Великі ідеї для вашого бізнесу
вул. Загородня, 15
м. Київ, Україна, 03150
0 800 30-50-74

Шановні клієнти, з 1 грудня 2020 року, експертні висновки ДП “Держзовнішінформ” видаються лише на бланках суворої звітності.

Шановні клієнти, з 1 грудня 2020 року, експертні висновки ДП “Держзовнішінформ” видаються лише на бланках суворої звітності.
Опубліковано 13.01.2021

Плани на 2021-й: яких змін варто очікувати українцям у системі юстиції

2020-й став для Міністерства юстиції України роком нових викликів та досягнень. «Усі труднощі та перемоги, через які нам довелося пройти минулоріч, загартували нашу команду. Нам вдалося зробити значні кроки на шляху до розбудови системи юстиції. Та на 2021 рік ставимо перед собою не менш амбітні цілі, аби продовжити втілювати задумані плани у життя», – говорить Міністр юстиції України Денис Малюська.

Одна із перших таких цілей – оптимізація діючих та продаж вже законсервованих установ виконання покарань. Це дозволить отримати додаткові кошти для інвестування в будівництво нових сучасних слідчих ізоляторів та впровадження кращих умов тримання засуджених.

«В’язнична інфраструктура України збудована ще за радянських часів. Слідчі ж ізолятори в країні були зведені ще раніше – вік багатьох установ уже налічує понад 100 років. Вони технічно зношені та непристосовані до сучасних умов утримання людей. Проблему можна було б вирішити, звівши нові СІЗО. Однак будівництво слідчих ізоляторів «з нуля» – дуже вартісне для держави. Тому Мін’юстом і було прийнято рішення реалізувати проект із продажу в’язниць, аби за рахунок цього отримати кошти для будівництва нових СІЗО. Перші аукціони мають відбутися вже цього року. Паралельно розпочнемо підготовку проектно-кошторисної документації для початку будівництва нових сучасних СІЗО за межами міст із залученням приватного сектору», – зазначає очільник Мін’юсту.

Разом із тим, у планах керівництва профільного відомства – налагодити механізм ефективного виправлення осіб без ізоляції від суспільства. Для цього, зокрема, очікується ухвалення Верховною Радою законопроектів щодо альтернативних видів покарання.

«Законопроектами ми пропонуємо запровадити новий вид покарання – пробаційний нагляд. Передбачається, що пробація застосовуватиметься і як основне, і як додаткове покарання за вчинення нетяжких злочинів. До того ж, буде розширено перелік випадків, коли може бути застосовано пробаційний нагляд, у порівнянні з тим, що існує наразі. При цьому важливо наголосити, що пробацією ми не замінюватимемо позбавлення волі. Застосування пробаційного нагляду, в першу чергу, дозволить врахувати індивідуальні ризики кожної конкретної особи, в результаті – зробить покарання більш ефективним. Крім того,  дозволить скоротити витрати на пенітенціарну систему», – пояснює заступник Міністра юстиції Олена Висоцька.

Не менш важливими документами, які також цьогоріч очікують затвердження Парламентом, – законопроекти щодо підвищення гарантій прав потерпілих від насильницьких кримінальних правопорушень. Передбачається, що компенсації від держави зможуть отримати люди, які мають тяжкі тілесні ушкодження, завдані злочином, жертви статевих злочинів, родичі і члени сімей тих, хто помер (йдеться про вбивство), а також неповнолітні діти, яким завдане психологічне або фізичне насилля. Для цього необхідно створити Державний фонд відшкодування шкоди таким потерпілим, який буде наповнюватися за допомогою самих ув’язнених. Кожен ув’язнений, незалежно від вчиненого злочину, по-перше, буде сплачувати спеціальний збір на наповнення фонду для виплат потерпілим, по-друге, – на регреси. По-третє, усі кошти, які надійдуть від штрафів та виправних робіт інших злочинців як санкція, також будуть наповнювати цей фонд.

У 2021 році планується також запровадити нову адміністративну процедуру. «Відповідний законопроект – це єдині чіткі та зрозумілі правила дій при прийнятті рішення органу влади про права та обов’язки фізичних та юридичних осіб. Його положення дозволять на практиці забезпечити додатковий захист прав і законних інтересів особи у відносинах із державою, рівність осіб перед законом та ефективність здійснення контролю за законністю діяльності органів влади, сприятиме обмеженню проявів бюрократизму, свавілля та корупції з боку службовців, підвищить ефективність роботи органів влади», – акцентує заступник очільника Міністерства юстиції Олександр Банчук.

Крім того, у планах Мін’юсту на 2021 рік – продовжити роботу щодо врегулювання процедури медіації, вдосконалення діяльності третейських судів, створення в Україні суду присяжних, запровадження публічних консультації з громадськістю.

Для розбудови ефективної системи примусового виконання судових рішень та рішень інших органів цьогоріч планується, зокрема:

  • цифровізувати окремі процедури примусового виконання рішень, оскільки наразі робота виконавців надмірно покладається на паперові носії та послуги поштового зв’язку, що уповільнює процес виконавчого провадження;
  • оптимізувати органи державної виконавчої служби, адже нинішня структура органів ДВС функціонує без суттєвих змін уже понад 20 років та є застарілою;
  • продовжити спрощення доступу до професії приватного виконавця та збільшити їхню кількість.

Разом із тим планується скасувати норми у законодавстві, які встановлюють мораторій на стягнення з боржників коштів, заборону накладення арешту на майно боржника. «На сьогодні діє більше 10 таких мораторіїв, що призводить до невиконання судових рішень, та, як наслідок, до порушення прав та законних інтересів стягувачів у виконавчому провадженні. Одним із мораторіїв, який найбільше впливає на стан виконання судових рішень, зокрема, є заборона на вчинення виконавчих дій щодо об’єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», положення якого неоднозначно трактують навіть суди», – наголошує заступник Міністра юстиції Андрій Гайченко.

У 2021 році Мін’юст продовжить розширювати доступ до послуг судових експертів. Для цього необхідно розробити системні зміни для удосконалення законодавчого регулювання судово-експертної діяльності, зрівняти повноваження приватних і державних судових експертів, аби збільшити конкуренцію між ними, чітко визначити в Законі підстави, порядок розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також створити умови для самоврядування судових експертів. «Міністерство юстиції не може та не збирається вказувати органам самоврядування, як їм діяти. Саме тому, щоб забезпечити законодавче підґрунтя для створення ефективної системи самоврядування, її концептуального бачення напрацьовуватимемо разом із фаховою спільнотою», – зазначає Директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександр Олійник.

Ще одним із ключових завдань Мін’юсту на нинішній рік є вдосконалення процедур банкрутства. Зокрема, очікується ухвалення законопроекту «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства», розробленого Міністерством з метою удосконалення положень цього Кодексу в частині усунення технічних неузгодженостей та суперечностей, забезпечення єдиного підходу в розумінні та застосуванні чинних положень Кодексу. «Цей документ містить раціональні новели, що оптимізують процедуру банкрутства та закривають наявні законодавчі прогалини», – розповідає заступник Міністра юстиції Валерія Коломієць.

З метою забезпечення належного виконання своїх міжнародних зобов’язань, зокрема виконання рішень Європейського суду з прав людини, планується продовжити законодавчу роботу, спрямовану на вирішення системних проблем, які призводять до порушення прав людини. Так, у 2021 році заплановано затвердження розробленого Плану дій на виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах Іванов/Бурмич проти України та комплексного пакету законодавчих актів з урахуванням вимог Комітету міністрів Ради Європи. «Уряд України у 2020 році вжив першочерговий захід, необхідний для виконання рішень ЄСПЛ цієї групи справ, – затвердив Національну стратегію вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 року. Вона є дорожньою картою для України, яка дозволить зменшити кількість невиконаних рішень судів; погасити державний борг у зв’язку з невиконаними рішеннями судів; припинити звернення до ЄСПЛ у зв’язку з невиконанням або тривалим виконанням рішень національних судів; збільшити довіру суспільства до державних інституцій. Наразі Міністерство юстиції розробило проект Плану заходів щодо реалізації цієї Національної стратегії. Він містить чіткі заходи нормативного та інституційного характеру, спрямовані на ефективне вирішення проблеми тривалого невиконання рішень національних судів», – говорить заступник Міністра юстиції – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

Надійна та доступна система державної реєстрації – завдання, яке Мін’юст розпочав втілювати минулоріч, та яке все ще потребує ґрунтовної роботи для його реалізації. «Ми впровадимо заходи для забезпечення надійної системи державної реєстрації, яка гарантуватиме непорушність прав на нерухоме майно та бізнес, а також забезпечить здійснення переходу від моделі швидкого реагування до ризик-орієнтованої моделі запобігання рейдерським діям», – розповідає заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук.

«Разом із цим продовжимо роботу щодо спрощення реєстрації філій та представництв іноземних юросіб. Прийняття Верховною Радою відповідного законопроекту сприятиме залученню іноземних інвестицій в економіку України та підвищить інвестиційну привабливість держави. Крім того, це сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Так, свобода заснування, лібералізація та усунення перешкод для здійснення підприємницької діяльності є одним із пріоритетних завдань Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», – наголошує перший заступник Міністра юстиції Євгеній Горовець.

Триватиме робота й у напрямку трансформації системи нотаріату. Зокрема, щодо запровадження електронної системи нотаріату. «Завдяки цифровізації нотаріальної діяльності вдасться відмовитись від ведення паперових книг обліку діяльності нотаріуса; зменшити кількість документів, які особа має подавати для вчинення нотаріальної дії; автоматизувати низку процесів у діяльності нотаріусів; вести нотаріальний архів у електронній формі тощо», – зазначає заступник Міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.

Серед планів Міністерства юстиції на 2021 рік – також посилення правової спроможності громад шляхом реалізації правопросвітницьких програм, розширення доступу та спрощення процедур підтвердження права на безоплатну вторинну правову допомогу. Усе це має посилити ефективність системи надання безоплатної правової допомоги. «Наша перша ціль – підвищення рівня правової свідомості, культури та освіченості людей. Друга – мотивація та стимулювання людей до вирішення правових проблем у правовий спосіб, зокрема за допомогою сервісів системи БПД. Третя –  забезпечення вирішення проблем людей у правовий спосіб за допомогою наявних механізмів та сервісів. Зокрема, йдеться про забезпечення якості надання правової допомоги, посилення співпраці з партнерськими організаціями, запровадження комплексної допомоги (не тільки правової) тощо. І четверта ціль — розвиток на базі системи БПД механізмів, спрямованих на недопущення порушень прав людини, яка знаходиться у контакті чи конфлікті із законом», – повідомляє заступник Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Одним із пріоритетів для Мін’юсту було протягом 2020 року та залишається й надалі поглиблення співпраці України та Європейського Союзу у сфері юстиції, свободи та безпеки. Для цього необхідно затвердити комплексний документ із конкретними пріоритетами та чіткими напрямками співпраці України зі стороною ЄС – Консолідовану дорожню карту для поглиблення співпраці у галузі юстиції, свободи та безпеки: практичний результат до 2025 року. Це комплексний стратегічний документ, який базується на секторальному підході та включає такі напрями співпраці, як захист персональних даних; співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами; протидія легалізації (відмиванню) коштів та фінансуванню тероризму, боротьба з корупцією та організованою злочинністю; кібербезпека та захист інформації; реформа юстиції та правове співробітництво.

Презентація

Джерело: Урядовий портал.