Декарбонізація сталеливарної промисловості й надалі залишатиметься провідною темою в 2024 році, йдеться у прогнозі Fastmarkets.
Вирішальне значення у цьому процесі матимуть достатнє постачання екологічно чистого водню та енергії з відновлюваних джерел за конкурентними цінами.
Як зазначається, поточні ціни на водень становлять близько €5/кг, втім вони мають бути набагато нижчими, аби стати комерційно прийнятними для виробництва сталі.
Плани із використання водню та «зеленої» енергії вимагають значних інвестицій. Впровадження їх у процес виробництва сталі може збільшити витрати, вважають на ринку. Окрім того, невідомі економічні умови 2024 року.
Зокрема, Європі необхідно налагодити виробництво електроенергії без використання викопного палива. Але для широкомасштабного електролізу для виробництва «зеленого» водню необхідні значні її обсяги. Тож є сенс розміщувати найбільш енергоємні операції поблизу місць, де є умови для виробництва такої кількості електроенергії. Окрім того, має сенс нарощування виробництва гарячебрикетованого заліза (HBI), яке використовуватимуть сталеливарні підприємства, що замінили домни електродуговими печами.
Нагадаємо, що фінансова підтримка та велика пропозиція «зеленої» електроенергії є двома головними проблемами для сталеливарної галузі, щоб досягти вуглецевої нейтральності. Таку думку висловили керівники компаній та експерти на профільному форумі у Китаї. Чон-Ву Чой, виконавчий директор Posco Group, прогнозує, що частка екологічної енергії в загальному обсязі енергопостачання металургії зросте до 31% у 2030 році та 70% – у 2050-му порівняно з 16% зараз. Втім вона не має стабільних і економічних умов постачання.
gmk.center