Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 21.02.2020

Експорт продукції переробки дозволить збільшити виручку українських аграріїв щонайменше у 1,5 рази

Входячи до першої десятки найбільших світових експортерів зернових, Україна на сьогоднішній день знаходиться лише у третій десятці країн за показником отриманої виручки від продажів сільгосппродукції за кордон. Причиною цього є продажі аграріями на зовнішні ринки, здебільшого, сільськогосподарської сировини замість продукції глибокої переробки за рахунок якої можна було б збільшити експортні прибутки українського АПК щонайменше у 1,5 рази. Таку думку висловив директор компанії ARTIS.com Василь Гальчевський виступаючи під час Міжнародної конференції аграрного бізнесу  “Збільшення прибутків у міжнародній торгівлі” в Києві.

«Минулого року українські аграрії експортували 50,5 млн тонн зернових та зернобобових культур та борошна. Це на 10,5 млн тонн більше, ніж у попередньому сезоні. Це дало змогу отримати 8,5 млрд доларів експортної виручки. З одного боку ми радіємо через такі показники наших аграріїв та трейдерів тому що, так звані, «сільськогосподарські» долари позитивно впливають на курс національної валюти. Але навіть не отримуючи таких рекордних врожаїв як минулого року, Україна мала б, звичайно, набагато більше якби активніше займалася експортом товарів з високою доданою вартістю себто продукції глибокої переробки. Натомість, збуваючи великі обсяги сировинної продукції ми втрачаємо й в ціні і маємо високі витрати на транспортування»,- зазначив спікер конференції, звертаючись до її учасників.

Василь Гальчевський також повідомив, що на сьогодні аграрний сектор поряд з металургією та IT-галуззю   безперечно залишається основним локомотивом української економіки, забезпечуючи основну частку валютних надходжень в країну – близько 40%. При цьому частка від продажів зернових у загальній структурі виручки від українського експорту значна – понад 13%, більше лише мають чорні метали – 21%.

«Але досягнути таких показників вдається лише величезним обсягам постачання, а не продукції з доданою вартістю. Тож не дивно, що багато представників експортного середовища критикують українських аграріїв за захоплення торгівлею сировиною замість того, щоб поширювати торгівлю вже готовою продукцією»,- висловив думку директор компанії ARTIS.com.

При цьому Василь Гальчевський зауважив, що відкриття нових виробництв продукції з доданою вартістю не означає її швидкого продажу на іноземних ринках.

«Головне при цьому це те,  щоб продукція відповідала європейським стандартам і маркетологи підприємств, де буде вироблятися така продукція, недаремно отримували свої кошти. Адже на відміну від високотехнологічних галузей, де одне проривне рішення може забезпечити перевагу над конкурентами і сприяти швидкому завоюванню ринку збуту, в аграрній галузі дуже важко винайти «свій велосипед». Основні світові ринки в світовому АПК вже давно поділені і зайти на них новому гравцю дуже непросто»,- розповів Василь Гальчевський.

Він також зауважив, що поглиблена переробка сільгоспсировини на стадії експорту, наприклад, продаж борошна замість зерна, або ж олії замість соняшнику, дозволить в 1,5-2 рази збільшити експортну виручку.

«Коли ж вдасться експортувати на міжнародні ринки, наприклад, замість горіхів якір та інші високоякісні кондитерські вироби, то виручка експортерів зросте у понад 2 рази. Адже при цьому будуть задіяні цілі сектори виробництва, що безперечно, позитивно впливатиме на розвиток української економіки»,- говорячи про перспективи розвитку сегменту переробки зазначив Василь Гальчевський.

Він також виразив думку, що глибока переробка сільгосппродукції дасть поштовх створенню нових робочих місць та збереже кваліфіковані кадри, які за відсутності роботи в Україні просто поїдуть за кордон.

При цьому, на думку фахівця, на законодавчому рівні потрібно якомога швидше та якісніше реформувати аграрний сектор чітко та зрозуміло прописавши правила гри, які не можливо було б змінити разом із політичним кліматом в країні.

Джерело: UAFES.