Розширюємо вікно в Європу: як Україна буде модернізувати свій західний кордон

Війна російських загарбників проти України заблокувала наш морський транспорт та викликала значне навантаження на західних кордонах. УНІАН з’ясовував, як країна буде переорієнтувати свою транспорту систему за європейськими стандартами та збільшувати транспортні можливості перетину кордонів з Євросоюзом.

Повномасштабне вторгнення Росії завдало важкого удару по кордонах України, довжина яких складає 5,6 тисяч кілометрів. Російські загарбники ще з перших днів війни повністю заблокували морські шляхи, чим спричинили небувалий тиск на наші західні автомобільні та залізничні пункти пропуску.

Пункти пропуску на кордонах з країнами Євросоюзу ще до війни були перевантажені і перехід через них часто супроводжувався кілометровими чергами. Але з початку бойових дій ці шпаринки стали ключовим економічним та гуманітарним коридором нашої держави, де фактично проходить весь експорт та імпорт держави.

Тому з оборонної та економічної точки зору розширення західних пунктів пропуску є критичним питанням для держави, оскільки вільне пересування товарів, послуг та людей дозволяє швидше отримувати від заходу важливу зброю для наших захисників, паливо для вітчизняного ринку та гуманітарну допомогу.

На останньому засіданні уряд запланував активізувати процес перемовин щодо відкриття спільних пунктів пропуску на кордоні з нашим добрим європейським другом Польщею.

Це пришвидшить проходження митних процедур, прибере більшість корупційних ризиків та може стати поштовхом для аналогічних дій на кордонах з іншими сусідами, що є важливим кроком на шляху української інтеграції в спільний митний простір Євросоюзу.

Особливим компонентом під час реформування українських пунктів пропуску стане також запровадження електронної черги на кордоні.

Коментуючи майбутній проект, на засіданні уряду прем’єр-міністр України Денис Шмигаль пообіцяв пришвидшити цей важливий проект: “Ми рухаємось в бік цифрової держави з максимально зручними сервісами для людей та для бізнесу. А тому це питання не може і не буде більше відкладатися”.

За словами голови уряду, наступним кроком планується розширення пунктів пропуску в рамках проекту “Відкритий кордон” та створення сучасних сервісних зон біля кордону для вантажних автомобілів та водіїв.

“Зміни на митниці — це один із найбільших запитів, які є серед населення і бізнесу впродовж останніх 30 років. Ще до масштабного російського вторгнення ми сформували комплексну дорожню карту з реформування митниці, і зараз продовжуємо її активне впровадження”, – сказав прем’єр-міністр.

Синхронізація залізничних колій

Найважливішим транспортом під час повномасштабної війни Росії проти нашої країни, мабуть, можна вважати залізницю. Ступінь героїзму, який проявили рядові залізничники, важко переоцінити. Залізницею перевозиться все: зброя, експортна та імпортна продукція, включаючи їжу, та, звичайно, самі люди. Тому зміни в цьому напрямку є одними з ключових в питанні інтеграції української транспортної системи з системою ЄС.

Окрім модернізації самих вагонів, зміни мають стосуватись і ширини колії. Україна на своєму історичному шляху успадкувала радянську систему колій. Так, українські потяги рухаються “широкою” колією 1520 мм, а на кордоні зустрічаються з “вузькою” європейською 1435 мм. Через це виникають перешкоди на західних кордонах та гальмується швидкість, з якою українські товари можуть експортуватися за кордон, а імпортні надходити в країну.

“Ми розуміємо, що європейську колію нам потрібно буде будувати в Україні, і поєднувати свою залізничну мережу з європейською. Хоча б основні вузли повинні в нас доходити як європейська колія”, – зазначив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Транспортний експерт та колишній заступник голови Мінінфраструктури Віктор Довгань, Україні сказав агенції УНІАН, що вже зараз потрібно починати відновлення саме з західного кордону та продовжувати вузьку колію в тих місцях, де менше ризиків ракетних ударів.

Проте, за його словами, Україна не зможе повністю поміняти українську колію на європейський стандарт. Оскільки заміна колії призведе до багатьох фундаментальних змін, включаючи модернізацію рухомого складу та різних інших систем.

“Важливо не просто відновлювати, важливо ще розширити пропускну здатність. Тому що в нас є проблема з експортом і нам треба продовжувати вузьку колію, робити термінали, нормальне пасажирське сполучення. І продовжувати вузьку колію знову ж таки не до Києва, а принаймні робити відновлення до Ковеля, Мукачева, Львова. Тобто на короткі ділянки, тому що ми не зможемо витягнути великі”, – сказав Довгань.

За оцінками радника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Георгія Зубка, вартість повної заміни вітчизняної колії на європейську може зайняти 30-40 років та коштувати біля 150 млрд гривень.

“Вартість повної заміни ширини колії на європейську на 20 тисяч км колій та модернізація супутньої інфраструктури в країні вимагає від 120-150 мільярдів гривень і потребуватиме 30-40 років. В залежності від стану залізничної інфраструктури та рельєфу місцевості вартість прокладання  одного кілометру євроколії буде складати від 6 до 22 мільйонів гривень. Тому логічним є підхід сталого переходу і модернізація інфраструктури через послідовні і логічні проекти переходу на євро колію”, – сказав Зубко агенції УНІАН.

Модернізація дорожніх пунктів пропуску

У коментарі агенції УНІАН керівник відділу міжнародних перевезень групи компаній Zammler Олександр Кирилюк повідомив, що зараз на українсько-польському кордоні запрацював тестовий період, оскільки обидві сторони будуть обмінюватись інформацією щодо кількості пропущених автомобілів, аби покращити ситуацію із заторами.

“Наразі ситуація із заторами складна: одна із автівок групи компаній Zammler потрапила до Польщі після семи днів простою. Головна проблема затримок – ще й у тому, що зараз через кордон йде багато транспорту із сільськогосподарською продукцією, а процес проходження обов’язкового фітосанітарного контролю на стороні Польщі тривалий”, – сказав Кирилюк.

Держава задля забезпечення більш ефективно працюючих транспортних коридорів на наших західних кордонах запустила масштабний план по модернізації старих пунктів пропуску в рамках проєкту “Відкритий кордон”, започаткований президентами України та Польщі.

В рамках цього проєкту вже було оновлено прикордонний пункт на україно-польському кордоні “Краківець – Корчова”, який вже почав працювати на повну.

“Поки звичні шляхи торгівлі заблоковані через окупацію на сході і півдні України, ми розвиваємо інші – на заході. Що вища пропускна здатність українсько-польського кордону, то швидше їде сільгосппродукція та паливно-мастильні матеріали”, – наголосив міністр інфраструктури Кубраков.

Транспортний шлях в ЄС

Після підписання довгоочікуваного “транспортного безвізу”, за яким скасовується необхідність отримання українськими перевізниками дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень з державами Євросоюзу, знаковою подією для інтеграції України з Європою стало включення українських логістичних шляхів до Транс’європейської транспортної мережі.

Цей проект включає в себе інвестиційний план Європейської комісії, за яким до 2030 року в Україні планується реалізувати проекти на загальну суму в 4,45 млрд євро, що є найбільшим показником серед усіх держав “Східного партнерства” Євросоюзу.

“Включення логістичних маршрутів до мережі TEN-T дозволяє: усунути існуючі перешкоди при проведенні логістичних операцій; залучити європейські інвестиції для модернізації транспортної інфраструктури; отримати доступ до інструментів допомоги ЄС у питанні розбудови української частини мережі TEN-T; розвивати мультимодальні перевезення; зменшити логістичні витрати; підвищити якість послуг при перевезенні товарів”, – зазначили в прес-службі Міністерства інфраструктури України.

Україна має максимально спростити бюрократичні процедури, автоматизувати більшість процесів та створювати спільні з європейськими сусідами підприємства по збільшенню експортних можливостей національної економіки. Ми маємо орієнтуватися на Європейський союз, частиною якого плануємо стати.

Проблеми, які принесли з собою на нашу землю окупанти, дуже гострі та серйозні, але, разом з тим, долаючи їх, наша країна стає більш стійкою до будь-яких майбутніх викликів. Не дивлячись на війну, уряд, прикордонники, митниця разом з “Укрзалізницею” та іншими транспортними компаніями вже шукають ефективні рішення задля модернізації та покращення пропускної спроможності наших західних кордонів. І сучасна транспортна інфраструктура буде ключовою артерією, яка уособлюватиме сучасну Україну в європейській сім’ї.

Дмитро Петровський/www.unian.ua