Покупці стримуються від укладання угод
Ціни на чавун у чорноморських портах на початку 2025 року знизились до мінімального рівня з серпня 2020 року, досягнувши позначки $330/т станом на 14 лютого. Відповідний спад на чорноморському ринку спостерігається з початку грудня 2024 року, а його поглиблення відбулося в січні, коли ціни впали до $322-325/т FOB. Це стало результатом низки економічних і політичних факторів, які вплинули на динаміку торгівлі та попит на чавун.
Однією з основних причин зниження цін на чавун є слабкий попит на основних ринках, таких як Туреччина та Індія, де економічна активність залишається обмеженою. У Туреччині, наприклад, на тлі падіння цін на брухт спостерігається зниження попиту на чавун, що призвело до зниження пропозицій від російських постачальників до $330-340/т CFR. При цьому багато трейдерів відзначають, що покупці лише цікавляться цінами, але не укладають угод. Подібна ситуація спостерігається і в Індії, де слабкий попит на сталеву продукцію стримує активність на ринку чавуну, що сприяє ще більшому падінню його ціни.
Ще одним важливим фактором є політична ситуація, зокрема санкції, які впливають на поставки російського чавуну на європейський ринок. У 2025 році у Європейському Союзі розпочався новий квотний період, у якому дозволений обсяг постачань чавуну з РФ складає 700 тис. т. Проте вже з 2026 року планується повна заборона на імпорт російського чавуну, що сприятиме зростанню попиту й цін на чавун з інших країн, зокрема Бразилії, України та Індії.
Серед факторів, які потенційно можуть змінити цю ситуацію, є спроби зниження експортних мит для російських постачальників, що потенційно може вплинути на зниження цін. З іншого боку, очікується, що у найближчі місяці попит на чавун може зростати у зв’язку з відновленням економічної активності в Китаї, що також може позитивно позначитися на цінах.
Окрім того, ринок чавуну залишатиметься під тиском з боку політичних та економічних факторів, таких як санкції, торгівельні обмеження та коливання цін на сировину. Загалом, ситуація на чорноморському ринку чавуну залишатиметься нестабільною на початку 2025 року, і ціни можуть продовжити коливатися залежно від розвитку внутрішньої економічної ситуації в основних країнах-імпортерах, таких як Туреччина, Індія та ЄС.
Нагадаємо, що глобальне виробництво чавуну за підсумками 2024 року знизилось на 1,3% у порівнянні з 2023 роком – до 1,391 млрд т. Доменним способом вироблено 1,265 млрд т, що на 1,6% менше р./р., а методом прямого відновлення – 125,57 млн т (+4,5% р./р.).
gmk.center
Українські меблярі за 2024 рік експортували продукції на $909 млн, що на 15,5% більше, ніж попереднього року, повідомила член правління Української асоціації медлярів (УАМ) та експерт з експорту Оксана Донска агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Разом деревообробна галузь і меблева галузь входять в топ-10 товарних груп в експорті з часткою в товарному експорті України 5,7%. Впевнена, що динаміку на зростання експорту меблів ми будемо зберігати і є шанс, що цього року перетнемо позначку в $1 млрд”, – сказала Донска.
Такий позитивний прогноз експерт пояснила трендами загальносвітового ринку меблів, якій повернув тенденції на зростання, наприклад, по країнам Європи від 8 до 10% на рік.
“Ще один плюс – до нас повертається IKEA на закупівлю доволі широкої асортиментної матриці меблів. Одночасно у нас зростає кількість експортерів до великих компаній. Це стосується і малого, і середнього бізнесу, який вимушено йде на експорт, тому що внутрішній ринок значно скоротився”, – каже вона.
За її словами, експерти до війни оцінювали ємність внутрішнього ринку у $1-1,2 млрд, зараз він скоротився вдвічі, приблизно до $500-600 млн.
При цьому українські меблярі у 2024 році досягли зростання експорту на фоні дефіциту кадрів (за оцінкам виробників на 30-40%). Оптимізувати собівартість і утримати рівень конкурентоспроможної ціни меблярам допомагала грантова підтримка – як від держави, так і міжнародних донорів, завдяки якій вони змінювали обладнання на фабриках і підвищували свою продуктивність. За оцінками Донскої, лише державну допомогу залучили близько 50 найбільш активних виробників (з приблизно 11 тис. підприємств), значна доля з них, з метою масштабування, переходу з малого до середнього бізнесу. Щодо мікробізнесу, то вони активно обирали вузьку спеціалізацію, пошук партнерств.
Вирішення кадрового питання та стимулювання експорту допомагали вирішувати галузеві об’єднання – як загальноукраїнські, так і локальні. За словами Донскої, завдяки навчальним програмам УАМ з грудня минулого року понад 800 осіб були залучені в галузь, школа мебляра випустила 295 операторів обладнання та конструкторів меблів. Гарний результат показав і проект популяризації експорту. “Брати участь в міжнародній виставці окремим стендом – це дорого і доступно далеко не всім. А долучитися на кілька квадратних метрів на національній експозиції – це вже можливо. Завдяки цій програмі понад 200 компаній показали свою продукцію на міжнародних виставках в Польщі, Німеччині, Великобританії, Італії та ОАЕ”, – повідомила Донска. Так само питання навчання, забезпечення кадрами вирішували і окремі меблеві кластери (Львівський, Рівненський).
На початку лютого в Україні тривало зниження цін на молоко-сировину через падіння попиту з боку молокопереробних підприємств в умовах скорочення споживання молочної продукції на внутрішньому ринку.
Про це повідомляє Спілка молочних підприємств України.
Середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 10 лютого склала 17,40 грн/кг без ПДВ, що на 1 грн менше ніж місяць тому. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 16,50 до 18,00 грн/кг без ПДВ. Нижня межа цінового діапазону знизилася на 2,00 грн, а верхня межа знизилася на 1,50 грн.
Вищий ґатунок в середньому коштує 16,95 грн/кг без ПДВ (-1,10 грн). Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 16,20 до 17,50 грн/кг без ПДВ. Відносно результатів моніторингу першої половини січня, нижня межа цінового діапазону знизилася на 1,60 грн., а верхня межа знизилася на 1,50 грн.
Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 16,40 грн/кг без ПДВ і знизилася на 55 коп. відносно першої половини січня. Мінімальна ціна в господарствах склала 16,00 грн/кг і знизилася на 50 коп. Максимальна ціна склала 17,00 грн/кг і знизилася на 1,50 грн.
avm-ua.org
У січні 2025 року на експорт пішло 65 тонн живих овець і кіз ‒ на 44% менше, ніж за такий самий період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому еквіваленті експорт просів на 44,5% проти показника за січень 2024 року і склав $71 тис.
При цьому єдиним покупцем вітчизняних овець і кіз був Ліван.
agrotimes.ua