ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Україна та ЄС посилюють контроль за ефективним використанням фінансової допомоги: Мінфін та Аудиторська Рада Ukraine Facility підписали Меморандум

26 березня Міністр фінансів України Сергій Марченко зустрівся в Києві з Головою Аудиторської Ради Ukraine Facility Мареком Белкою, заступником Голови Хайсом де Врісом, а також членом Ради Гуннаром Вельцгольцем.

У зустрічі також взяв участь Перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін.

Європейська Комісія створила Аудиторську Раду у червні 2024 року, вона діятиме до кінця червня 2028 року. Її місія – забезпечення прозорості та ефективності фінансової допомоги в рамках Ukraine Facility у співпраці з Урядом України. Ukraine Facility передбачає спрямування Україні у 2024-2027 роках 50 млрд євро, із яких бюджетна підтримка – 38,27 млрд євро.

У лютому 2025 року Європейська Комісія оголосила про завершення формування Аудиторської Ради Ukraine Facility, призначивши трьох фахівців у сфері фінансового контролю та управління.

Від України відповідальним за аудит виконання Плану України для реалізації інструменту Ukraine Facility визначено Міністерство фінансів.

Сергій Марченко привітав представників Ради з призначенням на посаду та висловив готовність до всебічної співпраці для забезпечення належного рівня прозорості та підзвітності використання коштів ЄС, а також в частині реалізації реформ, визначних Планом України.

Сторони підписали Меморандум, метою якого є створення основи для співробітництва між Мінфіном та Аудиторською Радою.

Це дозволить зміцнити систему фінансового управління та контролю, а також прозорість у реалізації Ukraine Facility, зокрема, через обмін інформацією, звітами та іншими документами, а також тісний діалог між інституціями.

“Міжнародна підтримка – важливий інструмент для забезпечення фінансової стабільності в умовах повномасштабної війни. З лютого 2022 року Україна отримала значний рівень бюджетної підтримки, зокрема від ЄС, що є свідченням  солідарності міжнародної спільноти з нашою державою та довіри до Уряду України. Прозорість та підзвітність у використанні коштів донорів – ключовий актив у нашій співпраці. Мінфін залишається відкритим до взаємодії з європейськими партнерами для посилення ефективності використання допомоги”, – зазначив Сергій Марченко.

За 2024 рік у межах програми Ukraine Facility до держбюджету вже надійшло 16,1 млрд євро. Найближчими днями Україна очікує наступний транш у розмірі 3,5 млрд євро.

www.mof.gov.ua

Обсяг конкурентних закупівель в Україні зріс з 616,8 мільярда у 2023 році до 841 мільярда гривень у 2024 році

Минулого року замовники за результатами конкурентних закупівель уклали договорів на 789,5 млрд грн. Також збільшилась і участь бізнесу – з 2,03 пропозицій на торги у 2023 році до 2,38 пропозиції у 2024 році.

«Українська система публічних закупівель демонструє надзвичайну стійкість та ефективність навіть в умовах війни. Сума укладених угод через державний маркетплейс Prozorro Market зросла майже в 5 разів – до 67,3 мільярда гривень. А економія для бюджету за чотири роки роботи цього інструменту перевищила 11,4 мільярда гривень. Важливо, що високий рівень конкурентності закупівель зберігається у прифронтових областях. Наприклад, у 2024 році 77% закупівель відбулися конкурентно у Запорізькій області, 63% – у Харківській. Ми далі працюємо над удосконаленням системи, прагнучи зробити її максимально доступною для учасників та ефективною з точки зору інтересів держави», – зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Для оборонного сектора у 2024 році у Prozorro запроваджено інноваційний механізм рамкової угоди. Вона поєднує прозорість та конкурентність закупівлі, але водночас  «приховує» чутливу інформацію про виробників. Обсяг конкурентних закупівель в оборонній сфері за 2023-2024 роки також зріс більше, ніж вдвічі – з 60 до 168,4 мільярда гривень.

Минулого року на Prozorro пройшли унікальні тендери: перший тендер на закупівлю вітчизняних FPV-дронів, перший тендер на розмінування сільгоспземель. Відбулися перші тендери за правилами організатора, які враховують вимоги міжнародних організацій до проведення закупівель. У 2024 році за цією процедурою укладено договорів на понад 700 млн гривень. Серед них – закупівля автономних зарядних станцій для лікарень за кошти Світового банку та відновлення водопровідних і електричних мереж за кошти Міжнародного комітету Червоного Хреста.

«У 2024 році ДП “Прозорро” реалізувало низку розробок з автоматизації та диджиталізації закупівельних процедур, зокрема електронний контрактинг, електронні кваліфікаційні критерії за статтею 16 Закону “Про публічні закупівлі”, запуск англійської версії сайту Prozorro, та інші, що не лише оптимізувало процеси, а й забезпечило прозору взаємодію між державою та бізнесом», – підкреслив генеральний директор ДП “Прозорро” Микола Ткаченко.

Також минулого року система Prozorro інтегрувалась з Державою цифровою екосистемою управління відновленням (DREAM), яка забезпечує ефективне відстеження закупівель, пов’язаних із відбудовою України. Також Prozorro під’єдналась до «Трембіти» — системи, що створює зв’язок між державними реєстрами та їхніми інформаційними системами та реалізує механізми захищеного обміну даними. У 2025 році відбуватиметься подальша інтеграція Prozorro з державними реєстрами та системами для спрощення роботи замовників та постачальників.

Детальний звіт щодо результатів сфери публічних закупівель України за 2024 рік доступний за посиланням: https://bit.ly/4iYP0zr

me.gov.ua

 Зниження цін на соняшникову олію та шрот знову розгорнуло донизу ціни на соняшник в Україні

Ціни попиту на соняшникову олію в Україні знову почали опускатися під тиском падіння цін на пальмову та соєву олії, що призвело до зниження цін на соняшник.

З понеділка ціни попиту на соняшникову олію з доставкою до портів Чорного моря впали на 10-15 $/т до 1120-1125 $/т слідом за зниженням цін на пальмову олію на 3%.

Внаслідок падіння курсу євро відносно долара ціни попиту на олію з боку країн ЄС опустилися до 1140-1160 $/т з доставкою до Болгарії або Греції, і покупці почали стримувати закупівлю в очікуванні подальшого зниження цін.

Закупівельні ціни на соняшник з олійністю 50% впали на 300-500 грн/т до 26500-27500 грн/т з доставкою на завод. Якщо минулого тижня переробники активно конкурували за обсяги, то цього тижня деякі заводи взагалі зупинили закупівлю.

Експортні ціни попиту на соняшниковий шрот за тиждень впали на 5-10 $/т до 215-220 $/т з доставкою до портів Чорного моря, що знизило маржу переробки.

Травневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі Bursa за 2 тижні впали на 5,4% до 4259 ринггітів/т або 970 $/т на тлі сезонного відновлення виробництва та зниження темпів експорту в березні.

Експортні ціни пропозиції російської соняшникової олії незабаром опустяться внаслідок зниження експортного мита на квітень на соняшникову олію вдвічі до 54 $/т (при індикативній ціні олії 1065,7 $/т) та на шрот – в 1,9 разів до 11 $/т (при індикативній ціні шроту 206,1 $/т).

Наступного тижня стане відома статистика імпорту олій до Індії, що на тлі нових мит США може сильно вплинути на ринки, тому фермерам України варто фіксувати продажі соняшника за поки що високими цінами.

graintrade.com.ua

Глобальний експорт залізної руди у 2024 році сягнув 1,6 млрд тонн

Ключовим постачальником сировини, традиційно, залишається Австралія

Світовий експорт залізної руди за підсумками 2024 року зріс на 2% порівняно з 2023 роком – з 1,57 млрд тонн до 1,6 млрд тонн. Темпи зростання поставок сповільнились після +5% у 2023-му.

Основним постачальником традиційно залишається Австралія, на яку припадає понад половина всіх світових поставок, зокрема:

• Австралія – 866 млн тонн (+1,4% р./р.);
• Бразилія – 390 млн тонн (+2,6%);
• ПАР – 61 млн тонн (+3,4%);
• Індія – 38 млн тонн (-14%).

Китай, найбільший у світі імпортер залізної руди, протягом минулого року наростив закупівлі сировини на 5% р./р., досягнувши 1,237 млрд тонн. Серед ключових стимулюючих факторів:

1. Позитивні макроекономічні зміни у другій половині року, включаючи стимулюючі заходи для будівництва та виробництва.
2. Зниження ставок Федеральної резервної системи США, що сприяло покращенню глобального економічного середовища.
3. Відносно стабільне виробництво сталі в країні – 1,005 млрд тонн (-1,7% р./р.).
4. Зростання запасів залізної руди на китайських портах до 143 млн тонн (+16% р./р.).
5. Сприятливі ціни на залізну руду.

Більшість світових гірничодобувних компаній торік збільшили видобуток залізної руди, зокрема BHP (Австралія) – на 3% р./р., до 290 млн тонн, Rio Tinto (Австралія) – на 4%, до 290 млн тонн, Fortescue Metals Group (Австралія) – на 2%, до 194 млн тонн, Vale (Бразилія) – на 2%, до 328 млн тонн – рекордний рівень із 2018 року. Видобуток руди в Індії збільшився на 2% р./р., до 284 млн тонн, завдяки зростанню внутрішнього попиту на сталь.

Як очікує WorldSteel Association, у 2025 році глобальний попит на сталь зросте на 1,2% р./р. після двох років спаду. Це може сприяти подальшому збільшенню видобутку та експорту залізної руди. Великі гірничодобувні компанії, такі як Rio Tinto, BHP і FMG, зберегли прогнозні показники видобутку на стабільному рівні. Vale навіть підвищила план виробництва до 325-335 млн тонн у 2025 році.

Індія, яка у 2024 році зменшила експорт на 14% р./р., ймовірно, наростить видобуток до 305-310 млн тонн у 2025 році, компенсуючи зниження експортного попиту внутрішнім споживанням.

Світовий ринок залізної руди продовжує залишатися залежним від Китаю, макроекономічних чинників та балансу між попитом і пропозицією. 2025 рік може стати переломним для галузі, особливо в умовах стійкого відновлення сталеливарної промисловості.

gmk.center