ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Єврокомісія почала опрацьовувати звіт України про виконання кроків четвертого кварталу 2024 року Плану для Ukraine Facility

Міністерство економіки направило до Європейської комісії звітний пакет щодо реалізації Плану для Ukraine Facility за четвертий квартал 2024 року із підтвердженням виконання 13 ключових завдань. Зокрема Україна ухвалила 4 закони та прийняла 7 стратегічних документів. Нагадаємо, Мінекономіки є національним координатором впровадження програми Ukraine Facility. Головне завдання – організовувати моніторинг виконання Плану України та подавати щоквартальну звітність для Європейської Комісії.

«Виконання всіх кроків, передбачених Планом України, стало можливими завдяки злагодженій роботі гілок влади. Я вдячний Верховній Раді України, Кабінету Міністрів та центральним органам виконавчої влади за згуртованість і професійність у дотриманні наших міжнародних зобов’язань. Минулого року в межах виконання Плану нам вдалося залучити 16,2 млрд євро західної підтримки. Впевнений, ми збережемо таку ж результативність у 2025 році, і зможемо залучити ще 12,5 млрд євро, що стане суттєвою підтримкою для державного бюджету та економічного відновлення країни», – зазначив Перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев.

Європейська Комісія опрацьовуватиме звіт протягом місяця, після чого надасть висновок щодо успішності виконання заходів четвертого кварталу 2024 року. У разі позитивної оцінки буде прийнято рішення щодо виділення чергового траншу для України – 3,5 млрд євро.

Рішення Єврокомісії про виділення коштів також мають погодити країни-члени та Рада ЄС. Після цього кошти будуть направлені до українського бюджету, орієнтовно в кінці березня 2025 року.

Звітуванням за виконання кроків четвертого кварталу українська сторона фіналізувала свою роботу над Планом України у 2024 році.

13 виконаних кроків у четвертому кварталі згідно з Планом України:

1. Схвалено Стратегічний план цифровізації Державної податкової служби.Передбачено створення єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи для автоматизації процесів, впровадження електронних послуг та посилення захисту даних.
2. Вдосконалено законодавство щодо запобігання неплатоспроможності.Нові положення, гармонізовані з Директивою ЄС, передбачають раннє виявлення фінансових проблем підприємств і надають механізми реструктуризації боргів.
3. Ухвалено Політику державної власності.Встановлено чіткі правила управління державною власністю, розділено функції власника, регулятора і менеджера, а також визначено перелік об’єктів для приватизації.
4. Затверджено дві соціальні стратегії:
   • Реформування інтернатів і підтримка осіб з інвалідністю для їхнього життя в громадах.
   • Забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні через підтримку сімей, розвиток альтернативного виховання та моніторинг умов проживання.
5. Відновлено планові перевірки ринкового нагляду.Це сприяє підвищенню якості та безпеки продукції, а також підготовці до укладення «промислового безвізу» з ЄС.
6. Удосконалено законодавство у сфері містобудування.Впроваджено єдині реєстри, містобудівний кадастр і нові електронні послуги для прозорості та зручності.
7. Стимульовано інвестиції у відновлювані джерела енергії. Вдосконалено процедури «зелених» аукціонів для залучення нових учасників та збільшення частки «зеленої» енергетики.
8. Забезпечено незалежність енергетичного Регулятора. Відтепер державні органи не можуть втручатися у його діяльність, відповідно до стандартів ЄС.
9. Схвалено Національну транспортну стратегію до 2030 року. Планується створення сучасної транспортної системи, інтегрованої з європейською мережею TEN-T, а також цифровізація та декарбонізація галузі.

• Прийнято Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури з країнами-членами Європейського Союзу та Молдовою до 2030 року. Передбачено реконструкцію пунктів пропуску, спрощення процедур перетину кордону та впровадження спільного контролю.
• Затверджено Стратегію розвитку сільського господарства до 2030 року. Програма адаптує політику до стандартів ЄС, зосереджуючись на земельній реформі, зрошенні та підтримці малих виробників.
• Прийнято Закон «Про Державний аграрний реєстр». Розширено коло користувачів ДАР, спрощено доступ до витягів і забезпечено моніторинг цільового використання державної допомоги.
• Ухвалено Закон про розвиток мінерально-сировинної бази до 2030 року. Закон визначає пріоритети у сфері критичних і стратегічних ресурсів, передбачає інтеграцію у глобальні ринки та створення сприятливих умов для інвестицій.

Нагадаємо, минулого року програма Ukraine Facility залучила найбільший обсяг зовнішньої підтримки до державного бюджету – 16,2 млрд євро. Це 40% від загальної суми допомоги з боку західних партнерів.

me.gov.ua

Юлія Свириденко та Марта Кос обговорили питання інтеграції економіки України в ЄС

Подальшу підтримку України та спільну роботу, результатом якої має стати успішна інтеграція української економіку в економіку ЄС, обговорили під час зустрічі на полях Всесвітнього економічного форуму у Давосі Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко та європейський комісар  з питань розширення Європейського союзу Марта Кос.

Це перша зустріч Першої віцепрем’єр-міністерки із новопризначеною єврокомісаркою. Сторони обговорили, зокрема прогрес у реалізації індикаторів Ukraine Facility.

«Ukraine Facility є однією із ключових програм для відновлення нашої країни. Ця програма забезпечує нам стабільність і передбачуваність,  дозволяючи здійснювати реформи, відновлювати зруйноване війною і зміцнювати інституції. Очікувані 12,5 мільярдів євро на 2025 рік у межах Ukraine Facility відіграватимуть важливу роль для довгострокового відновлення», – зазначила Юлія Свириденко.

Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України відзначила лідерство Марти Кос в налагодженні більш тісної співпраці між Європейським союзом та Україною. За її словами, обсяг завдань і роботи для європейського комісара з питань розширення насьогодні є надзвичайно великий – від супроводу процесу євроінтеграції України до питань реалізації Ukraine Facility і Ukraine Investment Framework для залучення інвестицій. Юлія Свириденко висловила переконання, що зусилля сторін допоможуть ефективно вирішувати увесь комплекс питань, пов’язаний з євроінтеграцією та відновленням України.

Під час зустрічі сторони обговорили також те, як максимально використати можливості Ukraine Investment Framework – інструменту для залучення інвестицій на 9.3 млрд євро. Україна сподівається, що у цьому році Єврокомісія оголосить додаткові програми фінансування на €3 млрд для проєктів у публічному секторі, а також запустить пряме фінансування корпоративного сектору та інвестиції у приватний капітал з залученням фондів прямих інвестицій. Під час зустрічі сторони обговорили те, як залучити якомога ширше коло приватних компаній до використання коштів Ukraine Investment Framework для проєктів із відновлення України.

me.gov.ua

ДТЕК та данська Vestas оголосили про будівництво II черги найбільшої в Східній Європі вітроелектростанції

Українська група ДТЕК та данська Vestas, провідний світовий виробник вітрових турбін — підписали угоду щодо будівництва другої черги Тилігульської ВЕС у Миколаївській області. Про реалізацію проєкту вартістю 450 млн євро оголошено в Давосі в присутності президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, Першої віцепрем’єр-міністерки – Міністерки економіки України Юлії Свириденко, комісара з питань енергетики та житлового будівництва Європейської комісії Дена Йоргенсена, міністр промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортена Бьодскова.

«Реалізація проєкту з будівництва Тилігульської вітрової електростанції, що має стати найбільшою в Східній Європі, – вагомий крок на шляху України до впровадження Національного плану з енергетики та клімату, зміцненню енергетичної безпеки держави та декарбонізації економіки. Також цей проєкт, підтриманий Данським експортно-кредитним агентством та Урядом Данії. Це потужний сигнал для всіх наших партнерів та інвесторів, що вкладати у проєкти відновлення України можна і треба вже сьогодні», – зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Відповідно до проєкту, II черга ВЕС буде складатись з 64 вітротурбін загальною потужністю 384 МВт, які поставить ДТЕК данська Vestas. І черга потужністю 114 МВт була введена в експлуатацію у 2023 році.

Загалом I та II черги ДТЕК Тилігульської ВЕС (83 вітротурбіни) матимуть потужність 500 МВт Станція буде здатна виробляти близько 1,7 ТВт-г електроенергії щороку, що вистачить на задоволення потреб  близько 900 тис. домогосподарств.

Очікується, що проєкт дозволить скоротити викиди СО2 щороку на 1,7 млн тонн.

me.gov.ua