ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Уряд частково повернув ринковий нагляд за нехарчовою продукцією для підвищення безпеки громадян

Кабінет Міністрів України частково поновив планові перевірки органами ринкового нагляду деяких видів нехарчової продукції, яка може бути потенційно небезпечною для споживачів. Йдеться про дитячі іграшки, ліфти та ліфтове обладнання, електричні та електронні пристрої, обігрівачі та інші товари. Відповідну Постанову затверджено на засіданні Уряду 6 вересня 2024 року.

«Майже від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну діяв мораторій на перевірки нехарчової продукції. Зараз ми частково повертаємо державний контроль за потенційно небезпечною продукцією. Це допоможе захисту людей від придбання та використання небезпечної продукції, щодо якої ми регулярно отримували скарги, як від громадян, так і від легального бізнесу через її низьку якість. Водночас Міністерство економіки України та Рада бізнес-омбудсмена моніторитимуть дотримання норм чинного законодавства та прозорість роботи органів державного ринкового нагляду під час перевірок бізнесу.

Це рішення є також вимогою європейських партнерів. Це необхідний крок у межах рекомендацій Європейської Комісії з підготовки до укладення Угоди АСАА («промислового безвізу») та програми Ukraine Facility», — зазначив Перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев.

Планові перевірки органів державного нагляду будуть стосуватися:

• рухомого обладнання, що працює під тиском — перевірятиме Держпраці;
• засобів індивідуального захисту — Держпраці;
• ліфтів та компонентів безпеки для ліфтів — Держпраці;
• колісних транспортних засобів, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені або використані на колісних транспортних засобах — Укртрансбезпека;
• медичних виробів та виробів для діагностики in vitro (дослідження зразків крові або тканин, взятих із людського тіла) — Держлікслужба;
• активних медичних виробів, які імплантують — Держлікслужба;
• іграшок — Держпродспоживслужба (ДПСС);
• електричного та електронного обладнання — ДПСС;
• обігрівачів приміщень та комбінованих обігрівачів — ДПСС.

В Уряді впевнені, що часткове повернення державного нагляду сприятиме покращенню якості та безпеки  нехарчової продукції. Також це підвищить конкуренцію  — у продажу з’явиться більше якісних товарів. Поступово це наблизить український споживчий ринок до внутрішнього європейського ринку та сприятиме укладенню Угоди про «промисловий безвіз»  між Україною та ЄС.

me.gov.ua

Закупівельні ціни на соняшник в Україні продовжують зростати

В Україні триває збирання соняшника, якого станом на 12 вересня з 1,5 млн га або 30% площ намолочено 2,975 млн тонн з урожайністю 1,98 т/га, що поки що поступається торішньому показнику.

За тиждень ціни попиту на соняшник з вмістом олії 50% виросли ще на 500 грн/т до 20500-21500 грн/т з доставкою на завод, оскільки фермери на тлі зростання цін стримують продажі та збираються збиранням пізніх культур.

Ціни попиту на соняшникову олію та шрот в портах протягом тижня залишалися на рівні 910-930 $/т та 190-195 $/т відповідно, тому переробними купують соняшник, зменшуючи маржу переробки.

За даними Economics, за тиждень середня ціна на соняшникову олію з доставкою покупцям виросла на 6% до 995 $/т на підсумках останнього тендеру в Єгипті, де GASC придбав соняшникову олію за ціною 1045,5 $/т C&F, яка на 27,5 $/т перевищує ціну закупівлі на тендері 7 серпня.

Ціни на пальмову та соняшникову олію залишаються під тиском зниження цін на соєву олію.

Грудневі ф’ючерси на соєву олію на біржі в Чикаго протягом тижня впали на 1,8% до багаторічного мінімуму 857 $/т (рівень минулого місяця), досягнутому у серпні. Але сьогоднішній звіт по переробці сої у серпні може підтримати ціни.

Експерти FAS USDA знизили прогноз урожаю соняшника в Україні у 2024/2025 МР на 1 до 12,5 млн тонн (15,5 млн тонн торік), що на 21% поступатиметься середньому 5-річном показнику внаслідок зменшення урожайності та площ сівби.

У вересневому звіті USDA прогноз світового виробництва рослинних олій у 2024/2025 МР залишили на рівні 227,1 млн тонн (224,55 млн тонн у 2023/2024 МР, 218,33 млн тонн у 2022/2023 МР та 208,62 млн тонн у 2021/2022 МР), оскільки зменшення виробництва соняшникової олії на 0,76 до 19,82 (22,15) млн тонн буде компенсоване збільшенням виробництва пальмової на 0,6 до 80,43 (79,48) млн тонн.

Прогноз виробництва ріпакової олії підвищено на 0,13 до 34,31 (34,27) млн тонн, попри зменшення урожаю ріпаку на 1,27 млн тонн.

Ціни пропозицій російської соняшникової олії з поставкою у жовтні виросли на 5 $/т до 930 $/т FOB на тлі зростання внутрішніх цін на соняшник.

graintrade.com.ua

Ціни на каву зросли до найвищого рівня за останні 13 років – Bloomberg

Постійні перебої з поставками кави на світовому ринку призвели до того, що ціни на зерна арабіки преміум-класу зросли до найвищого рівня за останні 13 років.

Про це повідомляє Bloomberg, передає Укрінформ.

Зазначається, що ф’ючерси на каву зросли на 3,3% до 2,6805 дол. за фунт в Нью-Йорку, що є найвищим показником за останні 13 років.

Цього року ціни зросли приблизно на 40%, оскільки дефіцит дешевших зерен робусти стимулює попит на сорт арабіки, якому віддають перевагу спеціалізовані кавові компанії.

Зростання цін на каву відбувається, зокрема, через занепокоєння щодо погодних умов у Бразилії, яка є найбільшим виробником кави. Країна завершує збір врожаю 2024-2025 років, і прогнози виробництва погіршилися після того, як спека і сухість завдали шкоди полям.

За словами аналітика Rabobank Карлоса Мера, з початку посушливого сезону в квітні кількість опадів у регіонах вирощування арабіки постійно була нижчою за норму.

«І це відбувається тоді, коли кавова індустрія страждає від перевантаженості портів в декількох країнах, глобального дефіциту контейнерів, перебоїв в районі Червоного моря, а також невтішних врожаїв у В’єтнамі», – сказав він.

Ціни на робусту також зростали більше тижня, підскочивши у понеділок на 3%.

Зростання цін на каву посилює інфляцію в усіх сегментах ринку напоїв. Ціни на апельсиновий сік також підскочили через дефіцит виробництва, а рекордне зростання ф’ючерсів на какао збільшує вартість шоколадних напоїв та десертів. Втім, ціни на інші основні продукти харчування, такі як зернові, залишаються низькими, що стримує загальну продовольчу інфляцію.

Як повідомляв Укрінформ, сорт кави робуста подорожчав приблизно на 40% за перші шість місяців 2024 року.

www.ukrinform.ua

Споживання металопродукції в Україні за січень-серпень скоротилось до 2,3 млн тонн

Понад 36% або 833,1 тис. тонн припадає на імпорт

Україна за підсумками січня-серпня 2024 року скоротила споживання металопродукції (прокат та напівфабрикати) на 1,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,298 млн тонн. Про це свідчать дані ОП «Укрметалургпром».

За 8 місяців в Україну імпортовано 833,1 тис. тонн металопродукції, що на 5,8% більше порівняно з січнем-серпнем 2023 року. Імпортні поставки складають 36,3% внутрішнього ринку споживання прокату в країні. Частка імпортної складової у внутрішньому споживанні металопродукції зросла на 5,83 в.п. р./р.

Структура імпорту характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим – 79,74% та 18,8% відповідно. У січні-серпні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним – 80,3% та 18,71% відповідно.

Загалом за 8 місяців українськими металургами вироблено 4,32 млн тонн прокату, що на 26,6% більше порівняно з аналогічним періодом 2023-го. На експорт відвантажено 2,85 млн тонн металопродукції, що більше на 59,4% р./р.

На внутрішній ринок спрямовано 1,46 млн тонн прокату та напівфабрикатів, що на 9,6% менше р./р. У січні-серпні українські металурги скоротили відвантаження продукції на внутрішній ринок, частка експорту у загальному обсязі виробленої продукції за 8 місяців становила 66,1%, тоді як рік тому показник був на рівні 52,5%.

Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 8 місяців збільшилась до 39,2% проти 35% роком раніше. Частка сортового прокату в експортних поставках скоротилась – до 14% з 19,6%.

Металургійні підприємства України за підсумками 2023 року збільшили виробництво прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,37 млн тонн. За підсумками грудня українські металурги збільшили виробництво сталевого прокату на 1,8% порівняно з попереднім місяцем та в 4,7 раза р./р. – до 508 тис. тонн.

Споживання металопродукції у 2023 році зросло на 119,3% порівняно з 2022 роком – до 3,506 млн тонн. Імпорт становив 1,12 млн тонн (+79,9% р./р.), а експорт – 2,98 млн тонн (-31,7% р./р.).

gmk.center