Глава ДМС планує оцифрувати митну стукртуру

В кінці 2019 року Державна митна служба буде піддана цифровій трансформації, в результаті якої суспільству відкриється доступ до знеособленої митної інформації, і по кожній експортно-імпортній угоді можна буде отримати дані за публічним веб-посиланням.

20 вересня на Open Data Forum в Києві голова Державної митної служби Максим Нефьодов розповів про три головні місця контролю митниці і те, як він планує їх кардинально реформувати.

Портал Економічна Правда записала головне з виступу Нефьодова.

Стратегія цифрового перетворення митниці з’явиться до кінця 2019

Нефьодов прагматично підходить до відкриття державою даних. За його словами, публікувати дані необхідно не заради абстрактної прозорості, а для побудови екосистеми аналітичних сервісів, які держава ніколи не зможе створити не тільки через брак ресурсів, але і через брак винахідливості і бажання їх робити.

В свою чергу ці сервіси дозволять краще контролювати людей, найнятих за гроші платників податків, і впливати на ефективність їх роботи.

“Тому на митниці ми хочемо дані реалізувати в конкретні продукти і в конкретні вимірювальні результати, а не в гігабайти інформації, які ми викладаємо просто для того аби вони лежали.

Зараз митниця знаходиться на початковому етапі аудиту ІТ інфраструктури. Оскільки, не розуміючи де ти знаходишся, можна рухатися куди завгодно і завжди сказати, що куди ти потрапив, це і є те місце куди ти хотів прийти. Цей аудит закінчиться наприкінці року”, — каже Нефьодов.

До 2019 у Державної митної служби буде створена стратегія з цифрової трансформації, оскільки на митниці майже все пов’язано з обробкою інформації. Серед усіх державних органів митниця якраз один з тих, де інформаційні потоки визначають якість роботи як всередині, так і для бізнесу і громадян, які користуються послугами митниці.

Три напрямки “оцифровки” митниці

За словами Нефьодова, у митниці є три найважливіші місця контролю.

Перший — це обмін даними з міжнародними партнерами. Це важливо, оскільки сьогодні можуть існувати ситуації, коли з Польщі виїжджають iPhone по 1000 дол, а в Україну замість них потрапляє керамічна плитка по 10 дол.

Тому задача української митниці впровадити автоматичний обмін даними не тільки по ціні і номенклатурі, а і по вазі транспортних засобів, по даних з реєстру Tax Free, дані з системи розпізнавання автомобільних номерів, дані з системи сканування паспортів.

Запровадження такої системи стане величезним кроком вперед.

Другий — це фізичний контроль на кордоні. Це те, як люди уявляють митницю: їде машина чи контейнер, митник заглядає всередину, чи сканує, чи зважує. На митниці є обладнання для реалізації цих процедур.

Проте це обладнання — просто шматки заліза. Воно може видавати інформацію без прив’язки до конкретної експортно/імпортної операції, до конкретної декларації, до конкретного оператора, який сидів за пультом керування митного сканера. Може бути незрозуміло, чи то одна і та сама машина заїхала і виїхала, зі сканера. Тому тут державна митниця повинна побудувати якісну інформаційну систему, наголошує Нефьодов.

Третє — найважливіше — це аналіз статистичної інформації, який покаже, що відбувається в сфері експорту/імпорту як на рівні всієї країни так і на рівні конкретного митного посту.

“Аналіз повинен допомагати шукати дивні тренди і співпадіння, коли раптово нашу країну починають завалювати пластиковими квітами, чи тією самою керамічною плиткою, чи секонд хендом, чи меблями з лози, чи іншим підозрілими речами. Коли компанії в одному вантажі возять неприродні комбінації товарів”, — зазначає голова митниці.

Нефьодов приводить реальний приклад минулого тижня з київської митниці. Тоді в одному вантажі були задекларовані одяг і абразивні круги.

“Мені важко уявити бізнес, який ввозить в Україну спільно два таких різних типа товарів, — каже головний митник. — Це також пошук дивних співпадінь, коли деякі компанії оформлюються у конкретних інспекторів. Це не завжди тільки погано, зрозуміло є і позитивні випадки. Але тут аналіз даних справді дуже корисний”.

Кожна митна операція стане доступною за веб-посиланням

“І нарешті останнє, що нас очікує — це дуже швидке відкриття митної інформації, — розповідає Нефьодов. — Ми подаємо законопроект щодо відкриття знеособлених даних по митниці. Ми дуже хочемо відкривати взагалі всю інформацію, звичайно, не порушуючи комерційну таємницю”.

Нефьодов планує в митниці створити аналог тендерної інформаційної системи ProZorro.

“Я вже давно звик і думаю звикли всі, хто сидять тут, що будь-яке обговорення зради в тендерах починається з фрази “кинь мені лінк” (бо там є все про цей тендер, ЕП), — каже митник. — Власне у мене, як у керівника (Нефьодов екс-заступник міністра економічного розвитку, ЕП) ніколи не було більше інформації, ніж є по цьому лінку. Бо там є вся інформація по тендеру, яка в принципі існує: мітки часу, документи і все інше.

І звичайно ситуація на митниці мене психологічно трохи гнітить, коли будь-яке обговорення скарги починається: “Я компанія X. У мене стоїть контейнер такий червоненький, номер декларації був поданий такий, але ми її потім подали ще раз, тому номер змінився на такий”. І потім ми десь шукаємо цю декларацію”.

Тому, каже Нефьодов, він хоче запровадити на митниці інформаційну систему, яка буде створювати посилання на кожну експортно-імпортну операцію. І по цьому посиланню будуть доступні всі необхідні документи. При цьому рівень доступу до інформації по експортно-імпортній операції у громадськості, митників і правоохоронних органів буде різний.

Крім того, головний митник збирається створити на базі інформаційних ресурсів і даних митниці публічно доступний аналітичний модуль (Business intelligence, ЕП), який візуалізує всю митну інформацію.

Нефьодов нагадує, що такий модуль був створений в рамках системи ProZorro (зокрема модуль аналітики працює на ресурсі DoZorro, який створений для громадського контролю держзакупівель, ЕП)

“За підтримки багатьох донорів і організацій ми відкрили всі дані ProZorro.Продажі (електронна система з продажу державного і комунального майна, ЕП), інформацію про державні компанії. Звичайно дуже хочеться цей процес продовжувати і на митниці”, — каже Нефьодов.

Крім того, він хоче побудувати на митниці ефективну систему роботи зі скаргами, а також систему управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM) за даними скарг. Планується також запровадити автоматичний обмін інформацією з Міністерством інфраструктури і “Укрзалізницею”.

“З “Укрзалізницею” ми працюємо над впровадженням механізму, коли дані на митницю будуть “затягуватися” автоматично з інформаційної системи “Укрзалізниці”. За нашими оцінками це прискорить обробку і оформлення конкретного потягу на півтори-дві години.

В межах економіки країни це багато. Півтори-дві години на кожен потяг сумуються в десятки тисяч людино-годин і врешті-решт в конкурентність здатність бізнесу”, — підсумовує очільник митниці.