ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 21.10.2025

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Уряд спрямує додатково 324,7 млрд грн на оборону до кінця 2025 року

 

Сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Державного бюджету на 2025 рік, передбачивши додаткове фінансування на оборону в розмірі 324,7 млрд грн. Про це повідомила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

З цієї суми понад 310 млрд грн буде спрямовано до загального фонду, з яких 301 млрд грн отримає Міністерство оборони. Зокрема:

•    202 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців;

•    100 млрд грн — на закупівлю озброєння, насамперед безпілотних літальних апаратів (БПЛА) різних типів, в тому числі FPV-дрони на оптоволокні, дрони-перехоплювачі та діпстрайк-дрони;

•    8 млрд грн — на інші військові витрати, такі як військові перевезення, пальне та експлуатаційні витрати.

«Рішення продиктоване динамікою фронту і постійно змінними умовами бойових дій. росія не зупиняється, змінює тактику на фронті та посилює атаки на нашу енергетичну інфраструктуру в тилу. Ми маємо бути гнучкими і швидко адаптувати наші витрати, щоб дати Збройним Силам усі необхідні ресурси для протидії ворогу», — зазначила Юлія Свириденко.

Основним джерелом фінансування є 6 млрд євро (294,3 млрд грн) від Європейського Союзу в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Ще майже 30 млрд грн забезпечено за рахунок додаткових доходів бюджету, економії на боргових виплатах та скорочення непріоритетних видатків.

Прем’єр-міністр підкреслила, що закупівлю дронів частково профінансують за рахунок заморожених російських активів, за що Україна вдячна партнерам з ЄС та країн G7.

Наступний крок — оперативне ухвалення змін до бюджету у Верховній Раді. Уряд розраховує на підтримку народних депутатів, щоб якнайшвидше забезпечити Сили Оборони необхідними ресурсами.

 

“Нібулон” окупив $1 млн інвестицій в цифровий двійник елеваторів на базі ERP менш ніж за рік

 

Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” менше ніж за рік окупив близько $1 млн інвестицій в цифровий двійник елеваторів, розроблений на базі ERP-системи IT-Enterprise, за рахунок зменшення кількості працівників та втрат зерна.

“В умовах дефіциту кадрів система дозволяє зменшити залежність від ручної праці… Раніше на одному елеваторі працювало 80-100 людей, сьогодні — близько 20-30”, – йдеться у спільному релізі компаній в понеділок.

Зазначається, що впровадження нової системи від IT-Enterprise покращило точність обліку та знизило втрати зерна на 1%.

“Ми покращили кількісно-якісний облік та автоматизували кожен крок процесу: рух зерна від моменту потрапляння на елеватор до відвантаження кінцевому споживачеві, включно із контролем якісних показників збіжжя та ресурсів, витрачених на його обробку”, — цитуються у релізі слова ІТ-директора “Нібулону” Миколи Ряська.

Окрім того, вдалося забезпечити прозорий доступ до параметрів якості зерна, визначених в результаті лабораторних досліджень. Зокрема, тепер дані доступні у мобільному застосунку разом з іншою оперативною інформацією.

Агрохолдинг уточнив, що інтегрував цифровий двійник 23-х елеваторів у 2024 році. “Цифровий двійник — це цифрова копія виробництва, яка оновлюється в режимі реального часу на основі даних з сенсорів та інших джерел. Це дозволяє ефективно моделювати режими роботи елеваторів та керувати всіма процесами з будь-якого місця у світі”, — прокоментував проєкт СЕО та засновник IT-Enterprise Олег Щербатенко.

Як повідомляв раніше власник і СЕО “Нібулону” Андрій Вадатурський, компанія у 2024 року інвестувала у діджиталізацію виробничих процесів $2 млн, які були спрямовані в створення цифрової копії елеватора і мобільний додаток. За його словами, софт встановлено на всіх елеваторах зернотрейдера та об`єднано у спільну мережу.

“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.

В цьому році “Нібулон” планує збільшити експорт зерна до 4 млн тонн з 2,5 млн тонн торік, його земельний банк скоротився до тис. га, а кількість працівників – 6 тис. до менш ніж 2 тис.

 

За минулий тиждень імпорт електроенергії зріс на 64%

 

Імпорт до української енергосистеми суттєво зріс порівняно з попереднім тижнем.

Про це пише видання ExPro, передають Українськi Новини.

У повідомленні сказано, що за робочий тиждень 13-17 жовтня до української енергосистеми було імпортовано 56,5 тис. МВт-год, що на 64% більше, ніж тижнем раніше (34 тис. МВт-год).

Зазначається, що попит на електроенергію з ЄС стабільно зростає, проте використання доступних перетинів залишається далеким від максимального.

За оцінкою ExPro, такі тенденції можуть посилитися після запровадження обмежень споживання для промисловості.

Як повідомляли Українськi Новини, імпорт електроенергії у вересні 2025 року знизився на 47%, у порівнянні з попереднім місяцем – до майже 140 тис. МВт-год, лідером була Угорщина – 58%.

Зранку 17 жовтня у Києві, Київській, Черкаській, Житомирській, Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Дніпропетровській та частково Чернігівській, Хмельницькій і Вінницькій областях запровадили аварійні відключення світла.

Також в усіх регіонах України з 07:00 до 22:00 діють графіки обмеження потужності для промислових споживачів.

 

Відмічаємо вагомий вклад швейцарської програми у підвищення якості та безпечності молока

 

Десять років тому Швейцарія взяла на себе зобов’язання сприяти посиленню санітарних і фітосанітарних заходів в Україні, відтоді надає системну технічну підтримку. Після початку повномасштабної війни ця підтримка продовжилася — 446 господарств у постраждалих регіонах отримали комплекти для забезпечення гігієнічного виробництва молока.

В межах співпраці також було оновлено нормативну базу, створено ІТ-платформу «Молочний модуль», модернізовано лабораторну інфраструктуру, посилено професійну підготовку спеціалістів і запроваджено сучасні механізми контролю.

Завдяки цьому українська молочка досягла значного прогресу у підвищенні якості, безпечності, конкурентоспроможності, разом з тим Україна продовжує демонструвати суттєвий прогрес у виробництві та експорті молочної продукції з доданою вартістю.

За підтримки Швейцарії та Офісу з розвитку підприємництва та експорту українські компанії вперше представили свою продукцію на провідних міжнародних виставках – ANUGA, SIAL, GULFOOD. Протягом трьох років українські сировари брали участь у конкурсі World Cheese Awards, здобувши 34 міжнародні нагороди. Також Швейцарія підтримує локальні події, зокрема ProCheese Awards і Львівський ярмарок смаку.

«Партнерство України зі Швейцарією стало важливим чинником для відновлення потенціалу молочної галузі. Високо цінуємо комплексний підхід наших партнерів, який охоплює не лише законодавчі зміни, а й підтримку представників галузі – малий та середній бізнес, створення торгівельних можливостей для крафтових сироварів, що в свою чергу стало основою європейського майбутнього українського молочного сектору», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Напередодні річниці, 16 жовтня, в Києві відбулася конференція, на якій підсумували результати співпраці. Серед ключових досягнень – впровадження Програми контролю сирого молока (ПКСМ), яка забезпечує моніторинг якості та безпечності продукції, що надходить на переробку, на рівні, еквівалентному європейським стандартам. Якщо у 2015 році лише 7% молока відповідало класу “Екстра”, то нині — вже 55%.

Сьогодні ПКСМ охоплює понад 1000 виробників молока, 54 лабораторії, понад 500 делегатів із відбору зразків і понад 200 інспекторів.

Також говорили про майбутні плани співпраці. За словами Марка Кройхі – менеджера програм, координатора органічного напряму відділу просування торгівлі Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) – Швейцарія надає стратегічного значення відбудові, реформам і сталому розвитку України, адже конкурентоспроможний та стійкий молочний сектор є важливою складовою майбутнього аграрної України. Це зобов’язання чітко визначено у новій Програмі співробітництва для України на 2025–2028 роки.

Довідково:

Швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP) фінансується Швейцарією та впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).