Про це йдеться у повідомленні Мінфіну, передають Українські Новини.
Розміщено папери з терміном обігу 1,1 року на 1,8 млрд гривень під 16,35% річних, 1,7 року – на 3,5 млрд гривень під 17,10% річних та 3,2 року – на 2,9 млрд гривень під 17,8% річних.
Папери в доларах мають обіг 1,5 роки та дохідність 4,06% річних.
У серпні було мобілізовано 43,6 млрд гривень в еквіваленті, з початку року – 355,9 млрд гривень, а від початку повномасштабної війни — понад 1,8 трлн гривень.
Мінфін проводить аукціони щовівторка.
Номінал однієї облігації — 1 000 гривень, 1 000 доларів або 1 000 євро.
Як повідомляли Українські Новини, раніше Мінфін повідомив, що військові облігації – це насамперед інструмент підтримки державного бюджету в період повномасштабного вторгнення РФ, а не інструмент для максимізації доходу від інвестиційної діяльності, тому ставки з військових ОВДП залишаються фіксованими.
Кількість суб’єктів господарювання, що декларують низькі виторги, зменшилась на 40% у ІІ кварталі 2025 року – до близько 6 тис., тоді як у І кварталі 2025 року становила понад 10 тис., повідомляє Державна податкова служба України (ДПС).
“За результатами аналізу у І кварталі 2025 року було виявлено понад 10 тис. суб’єктів господарювання, виторги яких були нижчі за мінімальні витрати, необхідні для утримання торгових точок та оплати персоналу… Уже за підсумками ІІ кварталу зафіксовано позитивну динаміку – кількість підприємців, які декларують низькі виторги, скоротилася на 40% до близько 6 тис.”, – йдеться в повідомленні у Телеграм-каналі установи.
Разом з тим в ДПС наголошують, що в 1,3 тис. платників повторно виявлено такий ризик, тож інформацію про них знову передано для додаткового аналізу та реагування.
Також в службі наголошують, що податковий контроль ДПС здійснює виключно з урахуванням ризик-орієнтованого підходу та лише у випадках, коли є ознаки високих ризиків.
“Усі дії відбуваються відповідно до рішення РНБО, яким запроваджено правові й організаційні заходи щодо мораторію на безпідставні перевірки та необґрунтоване втручання у роботу бізнесу”, – додали в ДПС.
Причина цього не стільки у собівартості електроенергії, скільки у бажанні інвесторів досягти строків окупності.
В Україні продовжуватиме “плавно підійматися” вартість заряджання електромобілів на мережевих станціях після вже зафіксованого збільшення ціни, яке відбулося цього літа. Але це не зменшує попит на послугу. Таку думку в інтерв’ю LIGA.net висловив керівник бізнесу Yasno E-Mobility (холдинг ДТЕК) Юрій Воронюк.
Згідно з аналізом Інституту дослідження авторинку (ІДА), з квітня до серпня середня ціна кВт-г на українських мережевих зарядках зросла на 60 коп., до 15,52 грн/кВт-г. За словами Воронюка, причини такої динаміки не стільки “макроекономічні”, на кшталт вартості електроенергії від постачальників, скільки виходять із бажання інвесторів “тримати рівень маржі”.
Співрозмовник пояснює, що основні українські мережі будують станції за кошти інвесторів, які хочуть якомога швидшого повернення вкладених коштів.
Серед інших факторів здорожчання він називає збільшення операційних витрат мереж. Зростання гуртової вартості електроенергії, продиктоване, зокрема, вересневим підняттям тарифів на розподіл, може мати “відкладений ефект” на вартість зарядки, вказав керівник Yasno E-Mobility. Але поки через цей фактор його компанія і інші гравці ринку не планували збільшувати ціни, додав він.
Здорожчання зарядки на станціях Yasno Воронюк пояснив ще однією причиною.
“Ми історично і навмисно були трохи нижче конкурентів. Але 2024 року побачили, що еластичність вартості за 1 кВт-г до потреби в заряджанні відсутня”, – каже топменеджер. За його словами, якщо у клієнтів немає можливості зарядитися дешевше, вони заряджаються “за повною наявною вартістю”.
“Коли локація, на якій встановлена зарядна станція, міститься на маршруті “дім – робота”, споживач не їхатиме навмисно на іншу локацію, щоб зекономити 50 коп. на 1 кВт-г”, – резюмував він.