ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Уряд схвалив Стратегію розвитку малого та середнього бізнесу до 2027 року та операційний план заходів на 2024-2027 роки

Уряд схвалив Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва (МСП) на період до 2027 року, а також затвердив операційний план заходів з її реалізації на 2024-2027 роки. Це рішення ухвалили під час засідання, яке відбулося 30 серпня 2024 року.

«Підтримка МСП — один із ключових пріоритетів держави. Нова стратегія є відповіддю на нагальні потреби бізнесу. Є інклюзивною і сприятиме бізнес-активності жінок, осіб з інвалідністю, ветеранів. Вона узгоджена з бізнесом, громадським сектором, експертами. Врахований і регіональний аспект. Її також підтримали  наші міжнародні партнери. І вже маємо практичний результат — разом з Німеччиною запустили  Альянс стійкості МСП для координації зусиль у розвитку екосистеми МСП.  Бо головне завдання Стратегії — створити умови для розвитку МСП й дати партнерам орієнтири, куди найкраще інвестувати як вже зараз, так і під час повоєнного відновлення», — зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка, Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Стратегія визначає ключові напрями державної політики у сфері МСП, включаючи відновлення зруйнованих підприємств за принципом «build back better». Особлива увага приділяється зеленому переходу, цифровій трансформації, інноваційному розвитку та інклюзивності бізнесу, залучаючи жінок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і ветеранів. Документ враховує рекомендації ОЕСР, відповідає змісту  Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також узгоджується з Планом для Ukraine Facility. Стратегія деталізує напрями розвитку української економіки, визначені у Плані, у частині створення складних ланцюгів доданої вартості та розвитку переробної промисловості. Крім того, вона передбачає розвиток МСП згідно з Національним планом з енергетики та клімату на період до 2030 року. Над її розробкою також працювали фахівці Міністерства цифрової трансформації та Офісу розвитку підприємництва та експорту.

«У Мінцифрі ми активно працюємо над розбудовою екосистеми МСП. У 2020 році створили національний проєкт Дія.Бізнес, де підприємці можуть знайти інформацію для створення, трансформації чи масштабування бізнесу. Завдяки проєкту Дія.Бізнес ми досягли значних успіхів у підтримці підприємців по всій Україні та за її межами. Зокрема, ініціювали відкриття 14 центрів Дія.Бізнес, включно з центром у Варшаві. Однак нам важливо мати спільну стратегію, щоб зробити наш рух цілісним і ще більш результативним. Переконана, що реалізація Стратегії дасть змогу підприємцям отримувати актуальну інформацію та доступ до безоплатних можливостей, а також допоможе нашій країні просуватися в рейтингах з підприємництва», –– зазначила Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації України з питань європейської інтеграції.

Стратегія містить чотири основні цілі:

1. Відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу. Передбачає доступ до капіталу, дерегуляцію та запровадження нових інструментів підтримки. Перш за все цьому сприятимуть програми державної політики «Зроблено в Україні»: гранти для переробних підприємств, «Доступні кредити 5-7-9», можливості страхування від воєнних ризиків.  До існуючих програм додаються нові, наприклад, ширше залучення МСП до публічних закупівель. Дерегуляція та нові канали комунікації, такі як платформа «Пульс», дозволять покращити якість державних послуг.
2. Інноваційний розвиток, цифрова трансформація та “зелений перехід”. У Стратегії закладено підхід розумної спеціалізації, створення галузевих кластерів та наукових парків, що сприятимуть залученню інвестицій та розвитку регіонів. Підсилить ці процеси й цифровізація бізнес-процесів, технології штучного інтелекту, інструмент електронного виставлення рахунків, миттєві платежі Національного банку за умови забезпечення кібербезпеки. Щоб сприяти “зеленому переходу” МСП з’явиться онлайн-інструмент для самооцінки вуглецевого сліду підприємств, професійні енергоаудити.
3. Розвиток людського капіталу та підприємництва.Включає дуальну освіту та програми для жінок, ветеранів і людей з інвалідністю. Розширення мережі регіональних офісів «Зроблено в Україні» для підтримки мікро- та малих підприємств.
4. Підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту. Стратегія передбачає співпрацю з міжнародними мережами, такими як Enterprise Europe Network, Erasmus for Young Entrepreneurs,  розвиток бренду «Зроблено в Україні», забезпечення підтримки в пошуку партнерів, веденні перемовин і запуску спільних ланцюгів, розширення діяльності ПАТ “Експортно-кредитне агентство”.

За оцінками Міністерства економіки, реалізація Стратегії призведе до  покращення індексу економічної свободи бізнесу щонайменше на  14 пунктів — до 75+/100, зростання наукоємності валового внутрішнього продукту до +0,7%, збільшення кількості експортерів до більш ніж 35 тисяч. Очікується також зниження рівня безробіття з 18,3 % до 11%.

«Наше завдання — надати українським МСП необхідну підтримку для успішної діяльності як в Україні, так і за її межами. Саме тому ми спільно з партнерами створили стратегію, яка ставить в центрі уваги українського підприємця, надаючи йому можливості для розвитку, інновацій та зростання. Нові ініціативи, такі як залучення МСП до публічних закупівель, співпраця з міжнародними мережами, підтримка інновацій та цифрова трансформація, дозволять українським малим та середнім підприємствам не лише відповідати сучасним тенденціям, але й бути на крок попереду, підвищуючи власну конкурентоспроможність на зовнішніх ринках», — зазначив директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту Андрій Ремізов.

Враховуючи високий пріоритет розвитку малого та середнього бізнесу,  Україна та Німеччина запустили Альянс стійкості МСП для координації зусиль у розвитку екосистеми МСП. Метою альянсу є мобілізація нових ресурсів та координація дій, спрямованих на підтримку малого та середнього бізнесу.

Діяльність Альянсу стійкості МСБ функціонує на основі стратегічних цілей, визначених у Стратегії МСП.

me.gov.ua

Україна у новому сезоні експортувала 7,2 мільйона тонн зернових

Україна з початку 2024/2025 маркетингового року (МР) станом на 4 вересня експортувала 7,201 млн тонн зернових та зернобобових культур.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.

Зокрема, у цьому МР Україна вже експортувала 3,78 млн тонн пшениці (торік станом на 6 вересня було 2,194 млн тонн), 1,104 млн тонн ячменю (торік – 522 тис. тонн), 0,3 тис. тонн жита (0,6 тис. тонн) та 2,288 млн тонн (2,156 млн тонн) кукурудзи.

Водночас, експорт борошна становив 11,9 тис. тонн (проти 26,3 тис. тонн за аналогічний період минулого МР).

Як повідомлялось, Мінагрополітики та учасники ринку зерна погодили граничний обсяг експорту пшениці. Визначено, що у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортує 16,2 млн тонн пшениці і суміші пшениці та жита.

www.ukrinform.ua

Ціни на пшеницю в Україні залишаються під тиском зниження експортного попиту

Мінагрополітики України та учасники зернового ринку 3 вересня підписали додаток до Меморандуму про взаєморозуміння, яким погодили граничні обсяги експорту в сезоні 2024/2025 пшениці та суміші пшениці та жита (месліну) згідно з кодом УКТ ЗЕД 1001 на рівні 16,2 млн тонн. Також сторони домовилися про щомісячний моніторинг експорту та можливість коригування граничних обсягів експорту у січні 2025 року, якщо з’явиться необхідність. Такий крок посилить тиск на закупівельні ціни на пшеницю в Україні, особливо на продовольчу, оскільки трейдери проводитимуть закупівлі з урахуванням обмеження відвантажень у другій половині сезону.

За офіційними даними, у липні – серпні 2024 року Україна експортувала 3,8 млн тонн пшениці, що на 87% перевищило торішні темпи експорту та склало 23% від встановленого Меморандумом граничного обсягу. Вітчизняні борошномели просили Мінагрополітики встановити обмеження на експорт продовольчої пшениці, оскільки її частка в урожаї 2024  досить низька.

В Україні експортні закупівельні ціни на пшеницю з доставкою до портів Чорного моря залишаються на рівні 9000-9300 грн/т або 195-200 $/т на продовольче та 8100-8300 грн/т або 175-180 $/т на фуражне зерно. При цьому обсяг пропозицій дещо виріс, оскільки фермери стримують продажі пізніх культур на тлі зниження урожаю.

Пшеничні котирування на світових біржах почали тиждень зростанням, викликаним прогнозами зменшення урожаю в ЄС, а також активним експортом з США.

За даними МСГ США, за 23-29 серпня експорт пшениці склав 578 тис тонн, а загалом у сезоні сягнув 5,736 млн тонн, що на 31,92% перевищує торішні темпи.

Трейдери переходять на торгівлю грудневими ф’ючерсами, які торгувалися на 3-4% дорожче, ніж вересневі, а вчора ще виросли:

• на 2,8% до 208,24 $/т – на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
• на 1,9% до 211,7 $/т – на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті,
• на 1,1% до 223,1 $/т – на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі,
• на 1% до 219,25 €/т або 242,45 $/т – на пшеницю на паризькій Euronext.

За даними Русагротрансу, експортні ціни на російську пшеницю з протеїном 12,5% та поставкою у вересні залишаються на низькому рівні 216 $/т FOB, що дозволить наростити її поставки у вересні – жовтні на тлі підвищення цін на пшеницю в ЄС та США. Зростання цін на пшеницю в рф підтримає ціни на українську пшеницю, оскільки поставки з Румунії та Болгарії також зменшуються.

graintrade.com.ua