Держзовнішінформ взяв участь у заході з удосконалення системи підтримки українського експорту

З ініціативи Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) відбувся круглий стіл з питань удосконалення системи підтримки українського експорту та розвитку державно-приватного партнерства в зовнішньоекономічній сфері з метою підготовки консолідованих пропозицій. 

ДП «Держзовнішінформ» представив на заході заступник директора Віктор Винник, де також були присутні представники понад 50-ти підприємств, об’єднань та організацій, зокрема представники Асоціації «Укрелектрокабель», ПрАТ «Автокраз», Всеукраїнської організації пекарів, Федерації роботодавців транспорту України, Української асоціації аграрного експорту, Асоціації «Укрсудпром», ПАТ «Борщагівський ХФЗ»,  Київської ТПП, Управління економічного співробітництва МЗС України, ГС «Всеукраїнський аграрний форум» та ін.

Під час заходу обговорювалися проблемні питання нормативного-правової бази галузі, організації роботи державних установ, їх співпраці з експортерами; роботи бізнесу:  дозволи продажу товарів без контрактів, реєстрацій на митницях, зняття з банків контрольних функцій, які можуть робити митні, податкові служби та служба фінансового моніторингу; озвучено інформацію про необхідність розвитку інструментів продажу (бірж, сучасних електронних площадок, інформаційних сервісів); наголошено на надзвичайній важливості активізації діяльності Міністерства закордонних справ та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, зокрема Держзовнішінформу,  у просуванні експорту України.

Після обговорення всіх важливих питань, учасники заходу запропонували удосконалити Експортну стратегію, підготовку кадрів та відновлення роботи торгівельно-економічних місій при посольствах.

Пропозиції з круглого столу, за словами організаторів, будуть надані уряду, у тому числі – в рамках наради щодо модернізації взаємодії МЗС та бізнес-асоціацій.

Довідково.

Інформація щодо зовнішньоторговельного балансу України за 9 місяців 2019 року (за даними Держстату України)

• Сучасний стан зовнішньоторговельного балансу країни визначають сировинні сектори, передусім АПК та металургія, внесок яких у формування ВВП останніми роками є досить вагомим.
• За 9 місяців 2019 р. експорт товарів та послуг становив 44,84 млрд. дол. США, імпорт – 48,91 млрд. дол. (зростання на 7,1% як в експорті, так і в імпорті порівняно з 9 місяцями 2018р.). Негативне сальдо сягнуло рівня 4,07 млрд. дол. (за 9 місяців 2018р. було також негативне – 3,8 млрд. дол.).
• За 9 місяців 2019 р. експорт товарів становив 37,09 млрд. дол. США (зростання на 7,4% порівняно із 9 місяцями 2018р., імпорт – 44,191,3 млрд. дол. (+7,5%). Негативне сальдо – майже 7,1 млрд. дол. (за 9 місяців 2018р. також негативне – 6,56 млрд. дол.).
• За 9 місяців 2019 р. експорт послуг – 8,95 млрд. дол. США, (+4,8% порівняно із 9 місяцями 2018р., імпорт – 4,7 млрд. дол., або (+3,0%). Позитивне сальдо – 4,23 млрд. дол. (за 9 місяців 2018р. також позитивне – 3,95 млрд. дол.).
• Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 221 країни світу.
• Частка країн ЄС у зовнішній торгівлі товарами за цей період становить 42,1%.
• Серед основних експортних партнерів України в світі – Китай, Польща, РФ, Туреччина, Італія, ФРН.При цьому зниження темпів за 9 місяців поточного року серед вказаних країн зафіксовано лише у РФ (-10%).
• Найбільші обсяги імпорту у торгівлі припадають на Китай (майже 15% до загального обсягу), РФ (12,3%), ФРН (10,2%), Польща (6,8%) та Білорусь (6,0%), що загалом складають більше половини усього товарного імпорту в Україну.
• У товарній структурі зовнішній торгівлі за 9 місяців зберігаються тенденції до збільшення експорту сировини. Зокрема, експорт сільськогосподарської продукції (зернові культури, жири та олії ) складає понад 33% до загального обсягу (готові харчові продукти 6,3%). Внесок металургійного комплексу у загальний експорт залишається також досить значним – до 22%.
• Частка продукції з високою доданою вартістю протягом вже тривалого періоду у структурі експорту продовжує знижуватися: машини, обладнання та механізми, електричне обладнання – 8,9%, електричні машини 5,6%, реактори ядерні, котли, машини – 3,3% тощо.