«Держзовнішінформ» долучився до обговорення перспектив українського експорту

Склад учасників цієї дискусії був чималим, строкатим та авторитетним, а саме, Віктор Галасюк – голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва; Віктор Вовк – народний депутат, заступник голови парламентського Комітету у закордонних справах; Дмитро Серебрянський – директор Науково-дослідного інституту фінансового права; Артур Зубрицький – науковий співробітник Науково-дослідного інституту фінансового права; Ігор Гресь – віце-президент Міжнародної торгової палати в Україні; Ігор Гужва – проректор Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі; Володимир Панченко – директор Інституту Олександра Поля; Тамара Осташко – головний науковий співробітник Інституту прогнозування та економіки НАН України; Яніна Белінська – завідувач кафедри міжнародної економіки Національного університету ДПС України; Вероніка Мовчан – науковий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Ростислав Лукач – економічний експерт РПР, Голова Ради директорів OSMG Ltd; представники Американської торгової палати в Україні, Європейської Бізнес Асоціації тощо.

Під час заходу експерти дали відповіді на такі принципово вагомі питання: які порівняльні переваги українського експорту, чи є завтра у країни у випадку збереження існуючого стану, які товарні позиції потребують державної підтримки, а хто «справиться сам»? Тобто йшлося про нову експортну модель України: куди, до кого і з чим?

Дослідники під час викладення результатів свого дослідження акцентували на стрімких змінах у структурі експорту, його географії та номенклатурі. Так, "80% валютної виручки приносить всього 20% номенклатури товарного експорту", – зазначив науковий співробітник Науково-дослідного інституту фінансового права Артур Зубрицький. Експерт зауважив, що з часом кількість таких товарних позицій скорочується. "Цих товарів досить мало, які експортуються із порівняльними перевагами – 20% сукупної експортної номенклатури, з іншого боку їх стає все менше", – зауважив він.

Свою візію на поточні процеси в експортній галузі стисло виклав і представник «Держзовнішінформу». Окресливши ситуацію на металургійному сегменті експорту, Юрій Лазоренко дав певні зауваження щодо перспектив. «Треба принципово визначитися з нашим місцем. Сировинний чи продукція з високим рівнем доданої вартості? Чимало буде визначено позицією самих транснаціональних корпорацій, вони ринок, вони визначають майбуття. Й чим скоріше ми до них прийдемо, чим скоріше будуть створенні сприятливі умови для співробітництва, тим швидше наш експорт, який буде з акумульовано саме в рамках їх виробництвах, піде угору».