ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Україна планує наростити експорт за п’ять років до $77 мільярдів – Качка

Україна має на меті збільшити обсяги експорту до 77 млрд дол. протягом наступних п’яти років.

Про це заявив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка під час міжнародного торговельного форуму в Києві, передає кореспондент Укрінформу.

“Ми орієнтуємось на цифру в 77 млрд дол. США в найближчі пʼять років. Сподіваюсь, що так і буде, зрештою, це залежить трошки від нас, більше від бізнесу”, – зазначив Качка.

За його словами, головний акцент у новій стратегії розвитку українського експорту буде зроблено не просто на кількісному збільшенні поставок за кордон, а на нарощуванні виробництва та експорту товарів з вищою доданою вартістю.

“Наша мета – не збільшувати експорт в статистиці, хоча цей індикатор – один із ключових”, – підкреслив Качка. На його думку, до підвищення експортних показників мають приводити не маніпуляції із валютними курсами, а реальні зміни на виробництві.

Серед ключових напрямків стратегії заступник міністра назвав розширення доступу до фінансування через масштабування діяльності Експортно-кредитного агентства, посилення ролі економічної дипломатії та розвиток спроможності бізнесу експортувати самостійно.

Особлива увага приділятиметься подоланню нетарифних бар’єрів доступу до зовнішніх ринків.

“Що менше у вас сертифікатів, то менша ціна на вашу продукцію. Що більше у вас сертифікатів, то більша ціна на вашу продукцію”, – пояснив Качка.

Він зауважив, що наразі 93,4% українського експорту спрямовується до країн, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю. З урахуванням угод, які підписані, але ще не ратифіковані (з Туреччиною та ЄАВТ), цей показник може зрости.

У географічній структурі експорту спостерігається значне зростання частки Європейського Союзу – до 59,5%. Водночас, за словами Качки, успішні кейси переорієнтації експорту, як у випадку з українським цукром, який після обмежень на ринку ЄС почав експортуватися до країн Африки, демонструють здатність українського бізнесу швидко адаптуватися до змін на зовнішніх ринках.

Як повідомляв Укрінформ, торік Україна експортувала товарів на суму 41,627 млрд дол. США, що на 5,44 млрд дол. США більше, ніж роком раніше (+15%). Водночас експорт у ваговому вимірі сягнув 131,179 млн тонн (+ 30,8 млн тонн, або +30,8% до 2023 року).

www.ukrinform.ua

Дефіцит легкого газу тисне на ціни

На ринку зберігається дефіцит пропану, що продовжує впливати на вартість газу на аукціоні Української енергетичної біржі. Так, 5 березня середньозважена ціна на ресурс зросла на 655 грн/т, до 56 631 грн/т, і загалом за два тижні додала 1 702 грн/т.

Через низькі обсяги імпорту останні два тижні (по 8,1 тис. т щотижня) газ на аукціоні УЕБ продавався досить активно. «Не всі можуть чекати приходу наступних суден, тому ресурс на торгах розійшовся досить швидко», – розповів один з учасників торгів.

Загалом виробники виставили близько 5 тис. т газу, з яких 380 т залізничного обсягу. Ціна на більш легкий газ «Укргазвидобування» (густина до 535 кг/м³) становила 56 500-57 617 грн/т, «Укрнафти» (густина близько 540 кг/м³ і вище) – 55 100-57 340 грн/т.

Одними з найнижчих були ціни на газ «Укрнафти» на західних базисах – 55 640-55 883 грн/т. Наразі у прикордонних областях ресурс пропонують за 55 100-56 200 грн/т залежно від густини, яка не нижча за 532 кг/м³.

Минулого тижня 88% (1,36 тис. тонн) обсягів з Польщі становив газ з Barter, Pakar Jacek і Bialchem Group, які вантажать досить важкий продукт, особливо Pakar Jacek (густина 549-569 кг/м³). Привабливими для українських імпортерів є ціни на такий газ. Середня митна вартість ресурсу з Білостока (минулого тижня заїхало близько 21 газовоза – ek) становила $704/т, коли європейський газ із Venor Polska (густина близько 535 кг/м³, 10 газовозів) коштував у середньому $806/т.

Крім того, заїжджають на захід і автопартії суміші з Литви, в основному з густиною 538-542 кг/м³. Минулого тижня 68% загального імпорту з цього напрямку було відвантажено з Orlen Lietuva. Цього тижня вартість газу литовського виробника порівняно з минулим на $10/т менша і становить $670/т FCA Юодекай.

Наразі газ із заходу практично не доїжджає до столиці. Центральні й східні регіони забезпечують свої потреби ресурсом з аукціону і півдня. У Київській області ціни на газ становлять 55 000-58 400 грн/т, де нижня межа — на 566 кг/м³ густини, верхня – близько 540 кг/м³. У середу на аукціоні у столиці ціни рухались у діапазоні – 57 400-58 400 грн/т.

На сході країни, окрім аукціонів внутрішніх виробників, газ можна придбати й на торгах приватних компаній. «Системойлінженерінг» на торгах, з 26 лютого по 5 березня, реалізував 450 тонн газу густиною до 531 кг/м³ за ціною 57 000-57 700 грн/т.

«ГЕО Альянс» 4 березня продав газ за 57 000 грн/т.

Основну частку в закупівлях газу у споживачів з південного сходу посідає південь. «Переважно купуємо на півдні, коли не вистачає або гарна ціна, беремо й на аукціоні. Сьогодні на торгах нічого не брали», – розповіли в одній із мереж регіону.

Загалом, попри незначний імпорт газу, проблем із ресурсом у регіонах немає. «Через низьку реалізацію ринок більш-менш спокійно переживає низькі обсяги постачань останнім часом. Залишки підсушилися, це факт, але глобального дефіциту немає», – зазначили в одній із великих паливних компаній.

Для трейдерів це непоганий період, щоб продати залежаний продукт. «Продажі покращилися», – констатував один зі співрозмовників з центрального регіону країни.

Наразі пропозиції пропану залишаються мінімальними. Цього тижня зайшла невелика партія газу від Unimot, ціна на який становила $720-725/т FCA Мідії. Найближчим часом очікується надходження близько 3,5 тис. тонн пропану «Вігазтрейд», але ресурс уже весь розподілено. Зі слів учасників ринку, ціна на нього становила 56 300-56 500 грн/т. «Решта (ДЗД, «Данкор Трейд», «Газтрім» — ek) надійде вже через тиждень», – розповіли в одній із компаній.

enkorr.ua

ЄС за два тижні оприлюднить план дій щодо металургії

Документ, зокрема, передбачить додаткові пріоритетні дії для сектора

ЄС 19 березня планує представити План дій щодо сталі та металів, у якому будуть вказані додаткові пріоритетні дії для конкретного сектора. Про це йдеться у повідомленні Єврокомісії (ЄК) за підсумками Стратегічного діалогу щодо сталі.

Окрім того, план міститиме довгострокові кроки для заміни захисних торгівельних заходів, термін дії яких спливає в червні 2026 року. Документ також розглядатиме широкий спектр питань стосовно галузі, наприклад, забезпечення комерційної рентабельності виробництва чистої сталі, реагування на недобросовісні торгівельні практики.

До плану включать результати стратегічного діалогу з ключовими представниками сектора, який відбувся 4 березня під головуванням президента ЄК Урсули фон дер Ляєн.

Стратегічний діалог за участі президента ЄК зібрав керівників металургійного сектору та галузеві асоціації.

Європейська асоціація сталеливарної промисловості (EUROFER) привітала цю ініціативу. Гендиректор EUROFER Аксель Еггерт зауважив: ЄК не тільки визнає виклики перед галуззю, але і прагне працювати з нею, аби знайти правильні рішення.

Асоціація продовжує наполягати на рішучих діях в чотирьох пріоритетних сферах – заходах торгівельного захисту, забезпечення водонепроникного CBAM, конкурентоспроможних цінах на енергію та збереженні брухту у Європі.

Олександр Джуліус, президент Eurometal, що представляє європейських виробників сталі, труб та дистриб’юторів металопродукції, під час діалогу підкреслив, що вирішальним фактором для металургії залишається чесна конкуренція, і ЄС важливо створити рівні умови для цього сектору. На його думку, цього можна досягти, поширивши захисні заходи на напівфабрикати та готову продукцію, які наразі безперешкодно потрапляють до блоку. Окрім того, для стимулювання інновацій та створення основи для сталої промислової діяльності важлива підтримка дистрибуції, переробки та виробництва в ЄС, з огляду на положення Європи між США та Китаєм.

Eurometal також підтвердив своє бажання брати активну участь у робочій групі CBAM.

Нагадаємо, що 26 лютого ЄК представила Угоду про чисту промисловість – план для підтримки конкурентоспроможності та майбутнього виробничих галузей в Європі. Документ позиціює декарбонізацію як потужну рушійну силу для промислового зростання. Комісія також вживає заходів, щоб зробити регуляторне середовище більш ефективним, одночасно зменшуючи бюрократичні перешкоди для бізнесу.

gmk.center