Як повідомляється на сайті Мінфіну, вже через 3 місяці банки подвоять пильність і почнуть з особливим завзяттям блокувати підозрілі операції клієнтів. Причина проста: новий «антивідмивний» закон в рази збільшив розмір штрафів для суб’єктів моніторингу за недбайливе виконання обов’язків.
Держфінмоніторинг відзвітував про результати своєї роботи за минулий рік. Старанність фінрозвідників вражає. У 2019 році вони підготували і направили в різні силові, фіскальні та антикорупційні органи понад 1,1 тис матеріалів, пов’язаних з відмиванням «брудних» грошей. Загальна сума фінансових операцій, які потрапили під «ковпак», перевалила за 134 млрд грн.
Цього року фінрозвідка стане ще активнішою, а коло українців, якими зацікавляться «компетентні органи» — ще ширшим. Адже вже в кінці квітня набере чинності новий «антивідмивний» закон. Він розширить і перелік контрольованих операцій, і список тих, хто буде ці операції моніторити.
Зараз моніторяться суми від 150 тис. грн., з кінця квітня — тільки операції, які стартують з 400 тис. грн. Аналогічним чином зміниться і поріг валютного контролю за експортно-імпортними операціями.
1. У поле зору потраплять всі закордонні та внутрішні грошові перекази і фіноперації з готівкою — внесення, переказ, отримання на суму від 400 тис. грн.
2. Грошові перекази без відкриття рахунку, в тому числі міжнародні на суму від 30 тис. грн. Ініціатору такого переказу доведеться представити повну інформацію про себе та одержувача.
Юристи попереджають: краще не дробити переказ, щоб не привернути увагу фінрозвідки.
«Платіжні системи будуть зобов’язані проводити верифікацію своїх клієнтів, якщо виявлять ознаки пов’язаності фінансової операції з іншими фінансовими операціями, навіть якщо не була досягнута порогова сума в 30 тис. гривень. Наприклад, якщо з однакових гаманців протягом робочого дня відправлені два транші по 25 тис. гривень, друга операція буде підлягати обов’язковому моніторингу, так як є всі ознаки підозрювати клієнта в дробленні суми для обходу вимог щодо верифікації», — пояснює молодший партнер юридичної компанії «Legal House» Анатолій Кисельов.
3. Ставки і виграші в лотерею, казино тощо.
До суб’єктів первинного фінансового моніторингу будуть зараховані лотереї і азартний бізнес — букмекери, казино та інші. Вони будуть стежити за «чистотою» коштів своїх клієнтів.
Моніторити будуть суми від 30 тис. грн. А це означає, наприклад, що наші чиновники і політики вже навряд чи зможуть пояснити появу значних коштів на своєму рахунку або ліквідних активів банальним везінням гравця.
4. Операції з віртуальними активами, в тому числі, криптовалютами.
В перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу додаються компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, реалізації, переказу електронних грошей. У тому числі в цю категорію входять компанії, діяльність яких пов’язана з криптовалютою.
Якщо біржі, обмінники, банки або інші компанії здійснюють платежі в криптовалюті в еквіваленті від 30 тис. грн, вони повинні перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта. Клієнт, у свою чергу, зобов’язаний надати вичерпну інформацію про походження та призначення своїх віртуальних активів.
За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, Держфінмоніторинг має доступ до аналітичного продукту, який дозволяє проводити розслідування джерел походження криптоактивів і напрямків їх використання. Тобто служба вже розслідує операції з криптою, і має достатньо успішних кейсів таких розслідувань. Міністр фінансів також повідомила, що відповідні норми в антивідмивному законі – перший крок на шляху легалізації обігу криптовалют в Україні.
Оновлений закон розширює перелік суб’єктів фінансового моніторинга. Тепер стежити за чистотою грошей будуть також платіжні системи та особи, які надають консультації з питань оподаткування. Що це означає? Як мінімум, у платіжних систем з’являться гори додаткової роботи. Для клієнта це може бути пов’язано із затримками в проходженні платежів.
Податкові ж консультанти приєднаються до колег – бухгалтерів і аудиторів, які вже зобов’язані ідентифікувати своїх клієнтів і моніторити їх операції.
«В майбутньому нас чекає серйозний контроль готівкових фінансових потоків, детальне документальне пояснення ризикових для банку транзакцій, реальне блокування рахунків для з’ясування чистоти фінансових потоків. Європейська банківська система вже давно працює в такому режимі. Україна тільки підготувала майданчик і пробує окремі інструменти», — підсумувала Наталія Радченко з Legal House.