ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 03.03.2025

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Україна успішно пройшла другий у своїй історії Огляд торговельної політики

 

 

Україна вдруге успішно провела Огляд торговельної політики у Світовій організації торгівлі. Засідання відбулося 26 та 28 лютого в штаб-квартирі СОТ у Женеві. Делегацію очолив заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка.

Підготовка до Огляду тривала понад рік. Україна співпрацювала з державними органами, структурними підрозділами Мінекономіки та Секретаріатом СОТ. У грудні члени СОТ отримали звіти Секретаріату та Уряду України для аналізу.

«Ми отримали понад 400 письмових запитань від 20 членів СОТ, переважно щодо торговельного та інвестиційного режимів. Це підтверджує значний інтерес до поглиблення економічної співпраці з Україною, попри війну.  Особливо цінними для нас є відгуки про стійкість економіки, критичну роль експорту агропродукції у світовій продовольчій безпеці та розвиток галузей із високою доданою вартістю. Члени СОТ також високо оцінили прогрес у захисті інтелектуальної власності та виконання зобов’язань щодо прозорості», – розповів Тарас Качка.

Він підкреслив, що успішний Огляд торговельної політики сприятиме зміцненню торговельних відносин України з партнерами.

«Надані відповіді на запитання, а також додаткові роз’яснення, які надішлемо найближчим часом, забезпечать членів СОТ необхідною інформацією про можливості та переваги співпраці з Україною», – додав Тарас Качка.

Заступник Міністра економіки – Торговий представник України також окремо відзначив вагоме досягнення економічної дипломатії на засіданні СОТ – в протокол вперше була включена спільна заява 45 членів СОТ із засудженням руйнівного впливу російської агресії на світову торговельну систему. Заява була розповсюджена як офіційний документ СОТ.

Довідково: 

Проведення оглядів торговельної політики членів СОТ – один із найважливіших видів діяльності цієї міжнародної організації. Метою оглядів є забезпечення прозорості та передбачуваності торговельних режимів членів СОТ, сприяння більш повному дотриманню правил та принципів СОТ всіма членами.

Регулярність проведення оглядів торговельної політики залежить від частки члена СОТ у загальному обсязі світової торгівлі:

  • чотири найбільші світові трейдери (ЄС, США, Японія і Китай) мають проходити таку процедуру, як правило, раз на три роки;
  • наступні 16 членів СОТ (такі країни як Австралія, Бразилія, Канада, Швейцарія, Індія, Туреччина, Сінгапур, Корея, Малайзія, Таїланд, ОАЕ тощо) – кожні п`ять років;
  • решта членів СОТ, зокрема й Україна, – кожні сім років, з можливістю подовження тривалості періоду між оглядами для найменш розвинених країн, а також у разі необхідності.

Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі у 2008 році. Перший Огляд торговельної політики України відбувся у квітні 2016 року. Наступний мав відбутися в листопаді 2023 року, однак через повномасштабну агресію росії терміни були перенесені на 2025 рік.

 

me.gov.ua

 

План ЄС може скоротити витрати на імпорт викопного палива на €45 млрд у 2025 році

Щорічна економія до 2030 року може зрости до €130 млрд

Енергетичний план ЄС, за аналізом виконавчої влади блоку, цього року може скоротити витрати Євросоюзу на викопне паливо на €45 млрд. Про це йдеться в повідомленні Єврокомісії (ЄК).

ЄК 26 лютого запропонувала низку заходів для підтримки європейської промисловості, яка бореться зі слабким попитом, дешевим імпортом і вищими витратами на енергію, ніж у США і Китаї.

Одним із компонентів Угоди про чисту промисловість, представленою ЄК, э План дій щодо доступної енергії. Енергетичні заходи ЄС включають пропозиції і щодо прискорення видачі дозволів на проєкти з відновлюваної енергетики, зміни способу встановлення тарифів на енергію, а також збільшення державної допомоги для екологічно чистих галузей і більш гнучке виробництво електроенергії.

Аналіз ЄК показав, що в сукупності ці заходи у 2025 році можуть знизити витрати ЄС на імпортовані нафту і газ на €45 млрд, а до 2030 року щорічна економія зросте до €130 млрд. Найбільший зиск буде отримано завдяки швидшому розвитку відновлюваної енергетики та покращенню енергозбереження, що стримуватиме попит країн на нафту і газ.

Обсяг закупівель енергоресурсів Європою коливався протягом останніх років. За даними Єврокомісії, витрати ЄС на імпорт викопного палива впали до історичного мінімуму у €163 млрд в 2020 році під час карантину через COVID-19, а потім досягли піка в €604 млрд у 2022-му після того, як РФ скоротила постачання газу і ціни на нього різко зросли.

Нагадаємо, що Єврокомісія представила Угоду про чисту промисловість – план для підтримки конкурентоспроможності та майбутнього виробничих галузей в Європі. Угода позиціює декарбонізацію як потужну рушійну силу для зростання європейської промисловості. Комісія також вживає заходів, щоб зробити регуляторне середовище більш ефективним, одночасно зменшуючи бюрократичні перешкоди для бізнесу.

 

gmk.center

 

Експорт пшениці перевищив 12 млн тонн

 

Станом на 3 березня у 2024/2025 МР Україна експортувала 29 млн 202 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 749 тис. тонн або на 2,5% менше, ніж торік. Про це повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Експорт пшениці становить 12 млн 014 тис. тонн, що на 79 тис. тонн або на 0,6% більше, ніж торік. Нагадаємо, у меморандумі погоджено граничний обсяг експорту пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) у 2024/2025 МР на рівні 16,2 млн тонн.

Також українські аграрії експортували 2 млн 126 тис. тонн ячменю і 10,8 тис. тонн жита.

Експорт української кукурудзи становив 14 млн 620 тис. тонн, що на 1 млн 493 тис. тонн або на 10,2% менше, ніж торік.

Крім того, за кордон відправили 48,6 тис. тонн борошна (або 64,8 тис. тонн в перерахунку на зерно), що на 25,7 тис. тонн або у 1,52 рази менше, ніж торік.

 

ukragroconsult.com