ДПС інтернет-сайтів, які незаконно продають підакцизну продукцію.

Крім того, документом спрощується процедура отримання ліцензій на певні види роздрібної торгівлі підакцизною продукцією та запропоновано перехід на електронну форму замість паперової форми ліцензій. Додатково запроваджуються безстрокові ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

www.ukrinform.ua

Євросоюз повернув мита на український овес через перевищення квот

Європейський Союз із 19 червня повертає мита на овес з України через перевищення встановлених квот.

Про це повідомляється на сайті Генерального директорату із сільського господарства та розвитку сільських районів (DG AGRI), передає Укрінформ.

Мита діятимуть до 5 червня 2025 року.

Чинний регламент включає в себе «екстрене гальмування» для низки продуктів, зокрема вівса, яке автоматично спрацьовує, якщо обсяги імпорту досягають середньорічного рівня, зареєстрованого в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. Для вівса цей середній показник становить 2440 тонн.

Після досягнення цього обсягу ЄК протягом 14 днів повторно запроваджує тарифну квоту згідно з угодою про вільну торгівлю. Квота на овес встановлена на рівні 4 тис. тонн.

Оскільки імпорт з початку 2024 року перевищує цей обсяг, до кінця 2024 року діятимуть мита в режимі найбільшого сприяння (MFN). Квота буде знову доступна з 1 січня 2025 року.

Україна у 2022 році експортувала трохи більш як 7 тис. тонн вівса до третіх країн, з липня 2023 року по травень 2024 року – 11 173 тонн. Окрім ЄС, Україна експортує овес в Індію, Ірак, Лівію, Марокко, Південну Африку, Швейцарію, Туреччину, В’єтнам та інші.

Як повідомляв Укрінформ, 6 квітня Європейська комісія запропонувала призупинити дію мит на весь експорт із України до Європейського Союзу терміном на рік. Напередодні Європейський парламент підтримав це рішення ЄК.

ЄС є найбільшим торговельним партнером України, у свою чергу, Україна є 15-м найбільшим торговельним партнером ЄС.

У травні Рада ЄС ухвалила положення, яким скасувала на рік ввізне мито на весь український експорт до Європейського Союзу.

www.ukrinform.ua

Запорізький завод феросплавів відновив виробництво

Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) відновив виробництво з 1 травня поточного року після простою з березня 2023 року через збереження високих цін на електроенергію і недостатніх цін на феросплави на світовому ринку. Про це повідомив голова правління підприємства Павло Кравченко, передає Інтерфакс-Україна.

За його словами, наразі вартість е/е продовжує залишатися дуже дорогою. “Ми запустили 2 печі, це 7% від нашої потужності”, – відзначив Кравченко.

За його словами, немає жодних видимих планів про збільшення виробництва.

Відповідаючи на запитання, хто є основними споживачами продукції – “Запоріжсталь” або “Каметсталь”, СЕО пояснив, що “з тими, з ким укладено контракти, продукція поставляється”.

Голова правління також не став коментувати ситуацію з Нікопольським заводом феросплавів (НЗФ), оскільки не є директором цього підприємства.

“Я не знаю, що буде далі – залежить від світових ринків і від ситуації на війні”, – резюмував Кравченко.

Своєю чергою виконавчий директор УкрФА Сергій Кудрявцев повідомив, що НЗФ розглядає можливість запуску виробництва після простою.

При цьому на уточнююче питання чи оцінюють компанії втрату ринку феросплавними підприємствами, що триває, Кудрявцев підтвердив ситуацію. Він додав, що зараз вони працюють із запасами, які були до цього.

Як повідомлялося раніше, феросплавні заводи продовжують втрачати ринок України через простої, різко зріс імпорт за значного зниження експорту.

Так, Україна у січні-травні скоротила експорт феросплавів у 38,4 раза, до 6,670 тис. т, у грошовому вираженні – у 23,4 раза, до $9,552 млн.

minprom.ua