ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Мінекономіки та Всесвітня організація інтелектуальної власності підписали Меморандум про співробітництво у сфері інтелектуальної власності

У відповідь на безпрецедентні виклики, спричинені повномасштабною війною, Україна та Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) уклали Меморандум про взаєморозуміння, який поглиблює стратегічне партнерство між державою та міжнародною спільнотою у сфері інтелектуальної власності (Intellectual Property, IP).

Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в IP сфері підписали Олександр Циборт, заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, та Дарен Танг, Генеральний директор ВОІВ, 7 липня 2025 року у Женеві (Швейцарія).

Цей документ формує новий рівень для партнерських відносин та спрямований на підтримку національної екосистеми інтелектуальної власності, інноваційного та креативного секторів, які зазнали значного негативного впливу внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що триває.

Основні напрями співпраці охоплюють:

• подальший розвиток національної системи інтелектуальної власності, посилення охорони та захисту IP прав, зокрема авторського права та суміжних прав;
• посилення потенціалу Національного органу інтелектуальної власності, функції якого виконує УКРНОІВІ/IP офіс, включно з ІТ інфраструктурою та цифровими сервісами;
• підтримку українських МСП, стартапів, університетів і дослідницьких інститутів у розбудові їхнього потенціалу в IP сфері;
• розширення можливостей для ефективного захисту та комерціалізації IP прав у сфері креативних індустрій та інше.

Також документом окреслено пріоритетні сфери співробітництва, зокрема:

• сприяння розвитку і впровадженню програмних сервісів та ІТ-інфраструктури для застосування елементів штучного інтелекту в УКРНОІВІ;
• сприяння залученню грантової та фінансової підтримки малому та середньому бізнесу, який постраждав від війни;
• співпрацю з подальшої реалізації Національної стратегії розвитку IP сфери України;
• підтримку розвитку української системи колективного управління правами;
• сприяння приєднанню України до Женевського акту Лісабонської угоди про назви місць походження та географічні зазначення;
• розвиток інструменту «WIPO ALERT»;
• підтримку національної мережі TISC, IP Academy та Центру медіації та посередництва, які функціонують на базі УКРНОІВІ;
• впровадження Програми ВОІВ «Клініка з управління інтелектуальною власністю для МСП» в Україні;
• посилення боротьби з контрафактом, підтримку правозастосування та інше.

«Коли йдеться про інтелектуальну власність, ми мислимо не лише категоріями права, а й сервісів, даних, IT архітектури. Інтелектуальна власність – це про інструменти, захист і розвиток. Нам потрібна не візія “на потім”, а чіткий план дій – що, як і з ким ми робимо вже сьогодні. Цей Меморандум дає саме це: доступ до глобального досвіду, орієнтир для практичної співпраці та інфраструктуру, яку можна масштабувати – від цифрових сервісів до нових можливостей для бізнесу та стартапів», – зазначив Олександр Циборт під час підписання Меморандуму.

ВОІВ, зі свого боку, підтвердила готовність розширювати технічну, консультаційну та методологічну підтримку, зокрема в частині законодавчого розвитку, цифровізації, медіації, навчання фахівців та промоції IP у суспільстві.

Меморандум укладено строком на два роки.

Довідково:
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) – міжурядова організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй. Її місія полягає в тому, щоб очолити розвиток збалансованої та ефективної глобальної екосистеми інтелектуальної власності для сприяння інноваціям і творчості в інтересах кращого та більш сталого майбутнього.

me.gov.ua

Експорт брухту з України в травні сягнув 28,6 тис. тонн

Відвантаження сировини з початку року зросли на 52,2% р./р.

Брухтозаготівельна галузь України за підсумками травня 2025 року збільшила експорт брухту чорних металів на 91,3% порівняно з травнем 2024-го, та знизили на 38,3% порівняно з попереднім місяцем – до 28,6 тис. тонн. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Державної митної служби.

Ключовим напрямком експорту сировини залишається Польща. На польський ринок спрямовано 28,24 тис. тонн брухту (-29,7% м./м.), що складає 90,3% від загального обсягу поставок. Незначна частина спрямована до Німеччини – 0,3 тис. тонн (-73% м./м.).

Протягом січня-травня відвантаження брухту з України зросли на 52,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 155,81 тис. тонн. До Польщі спрямовано 140,73 тис. тонн сировини (+57,3% р./р.), Греції – 8,42 тис. тонн (-7,2% р./р.), Болгарії – 3,97 тис. тонн (0,02 тис. тонн у січні-травні 2024-го), Німеччини – 2,4 тис. тонн (-34,5% р./р.).

Виручка від експорту брухту у травні впала на 40,6% порівняно з попереднім місяцем та зросла на 88,3% р./р. – до $8,88 млн. За січень-травень показник збільшився на 46,4% р./р. – до $48,13 млн.

Нагадаємо, що у 2024 році експорту брухту з України зріс на 60% порівняно з 2023 роком – до 293,2 тис. тонн. У 2023 році обсяги відвантажень сировини за кордон перевищили 182,5 тис. тонн, що в 3,4 раза більше р./р., тоді як у 2022-му показник був на рівні 54,1 тис. тонн. Ключовими споживачами сировини минулого року були Польща (248,6 тис. тонн), Греція (34,2 тис. тонн), та Німеччина (6,5 тис. тонн).

На початку травня 2025 року Міністерство економіки України винесло на громадське обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів, яким пропонується запровадити ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів із встановленням нульової квоти на поточний рік. Такий підхід вже застосовувався в Україні раніше, зокрема у періоди пікової потреби в сировині для вітчизняної металургії.

Згідно з дослідженням GMK Center, у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торговельні бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.

Наразі обмеження на експорт брухту вже запровадили 48 країн, і понад третина з них – повністю заборонили його постачання за кордон. Ця тенденція лише посилюватиметься, адже попит на брухт у світі зростає: у ЄС – через декарбонізацію та механізм CBAM, в інших країнах – через перехід до екологічніших технологій виробництва. Загалом 77% світового обсягу сталі виробляється у країнах, які вже впровадили або планують впровадити обмеження на експорт брухту.

За таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.

gmk.center

Мідь оновила історичний максимум на новинах про мита на імпорт у США

Ф’ючерси на мідь на нью-йоркській біржі Comex злетіли на 13% у вівторок після того, як американський президент Дональд Трамп оголосив про введення 50%-вого мита на весь імпорт цього металу в США.

Зростання стало рекордним з 1969 року, пише Financial Times. Котирування на закриття торгів встановили новий історичний максимум – $5,69 за фунт.

“Сьогодні ми займемося міддю”, – сказав Трамп на засіданні свого кабінету, яке транслювалося по телебаченню. Президент додав, що вважає розумним встановити мито на рівні 50%.

Пізніше міністр торгівлі Говард Латнік сказав в інтерв’ю CNBC, що тариф набуде чинності вже наприкінці цього місяця або на початку серпня.

“Ми очікуємо, що офіційне підтвердження про введення мита в 50% буде зроблено найближчими тижнями, і цей захід набуде чинності протягом 30 днів”, – написали аналітики Citi.

Тим часом старший аналітик сировинного ринку в ANZ Деніел Гайнс зазначив, що через ситуацію з митами, чутки про які ходили вже давно, ціни на мідь у Нью-Йорку на 25% перевищують котирування металу в Лондоні. Аналітик назвав таку ситуацію безпрецедентною.

За даними Trade Data Monitor, найбільшим постачальником міді в США є Чилі. У доларовому виразі на країну припадає близько 70% всього імпорту міді в Штати. До трійки провідних постачальників також входять Канада і Перу.

interfax.com.ua