Опубліковано 01.08.2019

Коментар експерта “Держзовнішінформа” Валерія Студенцова каналу 112

Начальник відділу досліджень ринків металургії та машинобудування Валерій Студенцов дав розширені коментарі каналу 112:

“В якості прикладу можна розглянути котирування базових кольорових металів на Лондонській біржі металів (LME). Наприклад, у грудні минулого року Федеральна резервна система США (ФРС) прийняла рішення підвищити базову процентну ставку на 0,25%, до рівня 2,25-2,5%, для попередження “перегріву” економіки, що призвело до зростання курсу американського долара і номінованих у доларах фінансових інструментів. Як наслідок стався відтік грошових коштів потенційних інвесторів з сировинних ринків на валютний ринок, і біржові котирування кольорових металів на LME знизилися на тлі тарифних воєн між США і Китаєм”, – сказав 112.ua керівник відділу досліджень ринків металургії та машинобудування ДП “Держзовнішінформ” Валерій Студенцов. При цьому, за його словами, складно уявити, що подібне рішення ФРС може змінити каталожну вартість вузькофюзеляжного літака Boeing 737-900 або телефону iPhone X, де значну частину ціни складають прибуток, патенти, заробітна плата висококваліфікованих фахівців і т. п.

Фото з відкритих джерел

Інший приклад впливу сировинних ринків цінових коливань, за словами Студенцова – стрімкий зліт і таке ж стрімке падіння світових цін на феррованадій. “У Китаї з 1 листопада 2018 року вступили в силу нові технологічні стандарти для виробництва арматурного прокату, які вимагали збільшення вмісту ванадію. Клас арматури HRB355 повинен був бути замінений на більш міцні класи HRB400, HRB500 і HRB600, в яких вміст ванадію збільшується з 0,03-0,05% до 0,05-0,08%. Внаслідок утворився розрив між попитом і пропозицією напередодні цієї дати, ціни на 80-відсотковий феррованадій протягом 2 місяців злетіли з 80 до 130-135 дол. США/кг V на умовах постачання FOB основні порти Китаю. Вони потягнули вгору ціни на цей вид сировини в інших регіонах світу. У підсумку, контроль з боку регулятора за дотриманням нових технологічних стандартів виявився не таким жорстким, як очікувалося, що призвело до обвалу цін на феррованадій. Зараз, через 8 місяців, ціна 80-процентного ферованадію знаходиться в діапазоні 32-34 дол. США/кг V на умовах поставки FOB основні порти Китаю”, – розповів керівник відділу досліджень ринків металургії та машинобудування ДП “Держзовнішінформ”. Він додав, що такі цінові коливання практично не позначилися на ціні китайської арматури (кінцевого продукту з високою доданою вартістю). Але для постачальників сировини були дуже і дуже чутливими.

З ним погоджується і Микола Горбачов: “Не можна не відзначити, що сільське господарство дуже залежить від клімату. Останні 15 років ми спостерігаємо глобальне потепління на планеті, через яке великі масиви земель, які раніше використовувалися для виробництва сільськогосподарських товарів, втрачають свої якості. Виробництво сільськогосподарської продукції переміщується в бік північних регіонів. Це також є однією з причин, що провокують коливання цін – причому, стрибкоподібних, як у бік зростання, так і в бік падіння. Українські аграрні компанії і експортери, звичайно ж, до них дуже чутливі. І саме головне – це прогнозована величина: які зміни клімату будуть відбуватися в майбутньому, ми не знаємо”.

Як цінові стрибки впливають на економіку підприємств

Відомі випадки, коли цінова волатильність руйнувала економіки цілих підприємств і навіть компаній, які змушені були зупинятися і навіть закриватися, кажуть експерти.

“І в світі, і в Україні чимало прикладів, коли в результаті тривалого падіння цін зупиняються чи відчувають величезні проблеми цілі заводи. В якості прикладу можна навести кейс з “Індустріальним союзом Донбасу”, однієї з найбільших металургійних компаній країни, якої вже не залишилося на карті промислових компаній України. У 2005-2007 роках, коли була дуже хороша цінова кон’юнктура, високі ціни на металопродукцію, ЗРС, інші сировинні товари, що були анонсовані і почали реалізовуватися великі інвестпроекти модернізації металургійних підприємств. Як і інші компанії, ІСД залучила на зовнішніх фінансових ринках значні кредитні кошти, почавши на них масштабну програму модернізації на загальну суму близько 3 млрд дол. Незабаром ціни на метал стрімко пішли вниз, і у компанії виникли проблеми з обслуговуванням боргу. Це і стало однією з головних причин, по якій компанія змушена була піти з ринку”, – розповів Сергій Біленький.

За словами голови Федерації металургів України, в той же самий час ми спостерігали приклад компаній, яким вдалося вистояти в кризу: той же “Арселор Міттал”, “Метінвест”: “Вони вели більш раціональну інвестиційну політику, до того ж, виявилися більш стійкими за рахунок вертикальної інтеграції. Удар для них також був дуже відчутний, але ці компанії змогли пережити кризу. Ці компанії не тільки втрималися на плаву, але і продовжили розвиватися”.

Зараз, у першому півріччі 2019-го, товарна структура експорту металургійної продукції (товарна група 72), труб і металовиробів, за даними ДП “Держзовнішінформ”, виглядає не дуже райдужно для українських підприємств.

Держзовнішінформ

Що стосується сировинних матеріалів, то падіння обсягів експорту чавуну в першій половині 2019 року порівняно з аналогічним періодом минулого року на 24,8% зумовлено несприятливою кон’юнктурою на основних ринках збуту (США, Італія, Туреччина), а зниження експорту металобрухту на 86,4% викликано збільшенням експортного мита до 58 EUR/т.

Однак будь-яка тенденція змінюється, і той же Пітер Маркус прогнозує, що в першому кварталі 2020 року ціни на сталь знову злетять до 720 за т, коли США і Китай укладуть нову торговельну угоду.

До речі, вищезгаданий ДМК вже проходив подібне – з 2014 року ціна на товарну продукцію підприємства падала вдвічі, але потім поверталася на колишній рівень.

 

Джерело: ua.112.ua