Опубліковано 03.11.2025

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Китайські НПЗ масово відмовляються від російської нафти через санкції США

Китайські нафтопереробні заводи (НПЗ), включно з державними гігантами та меншими приватними компаніями, уникають закупівель російської нафти після того, як США та їхні союзники внесли до «чорних списків» провідних виробників Москви та деяких їхніх клієнтів. Ціна на ключовий російський сорт нафти ESPO вже різко впала. Про це повідомляє Bloomberg 3 листопада.

Китай відмовляється від російської нафти

За словами трейдерів, державні гіганти, такі як Sinopec та PetroChina Co., залишаються осторонь ринку, скасувавши частину російських вантажів після запровадження минулого місяця санкцій США проти «Роснєфті» та «Лукойлу».

Менші приватні НПЗ, відомі як «самовари», також призупинили закупівлі. Вони побоюються потрапити під аналогічні санкції, як ті, що нещодавно були запроваджені Великою Британією та Європейським Союзом проти китайської компанії Shandong Yulong Petrochemical Co.

Цей «страйк покупців» вже вдарив по цінах. Нафта сорту ESPO, що користується широким попитом у Китаї, різко впала в ціні. Консалтингова компанія Rystad Energy AS підрахувала, що відмова китайських покупців торкнулася близько 400 000 барелів на добу, що становить до 45% загального обсягу імпорту нафти з Росії до Китаю.

Посилення тиску та парадокс санкцій

Росія змогла закріпитися як найбільший іноземний постачальник нафти до Китаю, зокрема, завдяки значним знижкам, що виникли після санкцій, запроваджених іншими країнами через вторгнення в Україну.

Зараз США та їхні союзники посилюють ці санкції, націлюючись як на російських виробників, так і на їхніх клієнтів, щоб зупинити війну, перекривши нафтові доходи Москви. Оскільки Китай є найбільшим у світі імпортером сирої нафти, будь-які обмеження на закупівлі у сусіда, ймовірно, підуть на користь іншим постачальникам.

До них можуть належати і США, які минулого тижня уклали важливе торговельне перемир’я з Пекіном під час зустрічі лідерів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна.

Однак санкції не є повною поразкою для Москви. Як не парадоксально, внесена до «чорного списку» китайська компанія Yulong, чиї вантажі скасували західні постачальники, тепер, через брак інших варіантів, ще більше залежить від російської нафти.

Невизначеність зберігається

Інші приватні НПЗ («самовари») уважно стежать за розвитком подій і утримуються від дій, які можуть спровокувати аналогічні санкції. До того ж, зазначає Rystad, «самовари» стикаються з нестачею квот на імпорт сирої нафти, що в будь-якому разі, ймовірно, обмежить їхні закупівлі російської нафти до кінця року, навіть якби вони були готові ризикнути.

Зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна лише додала плутанини. Хоча лідери змогли встановити нові правила торгівлі напівпровідниками, рідкісноземельними металами та соєвими бобами, питання російської нафти в жодних публічних звітах не згадувалося.

Чому це важливо

Відмова ключових китайських покупців від російської нафти — це перша серйозна тріщина у російсько-китайському енергетичному альянсі після повномасштабного вторгнення в Україну. Досі Китай та Індія були головними покупцями, які поглинали російські барелі та нівелювали ефект західних обмежень.

Нова, більш жорстка санкційна стратегія США та союзників (націлена не лише на продавця, але й на покупців) виявилася дієвою. Вона створює токсичну репутацію для російської нафти. Це змушує москву або надавати ще більші, збиткові знижки тим небагатьом, хто готовий ризикувати (як підсанкційний Yulong), або скорочувати видобуток, що в будь-якому випадку призведе до подальшого падіння нафтових доходів кремля.

Підвищення вантажних тарифів може остаточно зупинити відновлення виробництва на Інгулецькому ГЗК – компанія

Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до гірничо-металургійної групи “Метінвест”, може остаточно зупинити відновлення виробництва через ймовірне підвищення вантажних тарифів “Укрзалізниці”.

Згідно з поширеною в понеділок заявою компанії, реалізація планів підвищення вантажних тарифів сумарно на 40% може остаточно заблокувати відновлення виробництва на ІнГЗК, яке й без того перебуває у вимушеному простої і призупинило свою діяльність з липня 2024 року.

При цьому уточнюється, що ІнГЗК спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, з виробничою потужністю до 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік. До повномасштабного вторгнення підприємство забезпечувало стабільні поставки для найбільших металургійних комбінатів України та експортувало продукцію до країн Східної Європи, створюючи сотні мільйонів доларів валютних надходжень. Поки комбінат працював на 70% – 80% потужності, лише за перше півріччя 2024 року було сплачено понад 1,1 млрд грн податків, а зараз за 9 місяців 2025 року — 181 млн грн, попри обмежений режим роботи. Це свідчить про вагомий внесок підприємства в економіку держави навіть у кризових умовах.

Наразі ІнГЗК перебуває у підтримуючому режимі діяльності – видобуток і переробка руди здійснюються в обсязі до 40 тис. тонн на місяць лише для технологічних потреб. Водночас, підкреслюють автори заяви, ІнГЗК здатен відновити роботу та повернутися до стабільного виробництва, але цей шанс може бути втрачений безвідповідальною тарифною політикою “Укрзалізниці”.

“Ми маємо чіткий план відновлення виробництва, однак це можливо лише за стабільних і передбачуваних умов. Подальше підвищення вантажних залізничних тарифів зробить запуск комбінату економічно неможливим”, – говориться в заяві підприємства.

ІнГЗК закликає уряд та Міністерство розвитку громад та територій втрутитися в ситуацію і не допустити підвищення залізничних вантажних тарифів протягом 2025-2026 рр. Відновлення повноцінної роботи таких підприємств, як ІнГЗК – це не лише питання економіки, а частина стратегії післявоєнного відновлення та зміцнення фінансової незалежності України, резюмується в заяві.

Як повідомлялось, ІнГЗК зупинив роботу влітку 2024 року. За підсумками діяльності в 2023 році комбінат скоротив чистий збиток уп’ятеро – до 167,235 млн грн із 851,259 млн грн у 2022-му році.

ІнГЗК спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.

ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.

Джерело: https://ingok.metinvestholding.com/uk-ua/news/pidvishchennia-vantazhnikh-tarifiv-ukrzaliznitsi-mozhe-ostatochno-zupiniti-vidnovlennia-virobnitstva-na-inguletskomu-gzk/

Виробництво вершкового масла в жовтні скоротилося – аналітики

На українському ринку вершкового масла погіршується ситуація після активного літнього експорту, склади підприємств почали заповнюватися, реалізація продукції всередині країни стає дедалі складнішою, а експорт стикається з додатковими труднощами, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.

“Зараз стабільно продавати продукцію можуть переважно ті виробники, які готові йти на суттєве зниження цін. Зазвичай це компанії, яким бракує оборотних коштів. Проте поточний рівень цін є збитковим для більшості виробників, що працюють у сегменті масла разом із сухим знежиреним молоком або казеїном”, – пояснили аналітики.

Вони привернули увагу, що через подорожчання сировини виробництво стає менш рентабельним: закупівельні ціни на молоко, необхідні для беззбитковості, залишаються недосяжними для більшості підприємств.

Водночас наприкінці жовтня спостерігалося помітне здешевлення блочного масла, тоді як виробники фасованої продукції утримують дещо кращі позиції, проте конкуренція на цьому ринку посилюється. Для збільшення продажів компанії вимушені проводити акційні знижки, що негативно впливає на прибутковість.

“Ситуація з експортом також складна. Частина підприємств знижує ціни, щоб утриматися на зовнішніх ринках, зокрема в Молдові. Попит на українське масло на Кавказі зберігається, однак обсяги реалізації там обмежені”, – зауважили експерти.

За їх інформацією, очікування щодо додаткових можливостей після запровадження нових безмитних квот до ЄС не виправдалися – попит європейських трейдерів супроводжується нижчими ціновими пропозиціями, які не покривають собівартість виробництва.

Через збитковість виробництва деякі заводи вже скоротили або тимчасово припинили випуск масла. В результаті обсяги виробництва в жовтні стали нижчими, ніж у минулому році, що є першим таким випадком за останній період, резюмували в “Інфагро”.

Джерело: https://infagro.com.ua/ua/2025/11/03/situatsiya-na-ukrayinskomu-rinku-masla-uskladnyuyetsya/