ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

ЄС та Україна працюватимуть над прискоренням впровадження вільної зони торгівлі – єврокомісар Шефчович

Впровадження вільної зони торгівлі між ЄС та Україною – це дуже важлива фаза, яка дозволить Україні вбудуватися в єдиний ринок Європи, ми хочемо посилити цей напрям і прискорити його, заявив єврокомісар з торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович на спільному засіданні уряду України та Європейської Комісії у Києві в понеділок.

Він зауважив, що наступним кроком взаємодії між Європейською Комісією та урядом України стане прискорення цього процесу, для чого ЄК хоче побачити результати пріоритезації реформ, які реалізує Україна, починаючи з 2021 року, а також ознайомитися з планом дій на 2025-2026 роки.

“Ми продовжимо фокусуватися на майбутньому, і наш пріоритетний план дій мусить бути спрощеним і більш стрімким. Тобто мусить бути 10 моментів, які ми мусимо досягти. Це такий перший врожай на шляху нашої євроінтеграції”, – сказав він.

Єврокомісар також зауважив, що на переговорах із заступником міністра економіки – торговим представником Тарасом Качкою і міністром аграрної політики та продовольства Віталієм Ковалем обговорювалися перспективи тимчасової лібералізації експорту агропродукції.

“Ми говорили про додаткову лібералізацію, якої мусимо досягти до 5 червня. Ми повністю сподіваємося дозволити цю інтеграцію після того, як перехідні положення будуть виконані. Для нас це дуже важливо з одного боку, а з іншого, це дуже чутливе питання… для деяких наших країн-членів. І європейські фермери так само, ви знаєте, говорять про свою чутливість цього питання”, – розповів Шефчович.

Єврокомісар подякував торгпреда України та міністра агрополітики за плідні переговори щодо прискорення інтеграційних процесів в лібералізації торгівлі між ЄС та Україною.

interfax.com.ua

Оцінку потреб України на відновлення підвищено з $486 млрд до $524 млрд – Світовий банк

Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2024 року становить $486 млрд протягом наступного десятиліття, що приблизно у 2,8 рази перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2024 рік, таку оновлену “Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)” оприлюднили уряд України, Група Світового банку, Європейська комісія та ООН у вівторок.

“За минулий рік потреби на відновлення України продовжили зростати через безперервні атаки росії”, – прокоментував результати прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Торік оцінка потреб складала $486 млрд, ще роком раніше – $411 млрд.

Зазначається, що оцінка RDNA4, яка охоплює завдану шкоду за майже три роки з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року, демонструє, що пряма шкода в Україні наразі сягнула $176 млрд порівняно зі $152 млрд у оцінці RDNA3, оприлюдненій у лютому 2024 року. Найбільш постраждалими секторами є житловий сектор, транспорт, енергетика, торгівля та промисловість, а також освіта.

Згідно з поточною оцінкою, 13% загального житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, від чого постраждали понад 2,5 млн домогосподарств. В енергетичному секторі кількість пошкоджених або зруйнованих об’єктів зросла на 70% з моменту проведення RDNA3, включно з виробництвом, передачею, розподільчою інфраструктурою та централізованим теплопостачанням. Близько 72% від загальної шкоди припадає на всі сектори, розташованих найближче до лінії зіткнення областей (Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької та Херсонської), а також Київської області.

“Оцінка підкреслює надзвичайну шкоду, яку росія завдала Україні. ЄС уже підтримує реконструкцію та відновлення України, мобілізуючи більше приватних інвестицій через Ukraine Investment Framework та допомагаючи країні глибше інтегруватися в Єдиний ринок ЄС. Це стане запорукою відновлення України та створить нові можливості для українського та європейського бізнесів”, – сказала Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Марта Кос.

Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі, потреби на відбудову та відновлення є найвищими у житловому секторі – майже $84 млрд. Далі йдуть транспортний сектор – майже $78млрд, енергетика і видобувна галузь – це майже $68 млрд, торгівля і промисловість – понад $64 млрд і сільське господарство – понад $55 млрд. У всіх секторах витрати лише на розчищення залишків руйнувань та управління ними сягають майже $13 млрд.

В оцінці визначено та виключено потреби у понад $13 млрд у восьми секторах, які Україна вже задовольнила за підтримки партнерів та приватного сектору. Наприклад, за даними уряду, у 2024 році на відновлення житлового сектору з державного бюджету та за рахунок донорських коштів було виділено щонайменше $1,2 млрд. Проведено аварійний ремонт понад 2 000 км доріг, автомагістралей та інших доріг державного значення.

У 2025 році за підтримки донорів уряд України виділив $7,37 млрд на вирішення пріоритетних завдань у таких сферах, як житло, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, енергетика, транспорт, водопостачання, розмінування та цивільний захист. Загальний дефіцит фінансування потреб на відновлення та відбудову у 2025 році становить $9,96 млрд. Мобілізація приватного сектору залишається критично важливою для успішного відновлення України.

interfax.com.ua

«Доступні кредити 5-7-9%»: За п’ять років від старту програми український бізнес отримав 106,5 тис. пільгових кредитів на 369,4 млрд грн

З початку 2025 року бізнес отримав 2794 пільгових кредити за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на загальну суму 9,4 млрд гривень. Від старту програми у лютому 2020 року  бізнес залучив 106,5 тисячі кредитів на суму 369,4 млрд гривень. Минулого тижня українські підприємці отримали 241 пільговий кредит на 1,3 млрд гривень.  

«Український бізнес продовжує розвивати власне виробництво завдяки можливостям державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Переважна кількість нових пільгових кредитів спрямовується на інвестиції та розширення переробних виробництв. Це стимулює розвиток реального сектору економіки та сприяє створенню нових робочих місць. Також програма підтримує підприємства, які працюють в зоні підвищених воєнних ризиків. Від початку року український бізнес отримав вже 9,4 млрд грн пільгових кредитів», — зазначив  заступник Міністра економіки України Андрій Телюпа.

Від початку року в межах програми бізнес отримав:

• 2,4 млрд грн – інвестиційні кредити;
• 2,3 млрд грн – на переробку;
• 1,9  млрд грн – на кредитування в зоні високого воєнного ризику;
• 1,8 млн грн – на поповнення обігових коштів.

Найчастіше кредитуються підприємства, що працюють в переробній промисловості, в сільському господарстві, у сфері гуртової та роздрібної торгівлі.

Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська, Вінницька, Полтавська області та м. Київ.

На сьогодні участь у програмі беруть 46 банків, найбільшу кількість кредитів від початку дії програми видали «Приватбанк» (49,3 тис.), «Ощадбанк» (16,2 тис.) та «Укргазбанк» (5,8 тис.).

me.gov.ua