ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Підготовка до переговорного процесу про вступ до ЄС: відбулись перші секторальні консультації щодо транспортної політики

Під час консультацій учасники погодили подальший алгоритм підготовки до двосторонньої зустрічі в межах скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом 14 «Транспортна політика».

 У рамках підготовки до офіційних переговорів про вступ України до ЄС днями в Брюсселі відбулись секторальні консультації української делегації з представниками Європейської комісії.

Участь у зустрічі взяли В​​іцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина, заступник Міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач та представник України при ЄС Всеволод Ченцов.

Секторальні консультації – це підготовка до двосторонньої зустрічі між Україною та Європейською Комісією щодо окремих розділів переговорів.

«Міністерство розвитку громад та територій відіграє важливу роль у процесі євроінтеграції України, зокрема через імплементацію актів права ЄС у сфері регіональної політики, транспорту та транс’європейських мереж. Загалом це майже 4 тисячі актів права, з яких імплементувати необхідно близько 400.

Нашою метою є створення інфраструктури, яка б відповідала європейським стандартам у кожному регіоні, забезпечуючи громадам можливість ефективно використовувати фінансові інструменти для впровадження сучасних транспортних рішень.

Щодо децентралізації, саме громади відіграватимуть вирішальну роль у впровадженні цих нововведень, що дозволить на місцевому рівні реалізовувати якісні зміни, які сприятимуть сталому розвитку й підвищенню якості життя людей», – зазначив Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

«Зараз – на часі починати системну трансформацію у сфері транспортної політики України. Ми прагнемо, щоб ці трансформації на самому початку були повністю узгоджені та орієнтовані на майбутній процес вступу до ЄС. У цій сфері ми маємо конкретні сектори, які детально регулюються законодавством ЄС. Тому для нас дуже важливо впорядкувати процес на національному рівні за допомогою підготовчої роботи. Ми запропонували провести цю зустріч, щоб обговорити наші пропозиції і скоординувати організацію процесу та зусилля з обох сторін», – зазначила Ольга Стефанішина.

Розділ «Транспорт» нараховує майже чотири тисячі нормативно-правових актів, з яких імплементувати в українське законодавство необхідно майже 400.

«Україна зараз проходить надзвичайно важливий етап переговорного процесу – скринінг відповідності нашого законодавства до права Європейського Союзу. Складність саме транспортної політики полягає не просто у кількості нормативно-правових актів, які треба імплементувати, а в тому, що мова йде про фізичну інфраструктуру та технічні регламенти, які мають відповідати вимогам ЄС. Розділ “Транспорт” стосується всіх ключових видів транспорту: автомобільного, залізничного, авіаційного, морського та річкового, а також розбудови транс’європейських мереж, дорожнього господарства та суспільно важливих перевезень. Це не лише технічне питання – це фундамент для нашого подальшого розвитку і інтеграції в європейську транспортну систему. Наше завдання – створити умови, за яких український транспорт і логістика стануть невід’ємною частиною європейського економічного простору», – зазначив Сергій Деркач.

Під час консультацій учасники погодили подальший алгоритм підготовки до двосторонньої зустрічі в межах скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом 14 «Транспортна політика».

Наступні місяці сторони будуть працювати над всіма напрямками Розділу, щоб виявити ключові прогалини та напрацювати рамки наближення законодавства у цих сферах. Далі відбудеться здійснення офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС за відповідним переговорним розділом.

Нагадаємо, у червні цього року Україна почала переговорний процес щодо вступу в Європейський Союз. Наразі Єврокомісія аналізує відповідність національного законодавства законодавству ЄС (acquis ЄС). Секторальні консультації в межах скринінгу є важливим джерелом інформації для Єврокомісії про стан готовності України до членства в ЄС. Скринінг відбувається за 33 переговорними розділами, які згруповані за 6-ма тематичними блоками відповідно до переглянутої у 2020 році методології розширення ЄС.

mtu.gov.ua

ВВП у серпні зріс на 3,5%: основні драйвери росту – промисловість, транспорт, будівництво та внутрішня торгівля

У серпні 2024 року українська економіка зросла на 3,5% [±1%] порівняно із серпнем минулого року. За вісім місяців цього року зростання ВВП оцінюється на рівні 3,9% [±1%] порівняно з аналогічним періодом минулого року. Такі дані оприлюднило Міністерство економіки.

«Основний внесок у зростання економіки додала промисловість та позитивна динаміка у транспорті, будівництві та внутрішній торгівлі. Крім того, у серпні вперше за останні три місяці бізнес покращив оцінки діяльності на найближчу перспективу. Також вперше за останні два місяці покращилися споживчі настрої. Це зумовлено мінімальними «віяловими» відключеннями електроенергії впродовж місяця»,  — наголосила Перша Віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, динаміка зростання економіки за перші вісім місяців 2024 року на рівні 3,9%, наразі відповідає оновленому урядовому прогнозу. Зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%.

Водночас дефіцит кваліфікованих фахівців негативно впливає на очікування бізнесу і стримує їхню економічну активність.

Юлія Свириденко зазначила, що у серпні позитивні тенденції у промисловості сформувались завдяки стабільному доступу підприємств до електроенергії. Багато компаній налагодили її прямий імпорт. Також вона відмітила роботу Українського морського коридору та високий інвестиційний попит на продукцію машинобудування та будівельні матеріали.

Пожвавлення промисловості позитивно вплинуло на транспортну галузь — зросли обсяги  внутрішніх залізничних перевезень та переробки вантажів у морських портах. У будівництві збільшились обсяги будівельно-монтажних робіт. Основним драйвером галузі стали відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, проведення капітальної реконструкції та ремонту дорожнього покриття на аварійних ділянках.

У внутрішній торгівлі спостерігалось зростання обороту завдяки збільшенню споживчого попиту.

Падіння обсягів виробництва у сільському господарстві спричинили менші обсяги врожаю ярих культур порівняно з минулим роком. На це вплинули погодні умови  у період вегетації та дозрівання рослин. Проте позитивна динаміка зберігається у тваринництві завдяки стабільному попиту  на внутрішньому ринку та державній підтримці виробників.

me.gov.ua

 Закупівельні ціни на кукурудзу в Україні виросли на тлі зміцнення курсу долара, але їх стримують низькі світові ціни

Минулого тижня експортні ціни попиту на кукурудзу з доставкою до портів Чорного моря трималися на рівні 180-185 $/т, але на тлі зростання курсу долара на міжбанку вони виросли на 100-150 грн/т до 8450-8550 грн/т. Фермери збільшують пропозицію кукурудзи, але темпи експорту досить низькі через незначні запаси старого урожаю.

Станом на 13 вересня з 255,3 тис га або 6,5% площ зібрано 1,1 млн тонн кукурудзи.

У 2024/2025 МР (на 16 вересня) Україна експортувала 2,5 млн тонн кукурудзи (2,46 млн тонн торік), зокрема у вересні – 169 тис. тонн (410 тис тонн торік за цей період).

Попит на українську кукурудзу з боку ЄС зберігається, але ціни залишаються нижчими ніж на пшеницю.

Листопадові ф’ючерси на кукурудзу на біржі в Парижі за тиждень виросли на 1,3% до 202,5 €/т або 225 $/т, тоді як грудневі ф’ючерси на пшеницю торгуються по 220 €/т або 244 $/т.

Грудневі ф’ючерси на кукурудзу на біржі в Чикаго за тиждень виросли на 2% до 162,4 $/т (+3,1% за місяць) за підтримки зростання цін на нафту та зниження прогнозу світового виробництва.

Суха та спекотна погода у США найближчими тижнями прискорить збирання кукурудзи та збільшить обсяг пропозицій. Станом на 15 вересня у США обмолочено 9% площ кукурудзи у порівнянні з 6% в середньому за 5 років.

Трейдерів турбує спека у центральній Бразилії, яка затримує сівбу сої та кукурудзи першого урожаю, а також може зменшити площі сівби кукурудзи другого урожаю в разі затримки збирання сої. Агенція Conab прогнозує, що у 2024/2025 МР урожай кукурудзи в країні збільшиться порівняно з попереднім сезоном на 3,6% до 119,8 млн тонн (USDA у вересні оцінив його у 127 млн тонн), а експорт скоротиться на 5,6% до 34 млн тонн (49 млн тонн за прогнозом USDA), тоді як другий урожай кукурудзи виросте на 4,14% до 94,02 млн тонн.

graintrade.com.ua