ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Рада Європейського Союзу схвалила виплату 3,5 млрд євро для України: кошти надійдуть у березні

Сьогодні Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення чергового траншу для України в межах ініціативи Ukraine Facility на суму приблизно 3,5 млрд євро. Раніше виділення коштів погодила Єврокомісія на основі позитивної оцінки звіту щодо виконання кроків Плану України у четвертому кварталі 2024 року. 

Україна виконала всі 13 індикаторів, передбачені Планом України на четвертий квартал. Впроваджені зміни були спрямовані на гармонізацію українського законодавства з європейськими нормами, економічну стійкість, цифрову трансформацію, енергетичну незалежність та соціальний захист.

«Вперше Україна повністю і вчасно виконала всі зобов’язання перед міжнародними партнерами за підсумками року в межах конкретної програми співпраці без будь-яких змін та коригувань. Це результат спільної та злагодженої роботи урядовців, народних депутатів, європейських партнерів та всіх стейкхолдерів, залучених до реалізації програми Ukraine Facility. Висока оцінка з боку Європейської Комісії і виділення чергових 3,5 млрд євро підтверджує, що ми рухаємося в правильному напрямку. Цього року темп буде навіть ще інтенсивнішим, бо саме на 2025 рік припадає найбільше індикаторів і кроків, які має виконати Україна. Якщо ми впораємося із цим завданням, то отримаємо за результатами 2025 року сумарно 12,5 млрд євро», — зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Міністерство економіки, яке виконує функцію Національного координатора Плану України в межах інструменту Ukraine Facility, продовжує моніторити його реалізацію та подавати квартальні звіти для Європейської Комісії.

Рішення Ради ЄС є фінальним кроком у процесі погодження перед тим, як кошти надійдуть до державного бюджету. Очікується, що зарахування 3,5 млрд євро відбудеться наприкінці березня 2025 року.

Довідково:

Ukraine Facility – це безпрецедентна фінансова підтримка України від ЄС на €50 млрд, яка спрямована на макроекономічну стабільність, відбудову та модернізацію країни в період 2024-2027 років. Минулого року програма Ukraine Facility забезпечила надходження 16,2 млрд євро до державного бюджету України. Це найбільший обсяг фінансової підтримки від західних партнерів, який становив 40% зовнішнього фінансування країни за 2024 рік. Отримання цих коштів стало можливим завдяки виконанню заходів, передбачених Планом України в межах програми.

me.gov.ua

Унаслідок введення CBAM Україна може втратити $7,2 млрд ВВП до 2030 року

Втрати експорту за той самий період можуть становити $4,7 млрд, з них $3,3 млрд – металургійна продукція

GMK Center оновив оцінки впливу транскордонного вуглецевого коригування (CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism) на українську економіку на основі даних експорту товарів за 2024 рік. Набуття чинності CBAM з 2026 року призведе до втрат української економіки, традиційно орієнтованої на експорт. У 2026-2030 рр. загальні втрати експорту можуть перевищити $4,7 млрд (за 5 років).

Загальний вплив на економіку

Для України запровадження CBAM є досить болючим, оскільки більше половини українського експорту товарів спрямовується на європейські ринки. Від самого початку війни ЄС став основним торговельним партнером з огляду на заблоковані українські морські порти та логістичну близькість. За підсумками 2024 року Україна експортувала в ЄС товарів на $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію CBAM.

Уточнені оцінки GMK Center свідчать, що за наявної структури експорту потенційні втрати українського експорту за 2026-2030 рр. через впровадження CBAM становитимуть $4,7 млрд, втрати інвестицій за той самий період – $2,7 млрд.

Втрати від CBAM для української економіки з часом зростатимуть. У 2026 році (перший рік повного запровадження CBAM) втрати ВВП можуть сягнути $1,4 млрд. Однак уже у 2030-му цей показник може становити $7,2 млрд.

Нагадаємо, що за альтернативними оцінками CMD-Ukraine, унаслідок дії CBAM Україна може втратити до 2030 року 6,4% від ВВП, зниження обсягу експорту може становити 6,3%, зокрема в ЄС – 9,8%, а скорочення кількості робочих місць – понад 116 тис. позицій.

CBAM найболючіше вдарить по Україні порівняно з іншими країнами, оскільки наша країна, перебуваючи в умовах війни, має тісні торговельні зв’язки з ЄС і залежить від його допомоги. Україна вже втратила і продовжує втрачати час, інвестиції, людський та енергетичний потенціал, які могли б бути використані для «зеленого» переходу. Україна не мала можливості підготуватися до впровадження CBAM і тому інструмент може мати вкрай негативний вплив на її економіку, яка ще має відновитися від наслідків війни.

Галузеві втрати

Серед усіх експортно-орієнтованих галузей української економіки найбільше від впровадження CBAM постраждає металургійний сектор, який за підсумками минулого року експортував до ЄС продукцію на $3,3 млрд.

Повноцінний запуск CBAM з 2026 року вкрай негативно вплине на експорт у вигляді зростання витрат, зниження конкурентоспроможності продукції, вимушеного переорієнтування на інші ринки тощо. За оцінками GMK Center, загальні потенційні експортні втрати для української металургії у 2030 році можуть становити $1,6 млрд, зокрема за такими видами продукції:

• прокат – $899 млн;
• сталеві напівфабрикати – $558 млн;
• чавун – $96 млн;
• труби – $39 млн;
• інші продукти – $25 млн.

У перший рік повноцінного впровадження CBAM український експорт чавуну і сталі може зіткнутися з необхідністю здійснення CBAM-виплат на суму $311 млн. Негативний вплив згодом посилюватиметься через зростання цін на CO2 і поступове скорочення безоплатних квот у європейській системі торгівлі парниковими газами.

CBAM створить нові торговельні бар’єри, які зменшать доступ до європейського ринку для тих виробників, які не можуть дотримуватися екологічних норм ЄС. CBAM також призведе до перебудови ланцюжків поставок, якщо європейські торговельні партнери не будуть готові дотримуватися сильніших кліматичних амбіцій. CBAM створить додаткові перешкоди для експорту українським компаніям, які вже й так постраждали від війни.

Ємність українського внутрішнього ринку вже скоротилася, а CBAM зменшить експортні можливості. До 2030 року CBAM може зробити неконкурентоспроможним український експорт цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки та сортового прокату з огляду на високі викиди під час їхнього виробництва та необхідність здійснення відповідних CBAM-виплат.

Негативний вплив CBAM на металургію призведе до ще більших втрат для всієї української економіки, оскільки ця галузь робить істотний внесок у ВВП України. За оцінками GMK Center, у 2024 році він становив 7,2% (включно з ланцюжками поставок). ГМК також залишається одним з найбільших експортерів. У 2024 році частка галузі в загальному експорті становила 15,4%.

Варіанти рішень

У контексті євроінтеграції Україні потрібен новий рівень взаємовідносин з ЄС. Хоча Єврокомісія ініціює продовження підтримки української металургії, залишивши без змін чинне звільнення від торговельних обмежень на імпорт сталі з України до ЄС, але це жодним чином не замінює надання іншої допомоги українському сталевому експорту в умовах війни, зокрема, в питанні CBAM.

Україні необхідне таке рішення, яке дасть змогу пом’якшити негативний вплив CBAM на економіку. Цього можна досягти згідно зі ст. 30.7 Регламенту CBAM, що містить положення про форс-мажор для країн, які постраждали від непередбачуваних, виняткових і неспровокованих подій, що завдають серйозної шкоди їхній економічній і промисловій інфраструктурі. Повномасштабна агресія РФ проти України та її наслідки цілком підходить під критерії непередбачуваної події зі значним збитком.

До повноцінного запуску CBAM залишилося трохи менше року, але це цілком достатній термін для знаходження компромісного рішення щодо пом’якшення застосування механізму до українського експорту. Наразі вже триває переговорний процес з ЄС, де обговорюється питання і щодо CBAM.

Водночас, за словами Тараса Качки, заступника міністра економіки, торгового представника України, поки що не зрозуміло, яким буде фінальне рішення, але це не буде повне незастосування CBAM для України. З іншого боку, на тлі геополітичних складнощів зі США Євросоюз більшою мірою зацікавлений в економічному розвитку України та її обороноздатності, ніж це було ще кілька місяців тому.

gmk.center

Світові ціни на феросплави знизилися в першій половині березня

Слабкий попит з боку металургів і високі запаси стримують цінові пропозиції

У першій половині березня спотові ціни на феросиліцій (75%) в Китаї впали на $7/т – до $870/т EXW, згідно з даними BigMint. Настрої на ринку залишалися обережними, оскільки учасники були стурбовані потенційною невизначеністю. Ціни ф’ючерсів на Чженчжоуській товарній біржі (ZCE) впали на $11/т до $828/т з поставкою в травні.

Невизначеність пов’язана з оголошеним рішенням Національної комісії з реформ закрити 50 млн тонн сталеплавильних потужностей цього року. Не було оголошено, яким чином комісія має намір досягти цього. Трейдери очікують лише незначного коригування цін на китайському ринку феросиліцію в короткостроковій перспективі.

Індійські ціни на силікомарганець (53%) почали знижуватися після лютневого зростання. У першій половині березня вони впали на $16/т – до $963/т EXW Дургапур. Пропозиції ферохрому (60%) зросли лише на $3/т – до 1164/т EXW Дургапур.

Стабільність у цьому сегменті пояснюється результатами аукціону, проведеного 7 березня великою металургійною компанією Vedanta. Вона придбала велику партію ферохрому за ціною $1 149/т EXW Дургапур.

Європейські пропозиції феросиліцію (75%) зросли на $40/т з середини лютого до $1 384/т SFR Роттердам. Однак ця тенденція не відображає ситуацію на ринку. «Багато великих продавців дійсно намагаються підняти ціни, стверджуючи, що втрачають гроші на кожному продажі, але покупцям це нецікаво», – коментує американський аналітик А. Патрік.

Китайський і європейський ринки зіткнулися з проблемою повільного зростання попиту на сталь. Це призвело до зниження попиту на феросплави. Слабкий попит з боку кінцевих споживачів у Європі в 2024 році сприяв збільшенню пропозиції і зниженню цін на початку цього року.

Нагадаємо, що в Україні всі виробничі та видобувні підприємства феросплавної галузі простоюють. Причини – близьке розташування до лінії фронту і висока вартість електроенергії. Українські металургійні заводи перебувають у схожій ситуації, але продовжують працювати.

gmk.center