ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Заводи OSTCHEM в І півріччі виготовили 850 тис. тонн міндобрив

Обсяги випуску знизились на 7,5% р./р.

Азотний холдинг OSTCHEM (входить у Group DF) в січні-червні 2025 року скоротив виробництво мінеральних добрив на 7,3% порівняно з аналогічним періодом 2024-го – до 849,9 тис. тонн. Про це GMK Center повідомила пресслужба Group DF.

«Черкаський Азот» у І півріччі виробив 567,1 тис. тонн (-21% р./р.) продукції, а «Рівнеазот» – 282,7 тис. тонн (+40,9% р./р.).

Загальне зниження виробництва пояснюється вимушеними зупинками обладнання на Черкаському «Азоті» у І кварталі 2025 року, а також нестабільним постачанням енергоресурсів. У цей період холдинг оперативно перерозподілив виробничі навантаження між заводами, наростивши випуск добрив на «Рівнеазоті».

«Нашим пріоритетом залишається стабільне постачання добрив українським аграріям навіть у найскладніші часи. Від цього залежить успіх проведення весняних і осінніх польових робіт. В умовах воєнного часу для нас, як для виробника, на перше місце виходять технологічна гнучкість, адаптивність та нестандартні управлінські рішення. Крім того, ми продовжуємо інвестувати у стабільність виробництва та енергоефективність», – зазначив директор з виробництва OSTCHEM Сергій Павлючук.

У першому півріччі найбільше було виготовлено аміачної селітри – 355,7 тис. тонн. Минулого року цей показник становив 362,9 тис. тонн. На друге місце вийшов КАС, обсяг виробництва якого становив 308,9 тис. тонн. У цьому сегменті частка українського виробництва зберігається на високому рівні за рахунок логістичних переваг українських виробників. За ним карбамід – 138,3 тис. тонн (183,6 тис. тонн минулого року). Невелика частка виробництва припадає на ВАС – 16,2 тис. тонн, та аміак – 22,6 тис. тонн.

На тлі скорочення внутрішнього виробництва продовжує наростати потік неконтрольованого дешевого імпорту в Україну. У І півріччі в Україну завезено 1,5 млн тонн традиційних добрив (азотних та комплексних), з них – 828 тис. тонн азотних добрив. При цьому імпорт аміачної селітри становив 190 тис. тонн (176,6 тис. тонн торік), карбаміду – 379,6 тис. тонн (311,3 тис. тонн), КАС – 61,49 тис. тонн (50,8 тис. тонн).

«Вперше обсяг імпорту карбаміду більш ніж удвічі перевищив обсяг українського виробництва, що є тривожним сигналом для всієї галузі та потребує системних рішень», – резюмує компанія.

Нагадаємо, що заводи OSTCHEM у 2024 році скоротили виробництво міндобрив на 13% р./р. «Черкаський Азот» у зазначений період виробив 1,4 млн тонн мінеральних добрив (+0% р./р.), «Рівнеазот» – 407 тис. тонн (-22% р./р.).

OSTCHEM – азотний холдинг Group DF, який об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить «Рівнеазот», «Черкаський Азот», а також «Сєвєродонецький «Азот» та «Стирол» (не працюють і перебувають на окупованих територіях).

 gmk.center

Імпорт солі в I півівріччі скоротився на 45,88%, внутрішній видобуток росте

Україна в січні-червні 2024 року імпортувала 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, коли зовнішні закупівлі становили 391,186 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.

Основними постачальниками солі в Україну в січні-червні стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% поставок, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).

Роком раніше ТОП-3 постачальників солі був аналогічним: Єгипет (54,89% на 28,668), Туреччина (17,15% на 8,956 млн) і Румунія (14,69% на 7,671).

Як повідомлялося, Україна довоєнного 2021 року експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг ще дужче – до $3,82 млн. Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.

Після окупації російськими військами у квітні 2022 року найбільшого виробника солі в країні – “Артемсолі” – Україна практично припинила її експорт і перетворилася на нетто-імпортерам.

Тереблянськое соляне родовище (Закарпатська обл.) у серпні 2023 року відновило видобуток солі. Голова Закарпатської ОДА Віктор Микита заявив, що Закарпаття зможе на 100% забезпечити Україну технічною та кухонною сіллю.

Долинське родовище (Івано-Франківська обл.) планує найближчим часом відновити видобуток солі. Наразі тривають роботи над проєктом розробки Долинського родовища, і проводиться ретельна оцінка впливу на довкілля. Розробку проєктного рішення для майбутнього солевиварювального заводу готують фахівці Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії “Ніохім”. Спецдозвіл на видобуток кам’яної солі (галіту) у 2023 році отримало харківське ТОВ “Планета комфорт”.

interfax.com.ua

Україна у І півріччі скоротила імпорт кави на 6,1%, чаю на 22,9%

Україна в січні-червні 2025 року імпортувала 22,617 тис. тонн кави, що на 6,1% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, коли зовнішні закупівлі становили 24,094 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), витрати на закупівлі кави за півроку виросли на 36,9% до $173,403 млн проти $126,684 млн за аналогічний період роком раніше.

Основними постачальниками кави в Україну стали Польща, на частку якої припало 16,58% імпорту, що в грошовому еквіваленті становило $28,749 млн, Бразилія – 12,75% і $22,104 млн, Німеччина – 12,49% і $21,653 млн.

Роком раніше до трійки постачальників кави в Україну входили Польща (16,83% на $21,326 млн), Італія (15,87% на $20,1 млн) і Бразилія (12,31% на $15,598 млн).

Імпорт чаю упродовж січня-червня 2025 року скоротився на 22,87% до  5,452 тис. тонн проти 7,069 тис. тонн за аналогічний період минулого року. У грошовому виразі імпорт у першому півріччі 2025 року скоротився на 16,26% і становив $20,957 млн проти минулорічних $25,027 млн.

При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну в січні-червні залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,13% на $6,313 млн), Кенія (17,77% на $3,724 млн) і Китай (14,63% на $3,067). Торік на частку цих країн приходилося 28,95%, 23,07% і 11,33%, поставки чаю в Україну принесли їм $7,247 млн, $5,774 млн і $2,835 млн відповідно.

interfax.com.ua