ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Біржові котирування на пшеницю падають, але в Україні дефіцит пропозицій підтримує ціни

В Україні фермери стримують продажі пшениці на тлі дефіциту опадів, що підтримує попит та ціни на продовольче зерно на високому рівні, тоді як котирування на світових біржах за тиждень знизилися на 1,5-2,8% завдяки сприятливій погоді в ЄС та США та зменшенню імпортного попиту.

Протягом тижня у чорноморських портах експортні ціни на продовольчу пшеницю залишалися на рівні 11000-11100 грн/т або 234-237 $/т, а на фуражну – в межах 10550-10650 грн/т або 225-226 $/т.

У 2024/2025 МР Україна зменшила експорт пшениці порівняно з аналогічним показником попереднього сезону на 11,1% з 15 до 13,49 млн тонн, зокрема в період 1-17 квітня – з 1,17 млн тонн до 367 тис. тонн.

З понеділка травневі ф’ючерси на пшеницю впали:

• на 2,5% до 196,8$/т – на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго (-2,2% за тиждень),
• на 2,2% до 200,6 $/т – на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті (-1,7%),
• на 1,8% до 218,8 $/т – на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі (-1,5%),
• на 1,3% до 208,5 €/т або 237 $/т – на пшеницю на біржі Euronext у Парижі (-2,8%).

На ціни тиснуть дані щотижневого звіту Crop Progress, згідно з якими на 20 квітня ярою пшеницею у США засіяно 17% площ (12% в середньому за 5 років), а кількість посівів озимої пшениці у доброму або відмінному стані за тиждень зменшилася на 2% до 45% (56% торік).

Експорт пшениці з США протягом 11-17 квітня зменшився на 16,5% до 510,25 тис. тонн, а загалом у сезоні сягнув 18,8 млн тонн, що на 14,4% перевищує торішні темпи.

За даними Єврокомісії, у 2024/2025 МР експорт пшениці з ЄС зменшився порівняно з попереднім сезоном на 35% до 16,76 млн тонн, а імпорт – на 14% до 6,6 млн тонн.

Протягом тижня ціни на російську пшеницю з протеїном 12,5% та поставкою у квітні – травні залишалися на рівні 249-251 $/т FOB, тоді як ціни на серпневі поставки нового урожаю знизилися до 230-235 $/т FOB на тлі покращення прогнозів урожаю в рф, – повідомляє Русагротранс.

Водночас в інших країнах пшениця старого урожаю подешевшала, зокрема румунська – на 7 $/т до 248 $/т, французька – на 8 $/т до 244 $/т, американська – на 3 $/т до 231 $/т.

З 15 лютого по 20 квітня рф експортувала в межах квоти 4,154 млн тонн пшениці, що складає 39,2% загального обсягу квоти (10,6 млн тонн) та у 2,7 разів поступається відповідному показнику минулого року (11,309 млн тонн).

Державна агенція Тунісу (ODC) 17 квітня придбала 75 тис тонн м’якої пшениці довільного походження за ціною 262,91-264,86 $/т C&F, яка на 5-6 $/т нижча, ніж ціна закупівлі на попередньому тендері 13 березня.

Державна зернова агенція Алжиру (OАІC) на тендері 16 квітня придбала щонайменше 570 тис. тонн борошномельної пшениці довільного походження з поставкою 1-30 червня за ціною 267,5 $/т C&F, яка на 1 $/т нижча, ніж на попередньому тендері 12 березня. Основними постачальниками будуть Україна, Румунія та Болгарія, тоді як французьку пшеницю не допустили до участі в тендері через напружені відносини між країнами.

Для порівняння, ціни пропозицій української борошномельної пшениці з протеїном 11,5% залишалися стабільними, і складали 12 березня 245 $/т FOB, а 16 квітня – 245-246 $/т FOB.

graintrade.com.ua

Світові ціни на феросплави знизилися у середині квітня

Виробники змушені коригувати пропозиції на тлі слабкого попиту, незважаючи на зростання витрат

Спотові пропозиції щодо силікомарганцю Mn 65% у Китаї з 14 по 21 квітня знизилися на $6/т, до $799-$836/т EXW, за даними BigMint. За цей період на Чженчжоуській товарній біржі (ZCE) ф’ючерсні контракти на силікомарганець цього класу з постачанням у травні подешевшали на $4/т до $811/т. Це відображає песимізм трейдерів, які не вірять у покращення ситуації у короткостроковій перспективі.

Індикативна вартість силікомарганцю Mn 53% в Індії в першій половині місяця впала на $6/т до $985/т EXW Durgapur станом на 21 квітня. Реальна ціна продажу була нижчою, за даними BigMint. Зокрема, в Дургапурі зафіксовано угоду місцевого заводу на 210 тонн продукту на рівні $982/т EXW.

У квітні тарифи на електроенергію в Індії було підвищено. За підрахунками, це призведе до збільшення собівартості при виробництві феросплавів на $58/т. Крім того, австралійська марганцева руда у першій половині квітня подорожчала на 4%, на $5/т CIF China.

Проте заводи поки що не можуть компенсувати збільшені витрати за рахунок покупців. Так, спроба підвищити експортні котирування на $3/т, до $945/т FOB у першій декаді квітня призвела до скорочення запитів від імпортерів із Туреччини, ОАЕ та Японії.

Крім того, можливості для експортерів зменшуються у зв’язку з антидемпінговим розслідуванням щодо імпорту феросплавів у США, яке розпочала у квітні Міжнародна комісія з торгівлі (ITC). Розслідування поширюється на постачання з Бразилії, Малайзії та Казахстану. Ймовірно, виробники з цих країн вдадуться до перенаправлення продукції на інші ринки, створюючи тиск на поточний рівень цін.

Погіршення експортних можливостей поки що не дозволяє індійським виробникам феросплавів отримати зиск із підвищення внутрішніх цін на сталеву продукцію. Оскільки додаткові обсяги їхньої продукції у цьому випадку прямують до внутрішнього ринку. Подальше зростання цін на готову сталь через введення імпортного мита 12% створить передумови для подорожчання феросплавів до кінця II кв.

Як повідомлялося, вартість арматури в Індії у першій половині квітня підвищилася на $12/т, до $668/т EXW Мумбаї. Металотрейдери очікують подальшого зростання цін у найближчі кілька тижнів. Прогноз ґрунтується на впевненості в силі попиту на арматуру та фасонний прокат з боку місцевих будівельних компаній.

gmk.center

Світове виробництво сталі в березні зросло на 14,8% м./м.

Виплавка сталі в 69 країнах-виробниках за місяць склала 166,1 млн тонн

Глобальне виробництво сталі за підсумками березня 2025 року зросло на 14,8% у порівнянні з попереднім місяцем – до 166,1 млн тонн. Порівняно з аналогічним місяцем 2024 року показник збільшився на 2,9%. Про це свідчить глобальний рейтинг країн-виробників сталі (69) World Steel Association.

Сумарне виробництво сталі в країнах СНД+Україна за місяць знизилось на 3,5% р./р. та зросло на 5,6% м./м. – до 7,1 млн тонн, зокрема в Україні – скоротилось на 9,9% р./р. та 3,7% м./м., до 550,5 тис. тонн.

До першої десятки країн-виробників сталі в березні за версією World Steel, увійшли:

• Китай – 92,8 млн тонн (+4,6% р./р.);
• Індія – 13,8 млн тонн (+7%);
• Японія – 7,2 млн тонн (+0,2%);
• США – 6,7 млн тонн (-1,5%);
• рф – 6,2 млн тонн (-3,2%);
• Південна Корея – 5 млн тонн (-5,3%);
• Іран – 3,3 млн тонн (+3,7%);
• Туреччина – 3,1 млн тонн (-2,8%);
• Німеччина – 3,1 млн тонн (-11,7%);
• Бразилія – 2,9 млн тонн (+6,6%).

В січні-березні світове виробництво сталі скоротилось на 0,4% р./р. – до 468,6 млн тонн. В регіоні СНД+Україна показник знизився на 2,6% р./р. – до 20,5 млн тонн. Україна за три місяці виробила 1,73 млн тонн сталі, що на 2,7% більше р./р.

За підсумками 2024 року глобальне виробництво сталі знизилось на 0,9% у порівнянні з 2023 роком – до 1,839 млрд тонн. Протягом грудня 2024 року показник становив 144,5 млн тонн, що на 5,6% більше порівняно з груднем 2023-го, та на 1,6% менше до попереднього місяця.

Україна за минулий рік виробила 7,57 млн тонн сталі, що на 21,6% більше порівняно з 2023 роком. В грудні обсяги виплавки становили 547 тис. тонн (+5,1% р./р.; +1,1% м./м.).

gmk.center