Українська урядова делегація обговорила з організаторами Всесвітньої виставки Expo 2025, яка відбудеться з 13 квітня по 13 жовтня 2025 року у японському місті Осака, особливі умови участі у цьому заході для України. Україні нададуть приміщення для павільйону на безоплатній основі. Крім того, японська сторона готова підтримати Україну фінансово та організаційно. Про це йшлося під час зустрічі Першої віцепрем’єр-міністерки України – Міністерки економіки України Юлії Свириденко з Генеральним секретарем Японської асоціації з організації Expo 2025 Хіроюкі Ішіге.
«Ми щиро вдячні за можливість взяти участь у Expo 2025 на особливих умовах, люб’язно запропонованих японською стороною. Повномасштабна війна завдала значних збитків нашій економіці. Зважаючи на складну ситуацію в Україні, рішення про участь було непростим. Однак завдяки підтримці японських партнерів, ми матимемо таку можливість. Тема цьогорічного Expo 2025 — проєктування майбутнього суспільства. Для України це чудова можливість заявити про те, що саме наша країна нині будує глобальне суспільство і захищає його цінності», — наголосила Юлія Свириденко.
Під час зустрічі сторони обговорили ключові деталі майбутньої української експозиції. Нині Україна завершує внутрішні процедури для участі у заході.
Очікується, що участь у Всесвітній виставці Expo 2025 візьме понад 160 країн-учасниць, 8 міжнародних організацій та близько 28 мільйонів гостей. Для України це можливість привернути увагу не тільки японського бізнесу, а й потенційних інвесторів зі всього світу. Водночас росія не братиме участі у виставці.
Довідково
Всесвітня виставка або World Expo — міжнародна виставка, яка вперше відбулась у 1851 році в Лондоні. Вона стала символом індустріалізації й відкритим майданчиком для демонстрації технічних і технологічних підходів. Виставка відбувається раз на п’ять років у різних країнах світу.
Майбутня World Expo 2025 буде у період з 13.04.2025 по 13.10.2025 у м. Осаці (Японія). Міністерство економіки України виступить координатором участі України у цій події.
me.gov.ua
У середу, 18 грудня Україна отримала транш у розмірі майже 4,1 млрд євро від ЄС за виконання індикаторів третього кварталу Плану для Ukraine Facility. Загалом за 2024 рік в межах ініціативи Ukraine Facility державний бюджет отримав 16,2 млрд євро.
«Цей транш є черговим підтвердженням непохитної підтримки України з боку європейських партнерів та доказом довіри до нашого шляху реформ. Ми цінуємо допомогу західних колег в межах програми Ukraine Facility. Окрема подяка урядовцям, народним депутатам, центральним органам виконавчої влади – всім, хто щоденно працює над реалізацією цієї ініціативи. Наразі, ми продовжуємо роботу з виконання наступних кроків програми, що в підсумку має залучити до бюджету країни ще 12,5 млрд євро вже у 2025 році», – наголосила Перша віцепрем’єр–міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко
З 4,1 млрд євро отриманих коштів – 2,6 млрд – пільгове кредитування та 1,5 млрд – гранти. Виділення фінансової підтримки стало можливим завдяки виконанню Україною ключових реформ, передбачених Планом для Ukraine Facility. У перші три квартали було виконано 23 основних індикатори, робота над індикаторами четвертого кварталу триватиме до кінця року. Західна підтримка призначена для покриття видатків державного бюджету, єдине, на що вона не може бути використана – військові потреби.
Міністерство економіки України продовжує виконувати функцію національного координатора Програми, організовує моніторинг виконання Плану України та підготовку регулярної звітності для Європейської Комісії.
Нагадаємо, Ukraine Facility – це програма фінансової підтримки України з боку західних партнерів, розрахована до 2027 року та передбачає спрямування 50 млрд євро на фінансування державного бюджету та стимулювання інвестицій. Цього року ми отримали 7,9 млрд євро перехідного та безумовного фінансування та 4,2 та 4,1 млрд євро за виконання індикаторів Плану України за другий та третій квартали відповідно.
me.gov.ua
Основні обсяги продукції відвантажено до Румунії та Польщі
Металургійні компанії України за підсумками січня-листопада 2024 року збільшили експорт довгого прокату на 20,8% порівняно з аналогічним періодом 2023-го – до 570,26 тис. тонн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Основний обсяг експорту припадає на катанку (УКТЗЕД – 7213) – 240,53 тис. тонн (+27,9% р./р.). За 11 місяців в Румунію відвантажено 99,42 тис. тонн відповідної продукції, в Польщу – 74,75 тис. тонн, а в Болгарію – 15,51 тис. тонн.
Також експортовано 127,08 тис. тонн (+12,1% р./р.) дроту з вуглецевої сталі (УКТЗЕД – 7217). Основний обсяг спрямовано до Польщі – 46,51 тис. тонн, Німеччини – 24,08 тис. тонн, та Чехії – 16,29 тис. тонн. Ще 138,83 тис. тонн (+26,9% р./р.) експорту припадає на арматуру (УКТЗЕД – 7214). До Молдови відвантажено 50,96 тис. тонн відповідної продукції, до Польщі – 48,76 тис. тонн.
Протягом листопада експорт довгого прокату з України знизився на 31,2% порівняно з попереднім місяцем, й на 3,5% порівняно з листопадом 2023-го – до 42,81 тис. тонн. Відвантаження катанки впали на 26,3% м./м. та зросли на 19,8% р./р. – до 17,05 тис. тонн, дроту – знизились на 20,1% м./м. та збільшились на 24,9% р./р., до 10,84 тис. тонн, а арматури – впали на 52,8% м./м. та 35,8% р./р., до 10,57 тис. тонн.
Виручка від експорту довгого прокату за підсумками січня-листопада 2024 року зросла на 18,2% р./р. – до $420,99 млн, а в листопаді – на 6% р./р. та впала на 27,2% м./м., до $32,63 млн.
За підсумками 2023 року металургійні підприємства України скоротили експорт довгого прокату на 31,4% порівняно з 2022-м – до 523,84 тис. тонн. Виручка сталевиробників від експорту такої продукції впала на 45% р./р. – до $395,15 млн. Найбільше за рік експортовано катанки (УКТЗЕД – 7213) – 209,97 тис. тонн на $131,42 млн.
gmk.center
Україна і Польща планують створити східноєвропейський газовий хаб для забезпечення регіону газом з альтернативних, тобто не російських, джерел.
Про це повідомляє Міністерство енергетики України.
Міністерство вважає, що українські підземні сховища та польські газові LNG-термінали можуть створити нову бізнес-модель замість російського газового транзиту.
У березні 2024 року країни підписали меморандум про співпрацю, який передбачає покращення взаємодії між газовими ринками, встановлення гарантованих потужностей на міждержавних з’єднаннях, усунення бар’єрів для транскордонної торгівлі та можливість використання українських газосховищ для посилення енергетичної безпеки регіону.
Україна вже офіційно звернулася з пропозицією підписати документи для початку розвитку міждержавних точок “входу-виходу” газотранспортної системи на кордоні з Польщею, а також для збільшення встановленої потужності.
“Наші прогнози чіткі. Ми очікуємо запровадження довгострокових і середньострокових процедур укладення контрактів у бізнес-механізмі, подібному до бізнес-моделей у США. Це допоможе Україні та Польщі зберігати стільки газу, скільки потрібно для всієї Східної Європи”, – сказав заступник міністра Микола Колісник.
Нагадаємо:
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 16 грудня під час розмови з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо сказав, що Україна не буде продовжувати транзит російського газу після завершення чинного контракту, але не відмовляється від обговорення транзиту газу неросійського походження.
epravda.com.ua