ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Єврокомісія пропонує продовжити безмитний імпорт української сталі

ЄС планує підтримати український металургійний сектор, зберігши звільнення від торгових обмежень

Європейська комісія (ЄК) виступила з ініціативою продовжити підтримку української металургійної галузі, залишивши без змін чинне звільнення від торгових обмежень на імпорт сталі з України до ЄС. Відповідний регламент передбачає подальше призупинення деяких положень Регламенту (ЄС) 2015/478, йдеться у пресрелізі ЄК.

Завдяки цій ініціативі український металургійний сектор зможе й надалі експортувати продукцію до ЄС без обмежень, що є важливим джерелом доходів для України. Це рішення має на меті підтримати українських виробників, які опинилися у складних умовах через російську агресію.

«Збереження звільнення від обмежень сприятиме стабілізації економічної ситуації в Україні та дозволить українському бізнесу продовжувати працювати в умовах війни», – зазначають у Єврокомісії.

Пропозиція Європейської комісії буде розглянута Радою ЄС та Європейським парламентом. Якщо її ухвалять, українська сталь залишатиметься поза межами захисних заходів ЄС навіть після завершення дії тимчасових автономних торговельних заходів (ATM).

«Ринок ЄС – це 64% експорту сталі з України. Наразі очікується перегляд системи тарифних квот на імпорт сталі до ЄС з метою посилення обмежень. Тому звільнення України надзвичайно важливе для вітчизняної сталевої галузі. До того ж ця рекомендація є своєчасною, оскільки дозволяє українським металургам вільно планувати продажі на червень і уникнути ризиків для потенційних покупців», – коментує головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

Зазначимо, що з 2018 року ЄС запровадив захисні заходи для імпорту окремих видів сталевої продукції, щоб запобігти економічним збиткам для європейських виробників. Водночас Україна отримала виключення з цих заходів у рамках підтримки, яку ЄС надає країні у зв’язку з війною.

Перші автономні торговельні заходи (ATM) набули чинності 4 червня 2022 року, тимчасово скасувавши мита, квоти та торгові обмеження для українських товарів. Вони були продовжені 6 червня 2023 року та 6 червня 2024 року, а чинні правила діятимуть до 5 червня 2025 року.

Наразі Єврокомісія працює над довгостроковим рішенням, яке забезпечить економічну стабільність та сприятливі умови для торгівлі між Україною та ЄС.

Нагадаємо, що Україна завершила офіційний скринінг відповідності законодавства нормам ЄС у межах переговорного розділу «Вільний рух товарів». Підготовка до процедури тривала пів року і включала взаємодію між державними органами, структурними підрозділами Мінекономіки та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції України.

gmk.center

Товарообіг України в січні-лютому склав $17,6 млрд

Протягом періоду в Україну імпортували товарів на суму $11,3 млрд, а експортували – на $6,3 млрд

Товарообіг України за підсумками січня-лютого 2025 року склав $17,6 млрд. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Протягом періоду в Україну імпортували товарів на суму $11,3 млрд, а експортували – на $6,3 млрд. При цьому оподаткований імпорт склав $8,6 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів.

Серед країн, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай – $2,6 млрд, Польща – $1 млрд і Німеччина – $841 млрд. Експортували з України найбільше до Польщі – на $714 млн, Іспанії – на $464 млн, Італії – на $449 млн.

У загальних обсягах ввезених у січні-лютому товарів 67% склали:

• машини, устаткування та транспорт – $4,3 млрд;
• продукція хімічної промисловості – $2 млрд;
• паливо-енергетичні товари – $1,4 млрд.

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $3,7 млрд, метали та вироби з них – $624 млн, мінеральні машини, устаткування та транспорт – $568 млн.

За січень-лютий 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 41,2 млн грн.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2024 року товарообіг України зріс на 13% у порівнянні з 2023 роком – з $99,4 млрд до $112,3 млрд. Протягом року в Україну імпортували товарів на суму $70,7 млрд, а експортували – на $41,6 млрд.

gmk.center

ОПЕК+ поступово збільшує видобуток нафти в Іраку з квітня 2025 року

Організація країн-експортерів нафти та її союзники, відомі як ОПЕК+, оголосили про поетапне збільшення квоти на видобуток нафти в Іраку, повідомляє Energynews.

Це рішення, прийняте після консультацій із країнами-членами, зокрема Саудівською Аравією, росією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Кувейтом, Казахстаном, Алжиром і Оманом, передбачає початкове помірне підвищення на 12 тис. барелів на добу (б/д), починаючи з квітня 2025 року.

У травні друге збільшення на 12 тис. б/д призведе до того, що загальний видобуток в Іраку досягне 4,024 млн б/д, а потім поступово досягне позначки 4,11 млн б/д у січні 2026 року.

З вересня по грудень 2026 року видобуток продовжить перевищувати 4,22 млн б/д, що стане важливою віхою для нафтової промисловості Іраку.

Це рішення є частиною ширшої стратегії, яка реалізується ОПЕК+ з квітня 2023 року, коли група добровільно вирішила скоротити загальний видобуток на 1,65 млн б/д, щоб стабілізувати світові ринки.

Додаткове скорочення на 2,2 млн б/д, погоджене у листопаді 2023 року, закінчиться наприкінці березня 2025-го. Починаючи з квітня, ОПЕК+ поступово видаватиме ці утримані обсяги, включно з Іраком, другим за величиною виробником в організації після Саудівської Аравії.

Поступове збільшення квот Іраку відбувається, оскільки країна прагне компенсувати попередні періоди перевищення квот. Водночас Багдад оголосив про зниження своїх офіційних продажних цін (OSP) на нафту, призначену для азійських і європейських ринків, починаючи з квітня, вказуючи на очікування коригування світових постачань нафти.

Ключовий чинник, що впливає на регіональний ринок нафти, – заплановане відновлення нафтопроводу, що з’єднує Ірак з Туреччиною, закритого з березня 2023 року після міжнародного арбітражу, який вимагав від Анкари компенсувати Багдаду за несанкціонований експорт у період з 2014 по 2018 роки.

До його закриття нафтопровід транспортував приблизно 450 тис. б/д, і очікується, що операції незабаром відновляться з початковою оціночною потужністю 185 тис. б/д сирої нафти з іракського автономного Курдистану.

Це неминуче відкриття, викликане дипломатичним тиском Сполучених Штатів, – частина ширших перемовин між федеральним урядом Іраку й курдською владою.

Зі слів Робіна Міллса, генерального директора Qamar Energy, відновлення може тимчасово вплинути на ціни на нафту, хоча обмеження, встановлені ОПЕК+, повинні обмежити тривалий вплив на ринки.

Таке контрольоване збільшення видобутку в Іраку являє собою значні економічні можливості для країни, яка сильно залежить від доходів від нафти. Поступове збільшення видобутку відповідно до вказівок ОПЕК+ дозволить Іраку отримувати додаткові доходи, уникаючи при цьому надмірних збоїв на міжнародних ринках.

Таким чином, Ірак продовжує займати стратегічне позиціювання у глобальних енергетичних балансах, особливо в умовах зростання волатильності ринку.

До того, Іраку також необхідно орієнтуватися в складній дипломатичній обстановці, особливо щодо Ірану й Сполучених Штатів, з відновленням роботи трубопроводу як політичним інструментом, спрямованим на стримування впливу Ірану в регіоні.

Цей контекст вимагає від Багдада ретельного управління міжнародними відносинами, одночасно забезпечуючи внутрішню економічну стабільність.

enkorr.ua

Мінекономіки почало використовувати оновлену процедуру «WIPO ALERT» для захисту прав інтелектуальної власності

Міністерство економіки України з 10 березня запустило оновлену процедуру  розміщення національного переліку вебсайтів, які порушують права інтелектуальної власності, на міжнародній платформі «WIPO ALERT» Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).

Національний перелік вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання  прав інтелектуальної власності, також є доступним для ознайомлення на офіційному сайті Мінекономіки та буде надалі наповнюватися.

«Це важливий крок у боротьбі з піратством на національному та міжнародному рівнях. Відтепер в Україні запрацював механізм для притягнення до відповідальності за розміщення реклами на вебсайтах порушниках», – зазначив заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів.

З метою реалізації Закону України «Про рекламу»  Мінекономіки раніше затвердив порядок створення та ведення Національного переліку веб-сайтів, які порушують права інтелектуальної власності (наказ Мінекономіки від 3 лютого 2024 року № 2945). Протягом минулого року Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) розпочав розгляд звернень власників авторського права та суміжних прав, а також ухвалення висновків щодо включення вебсайтів до національного переліку.

Довідково:

WIPO ALERT – це глобальна захищена онлайн-платформа (яка адмініструється ВОІВ) для сприяння боротьбі з піратством, до якої уповноважені учасники від держав-членів ВОІВ можуть додавати національні переліки вебсайтів, які за визначеною внутрішньою процедурою визнаються такими, що містять контент, який порушує права інтелектуальної власності.

Функціонування механізму «WIPO ALERT» сприяє охороні авторського права та суміжних прав в мережі Інтернет, захисту ділової репутації власників брендів, зменшенню кількості веб-сайтів, що порушують права інтелектуальної власності, а також впорядкуванню ринку легальної реклами.

me.gov.ua