Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді взяти за основу проект Закону України № 3236-1 «Про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Автором законопроекту став голова Комітету Данило Гетманцев. Проект відповідної постанови вже зареєстрований у парламенті України.
Про це пише “Судово-юридична газета“.
Законопроектом пропонується привести у відповідність, а простіше кажучи, суттєво збільшити розміри ставок державного мита на деякі нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Причому зростання буде у рази. Зокрема, за посвідчення:
Крім того, за передачу заяв громадян, державних установ, підприємств та організацій іншим громадянам, державним установам, підприємствам і організаціям держмито збільшиться у 17 разів – з 0,03 до 0,5 НМДГ, а за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів – у 167 разів (з 0,03 до 5 НМДГ).
Необхідність даних змін автори законопроекту пояснюють тим, що розмір ставок був встановлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ще у 1993 році і деякі його положення вже є застарілими, а тому потребують корегувань. Передовсім автори хочуть запобігти зменшенню доходів місцевих бюджетів, куди надходить державне мито.
Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, встановлений пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України для застосування при посиланнях на НМДГ в законах або інших нормативно-правових актах, дійсно, складає лише 17 гривень. Проте остаточні суми, в залежності від обсягів та кількості документів, після змін все одно можуть бути зовсім не дрібними.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради вже вказувало, що при такому підході «збільшення ставок державного мита певним чином створить для окремих (малозабезпечених) осіб перешкоди до реалізації законних, у тому числі, конституційних, прав».
Також експерти вважають сумнівним акцент на фіскальній (бюджетоутворюючій) функції державного мита, зважаючи на його правову природу, як плати за послугу, яка має забезпечувати компенсацію витрат на її надання.
Ще одну цікаву річ виявили у розділі ІІ законопроекту, де зазначено, що «цей Закон набирає чинності з 1 липня 2020 року». «Це не узгоджується з вимогами пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким визначено принцип стабільності податкового законодавства України, за змістом якого податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року», – зауважують у Головному науково-експертному управлінні.
У профільному комітеті обіцяють доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи. Про що саме йдеться, наразі не відомо.