Перші грантову допомогу в 2025 році отримали 4 агровиробники на суму 28 млн грн. Кошти передбачені на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства.
Загалом з початку дії програми єРобота вже виплачено більше 1,21 млрд грн грантової допомоги 252 сільгоспвиробникам на розвиток садівництва та теплиць.
З них на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства виплачено 885,4 млн грн 196 господарствам, з яких в повному обсязі отримали кошти 180.
На розвиток тепличного господарства виплачено 324,8 млн грн 63 суб’єктам господарювання. Всі агровиробники отримали кошти в повному обсязі.
Довідково. Урядова грантова програма діє з 1 липня 2022 року і передбачає підтримку малого і середнього бізнесу. Серед її переваг – можливість для кожного бажаючого створити чи розвивати власний бізнес за напрямками «Своя справа», «Свій сад», «Своя теплиця», «Новий рівень».
Гранти надаються у розмірі не більше 70% вартості проєкту, але не більше 10 млн гривень. Заявник має профінансувати власними або кредитними коштами не менше 30% вартості проекту. Обов’язковою умовою є працевлаштування потрібної кількості працівників. Для садів – від 5 до 10 постійних і 125-425 сезонних робітників залежно від найменування насаджень. Для теплиць – не менше 4 постійних та 10 сезонних на гектар.
У серпні 2024 року Уряд розширив умови надання грантів для розвитку виноградарства та садівництва.
Фінансування агровиробників за урядовою програмою «єРобота» протягом 2024-2025 років відбувається завдяки підтримці Світового банку в рамках «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)».
minagro.gov.ua
Ціни на генетично модифіковану (ГМ) сою на умовах DAP порти Чорного моря торгувалися в діапазоні 390-395$/т, однак до кінця тижня знизилися до 390$/т. Про це повідомляє Spike Brokers.
Головним фактором, що обмежує зростання цін на ринку сої, залишається значна пропозиція бобових із Північної та Південної Америки. Це створює додатковий тиск на експортні ринки та стримує підвищення вартості продукції.
Актуальні індикації покупців:
ГМ соя:
Без ГМ:
latifundist.com
Ключовими напрямками відвантажень є Алжир та Польща
Феросплавні підприємства України за підсумками січня 2025 року експортували 8,33 тис. тонн продукції, порівняно з 0,2 тис. тонн у січні 2024-го, коли основні виробники простоювали, й обмежили відвантаження до історичного мінімуму. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Державної митної служби.
Порівняно з груднем минулого року у січні обсяги експорту зросли на 71,1% й досягнули максимуму з серпня.
Ключовими споживачами феросплавної продукції українського виробництва протягом місяця стали Алжир, Польща та Туреччина – 3,73 тис. тонн, 3,32 тис. тонн та 0,8 тис. тонн відповідно. Торік серед найбільших імпортерів феросплавів з України були Польща, Італія та Туреччина. Таким чином, спостерігається диверсифікація напрямків відвантажень – поставки до Італії зупинились, тоді як споживачі з північного заходу Африки компенсували ці втрати.
Виручка феросплавних підприємств від експорту за січень склала $8,65 млн, тоді як у грудні 2024-го – $4,66 млн, а в січні – $0,86 млн.
Нагадаємо, що протягом 2024 року феросплавні заводи України скоротили випуск продукції на 49,4% р./р. – до 108,2 тис. тонн. Галузь відновила свою роботу у квітні-травні після вимушеної зупинки восени 2023 року.
Таким чином, експорт феросплавів за рік скоротився на 77,5% у порівнянні з 2023 роком – з 344,17 тис. тонн до 77,32 тис. тонн. У 2022 році цей показник був на рівні 349,56 тис. тонн, а 2021-му – 668,54 тис. тонн.
Ключовими споживачами феросплавної продукції українського виробництва минулого року були Польща – 20,94 тис. тонн (189,34 тис. тонн у 2023 році), Туреччина – 45,69 тис. тонн (45,69 тис. тонн), Італія – 16,96 тис. тонн (18,74 тис. тонн).
Очікування ринку на 2025-й є негативними. За словами виконавчого директора асоціації УкрФа Сергія Кудрявцева, ключовою проблемою для галузі є висока вартість електроенергії та стабільність її постачання. Загалом, настрої багато в чому негативні з елементом невизначеності.
gmk.center
Обсяги відвантажень зросли на 15,7% р./р. та 28,8% м./м.
Металургійні компанії України за підсумками січня 2025 року збільшили експорт плоского сталевого прокату на 15,7% у порівнянні з аналогічним місяцем 2024-го – до 155,5 тис. тонн. Порівняно з попереднім місяцем показник зріс на 28,8%. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Державної митної служби.
Січневі обсяги експорту є максимальними з вересня минулого року, коли було відвантажено 178,82 тис. тонн відповідної продукції.
Найбільші обсяги поставок припадають на плоский гарячекатаний прокат (УКТЗЕД 7208) – 129,82 тис. тонн, що на 17,5% більше р./р. та 31% м./м. Серед ключових споживачів – Польща та Болгарія – 43,44 тис. тонн та 32,14 тис. тонн відповідно.
Також експортовано 19,8 тис. тонн плоского холоднокатаного прокату (УКТЗЕД 7209), що на 6,9% більше р./р. та 22,5% м./м. Польща та Італія стали основними напрямками відвантажень – 4,94 тис. тонн та 4,86 тис. тонн.
Ще 5,8 тис. тонн експорту припало на плоский прокат з покриттям. Це на 12% більше порівняно з січнем 2024-го, та на 6,8% до попереднього місяця. На польський ринок спрямовано 3,83 тис. тонн відповідної продукції, а до Румунії – 1,82 тис. тонн.
Виручка від експорту плоского прокату за січень становила $81,09 млн, що на 6,1% більше р./р. та 17,2% м./м.
У 2024 році Україна збільшила експорт плоского металопрокату на 36,1% порівняно з 2023 роком – до 1,63 млн тонн. Понад 80% поставок припало на плоский гарячекатаний прокат – 1,363 млн тонн (+44,7% р./р.). Ще 12% або 201,71 тис. тонн (+0,7% р./р.) – плоский холоднокатаний прокат.
gmk.center