ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 13.08.2024

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

 Морські порти України за січень-липень обробили 60 млн тонн вантажів

 

Обсяг вантажоперевалки зріс у 2,2 раза р./р.

Морські порти України за підсумками січня-червня 2024 року збільшили перевалку вантажів у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 59,9 млн тонн. Про це свідчать оперативні дані ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

«Показник січня-липня майже дорівнює обсягам перевалки за 12 місяців 2023 року (62 млн тонн)», – зазначає АМПУ.

Протягом липня поточного року оброблено 7 млн тонн вантажів, що у 2 рази більше липня минулого року. Зокрема, 4,2 млн тонн припадає на агропродукцію, експорт котрої сягає 46 країн світу.

Зазначимо, що за підсумками червня 2024 року морські порти України перевалили 1,2 млн тонн залізної руди проти 0,2 млн тонн у червні 2023 року. Загальний вантажообіг українських морських портів за місяць сягнув 7 млн тонн, що в 1,5 раза перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Лідером вантажоперевалки є зернові – 4,4 млн тонн проти 3,4 млн тонн роком раніше.

Вантажообіг через український морський коридор у червні дорівнював 5,6 млн тонн. Загалом за 6 місяців 2024 року порти України перевантажили 53 млн тонн (31,2 млн тонн У 2023 році українські порти збільшили перевалку вантажів на 5% р./р. – до 62 млн тонн, 5,9% від загального вантажообігу склала перевалка залізної руди – 1,9 млн тонн. Це можна вважати початком відновлення галузі після важкого 2022-го, коли портовий вантажообіг обвалився у 2,6 раза порівняно з довоєнним 2021 роком.

 

gmk.center

 

Котирування на пшеницю знизилися, незважаючи на прогнозоване USDA зменшення світових запасів та несподіване скорочення урожаю та запасів у США

 

У серпневому звіті попиту та пропозиції експерти USDA підвищили прогноз світового виробництва пшениці більше, ніж прогноз споживання, тому знизили оцінку кінцевих запасів. Але біржові котирування опустилися на 0,4-1,2%, і їх не підтримало навіть несподіване зменшення прогнозу виробництва та запасів пшениці у США внаслідок зниження оцінки площ сівби та збирання, хоча аналітики очікували підвищення оцінки виробництва завдяки покращенню урожайності.

У порівнянні з оцінками липня новий баланс по пшениці на 2024/2025 МР зазнав таких змін:

  • Оцінку початкових запасів підвищено на 1,37 до 262,36 млн тонн (271,04 млн тонн у 2023/2024 МР) після коригування даних за 2023/2024 МР.
  • Прогноз світового виробництва підвищено на 2,09 до 798,28 млн тонн (789,67 млн тонн у 2023/2024 МР та 789 млн тонн у 2022/2023 МР), зокрема для України – на 2,1 до 21,6 (23) млн тонн (що відповідає даним по збиранню), Казахстану – на 1,5 до 16 (12,1) млн тонн завдяки високій урожайності, Австралії – на 1 до 30 (26) млн тонн на тлі сприятливої погоді. Водночас прогноз виробництва знижено для ЄС на 2 до 128 (134,87) млн тонн (хоча місцеві агенції знизили оцінки до 125-126 млн тонн), а для США – на 0,7 до 53,9 (49,3) млн тонн внаслідок зменшення оцінки площ сівби на 365 тис га, що буде частково компенсоване високою урожайністю. Для рф прогноз урожаю залишено на рівні 83 млн тонн.
  • Оцінку світового споживання підвищено на 4,08 до 804,02 (798,75) млн тонн, насамперед для ЄС, Казахстану та України.
  • Прогноз світового експорту підвищено на 1,97 до 214,86 (220,8) млн тонн, зокрема для України – на 1 до 14 (18,4) млн тонн та Австралії на 1 до 23 (20) млн тонн, тоді як його знижено для ЄС на 0,5 до 34 (37) млн тонн.
  • Прогноз світового імпорту підвищено на 1,7 до 208,4 (218,8) млн тонн, зокрема для ЄС – на 1 до 11 (13) млн тонн, країн північної Африки – на 0,5 млн тонн, південно-східної Азії – на 0,3 млн тонн.
  • Оцінку світових кінцевих запасівзнижено на 0,62 до найнижчого з 2015/16 МР рівня 256,62 (262,36) млн тонн (хоча аналітики оцінювали ї у 256,9 млн тонн), зокрема для США – на 0,78 до 22,53 (19,1) млн тонн, ЄС – на 0,79 до 10,15 (15,4) млн тонн.

На даних звіту вересневі ф’ючерси на пшеницю впали:

  • на 1% до 197,2 $/т – на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго (без змін у порівнянні з даними після виходу липневого звіту),
  • на 1% до 201,5 $/т – на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті (-10,1%),
  • на 0,4% до 217,6 $/т – на тверду яру HRS-пшеницю у Міннеаполісі (-4,9%),
  • на 1,2% до 214,5 €/т або 234,6 $/т – на пшеницю на паризькій Euronext (-2,6%).

Світовий баланс по пшениці залишається напруженим, оскільки в основних країнах – експортерах  виробництво зменшиться, а в країнах – імпортерах виросте, що зменшить попит, який зможе вирости лише в другій половині сезону.

 

graintrade.com.ua

 

В Україні відкрили доступ до бази даних ліцензій усіх перевізників

 

За ініціативи Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та у співпраці з Державною службою України з безпеки на транспорті 12 серпня на Єдиному державному порталі data.gov.ua з’явились дані Ліцензійного реєстру перевізників.

Про це повідомляє пресслужба Мінвідновлення.

Зазначається, що реєстр містить список підприємств із чинними ліцензіями на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів чи відходів, а також міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

“Дані доступні за період з 2010 року. За цей час було видано 57 067 ліцензій. Найбільше ліцензій видано на вантажні перевезення автомобілями — 31 646, перевезення пасажирів автобусами — понад 12 276, та таксі — 9 541”, – йдеться у повідомленні.

Ліцензії на внутрішні перевезення небезпечних вантажів і відходів мають 6 496 компаній, а на міжнародні — 3 864.

Набір даних містить низку інформації, зокрема назву та код ЄДРПОУ перевізника, рік, за який видано дозвіл, дату та час видавання дозволу, його реквізити.

Зокрема, доступ до цих даних дозволяє глибше аналізувати ситуацію з виданими та анульованими ліцензіями, знижувати частку недобросовісних перевізників на ринку.

Для бізнесу ці дані дозволять більш ефективно планувати свою діяльність і виявляти нові ринкові можливості. За допомогою цих даних є можливість знаходити ліцензованих перевізників у певному регіоні, перевіряти, хто має чинні ліцензії, стежити за новими ліцензіями та анулюванням старих, аналізувати ринок перевезень і його тенденції.

Онлайн-платформи можуть використовувати ці дані для створення сервісів з пошуку виконавців, перевірки ліцензій і легальності транспорту, поєднуючи їх з іншими реєстрами, як-от реєстром міжнародних маршрутів.

У Мінвідновлення зазначили, що цей крок сприяє підвищенню прозорості та доступності інформації для громадськості, забезпечуючи вільний доступ до важливих даних, що стосуються ліцензійної діяльності в Україні. Опубліковані дані не містять інформації, що може загрожувати національній безпеці України.

Як повідомлялося, ініціативу реалізує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у співпраці з Міністерством цифрової трансформації, Укртрансбезпекою за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер проєкту – Фонд Східна Європа.

 

www.ukrinform.ua

 

 

Споживання металопродукції в Україні за січень-липень зросло до 2,03 млн тонн

 

За 7 місяців внутрішнє споживання сталі збільшилось на 1,7% р./р.

Україна за підсумками січня-липня 2024 року збільшила споживання металопродукції (прокат та напівфабрикати) на 1,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,03 млн тонн. Про це свідчать дані ОП «Укрметалургпром».

За 7 місяців в Україну імпортовано 711,6 тис. тонн металопродукції, що на 5,6% більше порівняно з січнем-липнем 2023 року. Імпортні поставки складають 35% внутрішнього ринку споживання прокату в країні. Частка імпортної складової у внутрішньому споживанні металопродукції зросла на 5,58 в.п. р./р.

Структура імпорту характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим – 79,38% та 19,04% відповідно. У січні-липні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим було дещо нижчим, але також помітним – 78,83% та 20,13% відповідно.

Загалом за 7 місяців українськими металургами вироблено 3,73 млн тонн прокату, що на 28,4% більше порівняно з аналогічним періодом 2023-го. На експорт відвантажено 2,41 млн тонн металопродукції, що більше на 61,4% р./р.

На внутрішній ринок спрямовано 1,32 млн тонн прокату та напівфабрикатів, що на 6,4% менше р./р. У січні-липні українські металурги скоротили відвантаження продукції на внутрішній ринок, частка експорту у загальному обсязі виробленої продукції за 7 місяців становила 35,5%, тоді як рік тому показник був на рівні 48,7%.

Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 7 місяців збільшилась до 39,8% проти 34,8% роком раніше. Частка сортового прокату в експортних поставках скоротилась – до 13,3% з 19,1%.

Як повідомляв GMK Center, металургійні підприємства України за підсумками 2023 року збільшили виробництво прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,37 млн тонн.

Споживання металопродукції у 2023 році зросло на 119,3% порівняно з 2022 роком – до 3,506 млн тонн. Імпорт становив 1,12 млн тонн (+79,9% р./р.), а експорт – 2,98 млн тонн (-31,7% р./р.).

 

gmk.center