ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 01.06.2023

НКРЕКП скасувала граничні ціни на ринку електроенергії з 30 червня

Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), скасувала дію прайс-кепів на ринку електроенергії з 30 червня.

Відповідне рішення ухвалили на вечірньому засіданні регулятора в середу. За нього проголосували всі члени комісії, за винятком голови НКРЕКП Костянтина Ущаповського, який утримався, оскільки голосував за скасування прайс-кепів з 11 червня.

Ухвалена сьогодні постанова передбачає зупинення відповідних положень ухваленої після початку повномасштабного вторгнення постанови №332 від 25 лютого 2022 року щодо визначення граничних цін на ринку електроенергії, зокрема максимального прайс-кепа у 2 тис. грн/МВт-год для годин мінімального навантаження та 4 тис. грн/МВт-год для годин максимального навантаження.

Водночас в обґрунтуванні до проєкту постанови зазначається, що опрацьовується питання встановлення граничних цін на ринку “на добу наперед” (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВДР) та балансувальному ринку (БР) відповідно до Методики визначення істотного коливання цін та встановлення граничних цін на цих ринках, затвердженої постановою НКРЕКП від 27.09.2022 № 1221.

Як зазначив під час засідання регулятора голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький, для оператора системи передачі дуже важливим є залучення імпорту, і особливої актуальності ця можливість набуває в літні місяці – під час активної ремонтної кампанії генерації.

“Відповідно, нинішні прайс-кепи не дають такої можливості залучати імпорт у достатніх обсягах (через вищі ціни на електрику в Європі – ЕР), тому в ідеалі ми хотіли б бачити модель, де прайс-кепи встановлені на рівні наших європейських колег, але принаймні прайс-кепи на РДН та ВДР мають відповідати рівню цін на суміжних ринках для того, щоб імпорт міг надходити до країни протягом літніх місяців”, – пояснив позицію Кудрицький.

За його словами, ціни на РДН суміжних країн, зокрема Польщі та Словаччини, звідки Україна може імпортувати до 1050 МВт, могли б бути індикатором для встановлення прайс-кепів.

“Індикатором можуть бути декадні або місячні середньозважені ціни на цих ринках. Як інший варіант можна брати ціни під час пікових навантажень на них. Можливі різні підходи, але важливо, щоб імпорт із Польщі та Словаччини міг іти в Україну, насамперед у години пікових навантажень”, – пояснив Кудрицький.

Він додав, що з точки зору функціонування ринку та енергосистеми, “чим раніше рівень прайс-кепів відповідатиме меті залучення імпорту, тим краще”.

Кудрицький наголосив, що, за прогнозами НЕК, дефіцит е/е у вечірні години спостерігатиметься із початку червня.

“Якщо ми говоримо про повне скасування обмежень, то за умови жорсткого моніторингу ситуації на ринку, щоб ми не побачили аномальних стрибків цін”, – зазначив він.

Очільник системного оператора також звернув увагу, що одночасно потрібно змінювати як верхній, так і нижній прайс-кепи (на РДН 1378,97 грн/МВт-год для годин мінімального навантаження з 00:00 до 07:00 і з 23:00 до 24:00 та 2646,25 грн/МВт-год для годин максимального навантаження з 07:00 до 23:00 – ЕР).

“На суміжних ринках, особливо у вихідні, є і від’ємні значення ціни е/е, і це тягне за собою імпорт, коли він не потрібен”, – пояснив позицію глава “Укренерго”.

За словами віцепрезидента НАЕК “Енергоатом” Хартмута Якоба, компанія на РДН продає 10% свого ресурсу, і вплив від зміни прайс-кепів потребує додаткових розрахунків. Він звернув увагу, що в певних випадках зміна прайс-кепів матиме нейтральний вплив на компанію, оскільки збільшення ціни продажу е/е на ринку відбуватиметься на тлі збільшення компенсації за тарифами для населення в рамках виконання спецзобов’язань (ПСО).

Комерційний директор ВАТ “Донбасенерго” Олег Ларіонов однозначно виступив за підняття граничних цін на ринку.

“Донбасенерго”, як і інша теплова генерація, працює у збиток, підняття необхідне з огляду на те, що собівартість виробництва е/е на вугіллі становить 3,6-3,7 тис. грн/МВт-год, на газі, як ми зараз працюємо в рамках газового ПСО, 4,6-4,7 тис. грн/МВт”, – навів аргументи Ларіонов.

Він також зазначив, що підвищення прайс-кепів необхідне і для залучення імпортного ресурсу. Також, за його словами, це дасть змогу генкомпаніям виходити на довгострокові договори.

“Треба підвищувати, щоб ми були з імпортом або взагалі скасовувати, а там ринок усе вирішить. Якщо будуть якісь перекоси на ринку, то є НКРЕКП, яка може швидко поставити прайс-кепи. Але для енергосистеми потрібно підвищення прайс-кепів, і це призведе до того, що ми вийдемо на довгострокові договори, тому що поки РДН під прайс-кепами генерація на довгострокові договори вийти не може”, – описав він ситуацію.

Голова АТ “Оператор ринку” Олександр Гавва, який виступив за скасування прайс-кепів уже з 11 червня, зазначив: “Ми виступаємо за ухвалення європейських норм, оскільки це ключова вимога про проведення механізму market coupling, який потрібен і є в планах держави. За нашим аналізом, у разі скасування прайс-кепів особливих змін ціни е/е на червень не бачимо, тому виступаємо за те, щоб дозволити певний період працювати без них. Тому рішення про зупинення певних положень (постанови 332 – ЕР) бажано було б зробити до запуску нових прайс-кепів відповідно до методики визначення таких”.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів визначив тарифи на електроенергію для населення в розмірі 2,64 грн-кВт-год з ПДВ з 1 червня. Учасники ринку, а також представники держорганів неодноразово заявляли, що питання підвищення тарифів для населення потрібно вирішувати в блоці зі зміною прайс-кепів на ринку е/е для його збалансування.

 

ua.interfax.com.ua