Необхідно змінювати підходи до контролю системи публічних закупівель, – Надія Бігун

Міністерство економіки України пропонує змінювати підходи до контролю у сфері публічних закупівель, а не посилювати санкції за порушення. Про це заявила заступник Міністра економіки України Надія Бігун під час круглого столу «Моніторинг закупівель: що треба змінювати?», який відбувся в межах проєкту Європейського Союзу «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС».

Захід мав на меті окреслити стан системи контролю у сфері публічних закупівель, обмінятися думками щодо необхідних змін до законодавства та узгодити подальші кроки для вдосконалення цієї системи.

«Ми проаналізували найбільш поширені види порушень, які аудитори знаходять за результатами моніторингів. Перші 10, що покривають понад 90% усіх висновків, є несуттєвими. Вони стосуються здебільшого не суті закупівлі і можливих економічних втрат держави, а форми – тобто порушень у процедурній частині, строках на публікацію, невчасній відповіді на питання, формі документів тощо. Тому ми дійсно підтримуємо бажання розвивати контроль у бік пошуку та запобігання суттєвим порушенням, що пов’язані з економічними інтересами держави. У той самий час, цей процес має бути комплексним. Тобто щоб мати можливість справді ефективно працювати з моніторингами та запобігати державним втратам, одночасно потрібно змістити фокус в контролі з форми на суть. Це стане сигналом для фахівців в закупівлях так само змінити фокус у своїй роботі та більше уваги приділяти аналізу ринку, конкуренції, найкращим цінам та пропозиціям», –  зауважила заступниця Міністра економіки Надія Бігун.

В той же час деякі учасники заходу наполягають на посиленні санкцій за порушення в цій сфері.

«В умовах, коли дефіцит державного бюджету сягає 42 млрд доларів, а половина нашого бюджету фінансується коштом міжнародних партнерів, ми не можемо собі дозволити, щоб публічні закупівлі були неефективними. Тому роль контролю буде неухильно зростати. І це не лише про покарання, а про вдосконалення всієї системи витрачання грошей. Сподіваємося, що державні аудитори впораються із цим викликом, і ми готові їм допомагати», – заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради, депутатка Роксолана Підласа.

Представники Держаудитслужби наголосили на важливості забезпечення перевірки використання коштів, виділених на відбудову України.

«Наше сьогодні диктує свідомі зміни підходів до витрачання бюджетних коштів, що неможливо без якісного державного фінансового контролю. Ми всі розуміємо, що саме закупівлі є найбільш вразливою ланкою для шахрайства, конфлікту інтересів, змов замовників та учасників, інших порушень законодавства. Держаудитслужба на виконання міжнародних зобов’язань визначена відповідальною за забезпечення перевірки використання коштів, виділених на відбудову, реалізацію окремих проєктів (зокрема, проєктних витрат, результатів і досягнень). Це кошти наших партнерів та донорів, отже увага державного фінансового контролю буде ще більше сфокусована на дотриманні принципів законності, ефективності та економності під час реалізації проєктів відбудови», – наголосила Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.

Однією з проблем є те, що аудиторам складно притягнути до відповідальності осіб, які вчинили порушення. Тому вони хочуть отримати доступ до персональних даних порушників. Крім цього, аудитори пропонують можливість зупиняти платежі за договорами, що укладенні із суттєвими порушеннями. Але Не всі учасники дискусії підтримали цю ідею.

Усі учасники обговорення погодилися, що Державна аудиторська служба має бути більшим, ніж просто каральним органом. Її основна мета — допомагати державі використовувати кошти ефективно. Тому контроль, зокрема в частині моніторингів, потребує змін у кількох напрямках:

• посиленні відповідальності за порушення, зокрема через розширення повноважень аудиторів щодо притягнення до відповідальності;
• перегляді підходів і методології моніторингів.

«За кілька годин вирішити всі проблеми у контролі публічних закупівель, які накопичувалися роками, нереально. Але для нас дуже важливо обговорювати потенційні зміни з усіма стейкхолдерами, обмінюватися думками та ідеями. Тільки так можна створити зміни, що справді працюватимуть на користь системі, а не просто її ускладнять. Тому впевнений, що ця зустріч стане хорошим початком цього процесу», – підсумував заступник виконавчого директора з інноваційних проєктів TI Ukraine Іван Лахтіонов.

Представники Transparency International Ukraine пообіцяли допомогти розробити законопроєкт, що допоможе вдосконалити систему контролю. Крім цього, окремої уваги потребують ризик-індикатори — їхній повноцінний запуск та вдосконалення дозволить автоматично фіксувати підозрілі терміни та пришвидшити виявлення ризикових закупівель.

Довідково:

Проєкт «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС» впроваджується об’єднанням відомих українських громадських організацій та аналітичних центрів:

Лабораторія законодавчих ініціатив – аналітичний центр з багаторічною експертизою в питаннях демократизації, парламентаризму, політичної освіти та належного врядування.

Transparency International Ukraine – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки і впровадження змін задля зниження рівня корупції в Україні.

Громадянська мережа ОПОРА – неурядова всеукраїнська організація громадського контролю та підтримки у сфері виборів, парламентаризму, освіти, управління спільною власністю, енергоефективності, місцевого самоврядування, а також всеосяжного впровадження принципу відкритих даних.

Адвокат майбутнього – громадська організація з практичним досвідом у сфері правового та судового розвитку, реформування сектору юстиції.

Центр економічної стратегії – неурядовий дослідницький центр з питань економічної політики.

ГО «Європейська правда» – незалежне українське медіа, яке спеціалізується на висвітленні новин щодо європейської тематики та євроінтеграції України.

www.me.gov.ua