Великі ідеї для вашого бізнесу
вул. Загородня, 15
м. Київ, Україна, 03150
0 800 30-50-74

14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою

14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 13.01.2021

МОН працює над удосконаленням законодавчої бази для розвитку наукової сфери

Необхідно розробити законодавство, яке б зміцнювало ланцюг «освіта – наука – інновації – економіка». На цьому наголосив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет під час засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій сьогодні, 12 січня 2021 року.

У доповіді Міністр зазначив, що наукова сфера в Україні є досить великим сегментом економіки. Так, у 2019 році науково-технічною діяльністю займалися 950 організацій, понад 79 тисяч наукових працівників. Однак ця кількість зменшується.

Сергій Шкарлет окреслив низку проблем, які є в науково-технічній діяльності України, та шляхи їх розв’язання.

За його словами, рівень фінансування науки в Україні залишається вкрай низьким, хоча в останні роки має позитивну динаміку в поточних цінах. Водночас з урахуванням індексу інфляції обсяг витрат на дослідження та розробки у 2019 році становив лише близько 60% від рівня 2013 року. Наукоємність ВВП неухильно зменшується – з 0,70% у 2013 році до критичних 0,43% у 2019 році. За даними 2019 року, частка обсягу витрат на дослідження у ВВП країн ЄС у середньому становила 2,13%.

«Уряд розуміє цю проблему. У бюджеті цього року передбачено збільшення низки видатків на науку. Це, звичайно, ще далеко від задекларованих меж. Проте це перший крок до належного фінансування науково-технічної діяльності», – підкреслив Міністр.

Як повідомив Сергій Шкарлет, найбільший обсяг бюджетних коштів на виконання досліджень і розробок надається в межах базового (або інституційного) фінансування, тоді як рівень більш ефективного програмно-цільового фінансування залишається вкрай низьким. Частка таких видатків у 2019 році була менше 4%.

«Торік Національний фонд досліджень провів конкурси за тематиками «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Профінансовано 216 проектів на суму 255,3 млн гривень», – зазначив Міністр.

Окрім того, він звернув увагу на те, що існує занадто велика частка фундаментальних досліджень у загальному обсязі наукових робіт, що виконуються за бюджетні кошти. 62% робіт припадає на фундаментальні дослідження і близько 2% – на науково-технічні розробки. Це не завжди виправдано через недостатню кількість висококваліфікованого персоналу та застарілу матеріально-технічну базу (прилади й обладнання) вітчизняних наукових установ.

«Частка держави у фінансуванні сфери досліджень у більшості економічно розвинутих країн становить у середньому 30%. Це значно менше, ніж в Україні. Вкрай необхідно, щоб ці кошти використовувалися максимально ефективно як для соціогуманітарного, так і економічного розвитку країни. Підготовка нового переліку пріоритетів і, що найважливіше, оновлення засад їх формулювання є одним з найбільших викликів для Міністерства, який маємо подолати протягом цього року», – повідомив Сергій Шкарлет.

Ще однією проблемою, за його словами, є недостатній попит на результати вітчизняних досліджень з боку реального сектору економіки, що не дозволяє компенсувати вкрай низький рівень бюджетного фінансування наукової сфери в Україні.

«Наразі Міністерство із залученням наукової спільноти та інститутів громадянського суспільства готує оновлення Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», нове Положення про акредитацію експертів та Методики проведення експертиз за різними напрямами», – зазначив Сергій Шкарлет.

Окрім того, серед проблем виокремлено те, що доволі часто розроблення технологій здійснюється без урахування потреб ринку, конкурентного ринкового середовища. Також відсутні реальні стимули в суб’єктів підприємницької діяльності для інвестування в прикладні наукові дослідження та розробки.

«Міністерством розроблено низку законопроектів, які спрямовані на стимулювання всіх учасників інноваційного процесу. За оцінками експертів, співвідношення витрат на науково-технічну розробку, підготовку її до впровадження та підготовку до виробництва нової продукції становить 1:10:100. Отже, без втручання держави подолати так звану «долину смерті» інноваціям не вдасться. Покращення ситуації потребує створення механізмів, які б спонукали українську промисловість використовувати наявні й замовляти нові вітчизняні розробки, а вчених – більш ефективно співпрацювати з підприємницьким сектором», – підкреслив Сергій Шкарлет.

За словами Міністра, про один із таких механізмів, розроблений МОН, йдеться в законопроекті про внесення змін до ЗУ «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». Документом, зокрема, передбачена підтримка виконавців окремих великих проектів зі створення наукоємної продукції шляхом субсидіювання високотехнологічних підприємств, які виступатимуть замовниками, співвиконавцями й виробниками нової продукції. З однієї сторони, це має сприяти зацікавленості бізнес-сектору (через зменшення фінансового тягаря на розробку), а з іншої – повинно позначитися на якості результатів і гарантії їх впровадження.

«Через обмежене бюджетне фінансування досліджень для більшості наукових організацій і закладів вищої освіти питання комерціалізації наукових результатів є питаннями виживання й подальшого розвитку. Активна діяльність з комерціалізації наукових розробок може стати в Україні стратегічним напрямом розвитку конкурентоспроможності національної економіки», – підкреслив Міністр освіти і науки України.

Також Сергій Шкарлет звернув увагу на необхідність перегляду та осучаснення показників результативності наукової сфери.

«Наведені проблеми та пропозиції щодо їх розв’язання узгоджуються з висновками результатів дослідження експертів Європейської Економічної Комісії ООН для України в межах програми субрегіонального огляду інноваційної політики країн Східної Європи та Кавказу The Sub-regional Innovation Policy Outlook 2020. Експерти під час проведення аналізу соціально-економічного та політичного розвитку акцентували увагу на можливості для цих країн здійснити суттєвий економічний прорив шляхом створення сприятливих умов для розвитку та більш широкого застосування інновацій», – зазначив Міністр.

Нагадаємо, МОН презентувало досягнення у сфері науки та інновацій за 2020 рік.

Джерело: Урядовий портал.