ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 22.05.2025

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Світове виробництво сталі у квітні впало на 6,3% м./м.

 

Виплавка сталі в 69 країнах-виробниках за місяць склала 155,7 млн тонн

Глобальне виробництво сталі за підсумками квітня 2025 року впало на 6,3% порівняно з попереднім місяцем – до 155,7 млн тонн. Порівняно з аналогічним місяцем 2024 року показник зменшився на 0,3%. Про це свідчить глобальний рейтинг країн-виробників сталі (69) World Steel Association.

Сумарне виробництво сталі в країнах СНД+Україна за місяць знизилось на 3,4% р./р. та на 2,8% м./м. – до 6,9 млн тонн, зокрема в Україні – скоротилось на 3,2% р./р. та зросло на 25,7% м./м., до 691,9 тис. тонн.

До першої десятки країн-виробників сталі у квітні за версією World Steel, увійшли:

  • Китай – 86 млн тонн (+0% р./р.);
  • Індія – 12,9 млн тонн (+5,6%);
  • Японія – 6,6 млн тонн (-6,4%);
  • США – 6,6 млн тонн (-0,3%);
  • РФ – 5,8 млн тонн (-5,1%);
  • Південна Корея – 5 млн тонн (-2,5%);
  • Іран – 3,3 млн тонн (+4,6%);
  • Туреччина – 3 млн тонн (+7%);
  • Німеччина – 3 млн тонн (-10,1%);
  • Бразилія – 2,6 млн тонн (-3,1%).

У січні-квітні світове виробництво сталі скоротилось на 0,4% р./р. – до 624,4 млн тонн. В регіоні СНД+Україна показник знизився на 3,4% р./р. – до 27,3 млн тонн. Україна за чотири місяці виробила 2,42 млн тонн сталі, що на 1% більше р./р.

 

 

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2024 року глобальне виробництво сталі знизилось на 0,9% порівняно з 2023 роком – до 1,839 млрд тонн. Протягом грудня 2024 року показник становив 144,5 млн тонн, що на 5,6% більше порівняно з груднем 2023-го, та на 1,6% менше до попереднього місяця.

Україна за минулий рік виробила 7,57 млн тонн сталі, що на 21,6% більше порівняно з 2023 роком. В грудні обсяги виплавки становили 547 тис. тонн (+5,1% р./р.; +1,1% м./м.).

 

gmk.center

 

Україна в січні-квітні збільшила експорт довгого прокату на 26% р./р.

 

Металургійні підприємства України за підсумками січня-квітня 2025 року збільшили експорт довгого металопрокату на 25,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 234,66 тис. тонн. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Державної митної служби.

Понад 38% від загального обсягу експорту довгого прокату припадає на інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (УКТЗЕД – 7214) – 90,66 тис. тонн (+38,6 р./р.). Основна частина продукції спрямована до Польщі – 46,06 тис. Ще 38 тис. тонн експортовано до Молдови, та 4,39 тис. тонн – до Литви.

Також українські виробники протягом періоду експортували 80,92 тис. тонн прутків та брусків гарячекатаних, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД – 7213), що на 6,7% менше р./р. До Румунії відвантажено 43,22 тис. тонн, Польщі – 17,38 тис. тонн, Болгарії – 9,37 тис. тонн.

Ще 44,47 тис. тонн (-6,5% р./р.) експорту припадає на дріт з вуглецевої сталі (УКТЗЕД – 7217). Серед ключових споживачів: Польща – 17,5 тис. тонн, Німеччина – 8,08 тис. тонн, Чехія – 5,37 тис. тонн.

У квітні 2025 року експорт довгого прокату з України становив 58,42 тис. тонн, що на 49,8% більше порівняно з квітнем 2024-го, та на 3,9% менше до попереднього місяця. Відвантаження інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених склали 25,52 тис. тонн (+3,8 раза р./р.; -7,2% м./м.), прутків та брусків гарячекатаних, вироблених з вуглецевої сталі, у бунтах – 19,15 тис. тонн (-0,9% р./р.; +3,7% м./м.), а дроту – 10,98 тис. тонн (+17,4% р./р.; +3,1% м./м.).

Валютна виручка від експорту довгого прокату у січні-квітні зросла на 12,6% р./р. – до $162,39 млн, а у квітні – зросла на 42,2% р./р., та на 1,4% м./м., до $42,49 млн.

 

 

Нагадаємо, що у 2024 році Україна збільшила експорт довгого металопрокату на 17,3% у порівнянні з 2023 роком – з 523,34 тис. тонн до 613,73 тис. тонн. Понад 42% від загального обсягу експорту довгого прокату припадає на прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД – 7213) – 258,33 тис. тонн (+23% р./р.). Валютна виручка від експорту довгого прокату у 2024 році зросла на 15,1% р./р. – до $452,18 млн.

 

gmk.center

 

Укрнафта починає розвідувальні роботи на перспективному родовищі – Олеській площі

 

Компанія Укрнафта розпочинає пошуково-розвідувальні роботи на потенційно нафтогазоносній ділянці площею 6,32 тис квадратних кілометрів на Олеській площі на Заході України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба компанії.

“Укрнафта стала стороною угоди про розподіл продукції, що видобуватиметься на Олеській площі. Іншою стороною угоди про розподіл продукції є держава в особі Кабінету міністрів України. Підприємство розпочинає пошуково-розвідувальні роботи на потенційно нафтогазоносній ділянці площею 6,32 тис. квадратних кілометрів на заході України”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається також, що Укрнафта отримала від Державної служби геології та надр спецдозвіл на користування надрами в межах ділянки Олеська.

На Олеській площі очікується відкриття крім традиційних покладів нафти та газу також і нетрадиційних (сланцевий газ, газ щільних колекторів). Завдяки ділянці до наявних 2125 кв. км площі родовищ додається 6324 кв. км нової площі з ресурсами нафти і газу.

Крім того, Укрнафта вже має всі необхідні технологічні об’єкти поряд з Олеською площею, що дозволить ефективно там працювати.

Як повідомлялося, у квітні Кабінет міністрів схвалив внесення змін до угоди про розподіл продукції на ділянці “Олеська”, що передбачає передачу ділянки ПАТ “Укрнафта”. Угода про розподіл продукції у межах цієї ділянки була укладена у вересні 2013 року із ТОВ “Надра Олеська” – власністю НАК “Надра України” та її дочірньої компанії “Український геологічний науково-дослідний центр”.

 

www.ukrinform.ua