ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 26.02.2021

Німеччина хоче розвивати з Україною «водневе партнерство»

Німеччина готова розвивати співробітництво з Україною у галузі водневих технологій, а також допомогти їй в розробці власної водневої стратегії.

Про це розповів керівник групи міжнародного співробітництва у сфері водню та енергетичного палива Німецького енергетичного агентства (dena) Кіліан Кроне під час Першої щорічної міжнародної конференції «Розвиток водневих технологій в Україні та світі», передає Укрінформ.

Кроне зазначив, що використання водню буде необхідним з огляду на зобов’язання Німеччини у рамках амбітних цілей «кліматичного нейтралітету». «Без водню ми не зможемо здійснити енергетичний перехід, ми не зможемо зробити це самостійно, автономно», – визнав він.

Зменшення на 90-95% використання викопних видів енергії повинно базуватися на використанні енергоносіїв на базі саме водню, сказав Кроне. При цьому його імпорт буде перевищувати власне виробництво.

ФРН хоче сформувати «водневі партнерські взаємини» та наразі визначає коло країн для такої співпраці. У 2019 році було здійснено перший аналіз країн, які мають економіки, що дозволяють використовувати водень, а також мають законодавство, яке дозволяє міжнародну співпрацю на цьому напрямку. За оцінкою Кроне, «Україна знаходиться у досить вигідному становищі», отже є великі шанси для налагодження партнерства. Але Києву, додав він, треба зосередитися на вдосконалені законодавства щодо зеленого водню, що дозволить чітко будувати партнерські взаємини.

Перевагою України є, зауважив Кроне, долучення до європейської транспортної мережі, що відкриває можливості, зокрема, для змішування водню з іншими енергоносіями для транспортування. Але, додав він, треба провести модернізацію ГТС.

Німеччина розробила загалом 38 заходів у рамках своєї Національної водневої стратегії (оприлюдненої влітку минулого року). У ній прописані значні фінанси на міжнародну співпрацю: 2,8 млрд євро, починаючі вже з 2021 року, буде виділено на проєкти, які стосуються зеленого водню, з залученням закордонних партнерів (на внутрішньонімецькі заходи до 2030 року передбачені 7,8 млрд євро).

Цього року буде проведено перші аукціони стосовно перших дотацій, які будуть виділятися на проєкти, пов’язані з зеленим воднем. Будуть також визначатися варіанти партнерства з різними країнами. «Сподіваюсь, що Україна буде серед них», – сказав Кроне. Він вважає, що Україна має всі можливості стати частиною таких проєктів.

Треба зрозуміти, сказав Кроне, наскільки швидко можна налагодити виробництво водню в Україні, щоб вона стала частиною європейських та світових зусиль, спрямованих на декарбонізацію економіки і стала партнером ФРН.

Кроне також згадав підписаний у серпні минулого року Меморандум про енергетичне партнерство між Україною та Німеччиною.

Представник dena додав також, що його країна з радістю поділиться досвідом і готова допомогти Україні у розробці її власної водневої стратегії у технічних, фінансових моментах.

Як повідомлялося, у 2021 році в Україні стартує розробка Водневої стратегії, яка буде здійснюватися із залученням авторитетних міжнародних компаній та вітчизняних експертів, за сприяння Світового банку. Перші пілотні проєкти у сфері водневої енергетики, підготовка до яких ведеться сьогодні, мають стартувати у 2022 році.