Великі ідеї для вашого бізнесу
вул. Загородня, 15
м. Київ, Україна, 03150
0 800 30-50-74

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 28.12.2021

Ціни на с/г продукцію у 2022 суттєво зростуть

Україна опинилася перед серйозною загрозою продовольчої безпеки через рекордні ціни на газ. Про це повідомляє УАК, пише аgronews.ua.

Вартість газу для промисловості досягла рекордних 56 тис. грн. за 1 тис. куб. м. Ціни на добрива, у собівартості яких газ займає до 80%, зросли у 2,5-4 рази. І це ще не межа. Навесні аграріям загрожує дефіцит добрив обсягом шостої частини потреби. Ситуація позначиться на цінах на продукти харчування 2022 року, кажуть експерти. Ціни на сільськогосподарську продукцію та товари її переробки можуть зрости ще на чверть через зростання їхньої собівартості.

Додатковим фактором, який чинитиме тиск на ціни, може стати скорочення врожаю зернових та олійних . Наступного року аграріям, швидше за все, не вдасться повторити рекорд із вирощування зернових та олійних поточного року. Через те, що добрив буде внесено менше, урожай може просісти на 15-20%. Але найгірше те, що знизиться не лише вал, а й якість зерна, що особливо актуально щодо продовольчої пшениці, якої й цього року прибрали менше, ніж очікувалося. Це призведе до ще більшого дефіциту якісного борошна для випікання хліба та подальшого зростання цін на хлібобулочні вироби.

Хіміки та сільгоспвиробники вже кілька місяців намагаються домовитися з “Нафтогазом” про продаж за ціною на третину нижче за ринкову 1,2 млрд куб. м газу, необхідні виробництва добрив. Газ обіцяють повернути у квітні-травні, після посівної. Але поки що спроби не увінчалися успіхом.

Ціна на добрива виросла за ціною газу

Високі ціни на газ стали головною причиною зростання цін на добрива, від яких залежить не лише обсяг урожаю зернових та олійних, а й його якість. “Без достатньої кількості внесених мінеральних добрив ми не отримаємо якість пшениці, яка відповідає вимогам продовольчої, особливо другого класу” , – зазначив президент “Української аграрної конфедерації” Леонід Козаченко.

Нинішнього року Україна вже зіштовхнулася з цією проблемою. На тлі рекордно високого врожаю зерна, яке потрібне борошномелам для виробництва якісного продукту, що використовується у виробництві хлібобулочних виробів, виявилося менше, ніж очікувалося. “Минулого року врожай, незважаючи на те, що він був меншим за обсягом, був більш якісним: продовольчої пшениці в ньому було 65-70%”, – зазначає директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.

У нинішньому сезоні частка продовольчої пшениці (1–3-й класи) скоротилася до 42–45%, а частка пшениці 2–го класу, яка є основою для виробництва високоякісного борошна, що застосовується у хлібопеченні, склала 19–20% . Близько 60% урожаю пшениці – це фураж.

Хлібопекарі і борошномели заявляють про складнощі з покупкою продовольчого зерна, що є в наявності: з одного боку, буквально у них з-під носа його перехоплюють експортери, які орієнтуються на ціни світового ринку і мають великі фінанси, з іншого боку, самі аграрії притримують продаж зерна цінного класу в надії, що ціни на нього продовжать зростати.

У Всеукраїнській асоціації пекарів вже попередили, що найближчим часом якість хліба в Україні може погіршитися, оскільки його випікатимуть із борошна зі зниженими хлібопекарськими якостями. Головна причина – дефіцит зерна для виробництва якісного борошна.

У 2022 році ситуація буде ще гіршою. Адже ціни на добрива зростають, а їхня пропозиція скорочується через високі ціни на газ.

Порівняно з 2020 року ціни на мінеральні добрива зросли в 2,5-4 рази , зазначає директор Наукового центру Інституту землеробства Національної академії аграрних наук Микола Ткаченко. За його словами, до кінця лютого-березня ціни на селітру, що у грудні продається вже по 24,6 тис. грн/т, можуть зрости до 30-35 тис. грн/т.

Ціни на добрива зростають за ціною газу, який у собівартості сягає 70-80%. В Україні ціна на газ для промисловості досягла рекордних 56 тис. грн. за 1 тис. куб. м . На початку року газ коштував 10-12 тис. грн./за 1 тис. куб. м.

Цінове ралі не витримали кілька виробників мінеральних добрив. “Одеський припортовий завод”, що спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду, рідкого азоту, припинив роботу ще 22 вересня, коли ціна на газ в Україні ще навіть не пробила планку 20 тис. грн за 1 тис. куб. м. Припинив випуск мінеральних добрив та державний “Сумихімпром”.

Приватний сектор у виробництві добрив в Україні представлений підприємствами, які підконтрольні Дмитру Фірташу та Ігорю Коломойському. Вони обидва мають активи у газовому бізнесі. Коломойський до того ж є співвласником добувних компаній в Україні та контролює напівдержавну “Укрнафту” . Незважаючи на це, та їхні хімічні підприємства зазнають складнощів через різке подорожчання газу.

“Українські виробники мінеральних добрив, які ще тримаються на плаву, працюють не на повну потужність, що веде до скорочення обсягів виробництва” , – розповів президент “Української аграрної конфедерації” Леонід Козаченко.

Україні загрожує дефіцит добрив

Окрім високих цін на добрива, навесні Україна може зіткнутися з їхнім дефіцитом. У грудні на складах маємо на 40% менше добрив порівняно з минулим роком у НААН. На складах знаходиться 50-60 тис. т аміачної селітри та карбаміду вітчизняного виробництва, каже директор Наукового центру Інституту землеробства НААН.

Зупинка імпорту з Російської Федерації та з Китаю ускладнила ситуацію з наявністю добрив на складах.

У НААН наголосили, що сьогодні ситуація із наявністю добрив стабільна. Певний дефіцит очікується починаючи з другої половини лютого . Ще більше проблема загостриться у березні-квітні. Загальний дефіцит мінеральних добрив навесні 2022 року становитиме 250-300 тис. т добрив. Це одна шоста від їхньої потреби (1,3 млн т).

На імпорт розраховувати не варто

Імпорт добрив не може прийти на виручку у нинішній ситуації – через високі ціни на газ проблеми з виробництвом добрив відчувають практично всі країни, з яких вони раніше ввозилися – Литва, Польща, Туреччина . Як відомо, від російських добрив, які минулими роками через комфортні ціни на газ для російських виробників із РФ були дешевою альтернативою, яка стримує зокрема апетити внутрішніх виробників, Україна відмовилася з політичних міркувань. На ввезення добрив із Росії встановлено загороджувальні мита .

Через політичну невизначеність під питанням імпорт добрив із Білорусі , яка отримує від “Газпрому” газ по 120 дол. за 1 тис. куб. м та може запропонувати альтернативу. З Білорусі постачалося до третини всіх імпортних добрив , залежно від виду, у тому числі й тих, які в Україні не виготовлялися.

“Сьогодні поставки з Білорусі під питанням . Минулого тижня ми мали конференцію з білоруськими виробниками. На ній ми обговорювали, зокрема, причини значного підвищення цін на білоруські добрива для України. Сьогодні, якщо імпортувати ці ж добрива з Китаю, ціна буде такою Одна з причин таких високих цін полягає в тому, що білоруські виробники не впевнені в українському ринку, бояться укладати довгострокові контракти, тому що через зростаючу політичну напруженість у будь-який момент імпорт може зарубати. або одна, або інша сторона. Під час конференцій представники білоруських виробників добрив прямо це не озвучують, але дають зрозуміти: немає впевненості, що вони зможуть постачати добрива до України наступного року ” , – каже Козаченко.

Поставляти Україні добрива можуть також Казахстан та Узбекистан, які не мають проблем із газом власного видобутку, проте минулими роками їхня частка в обсязі імпорту в Україну не перевищувала 3% і навряд чи її вдасться значно наростити. Серйозною перешкодою цього може бути логістика у зв’язку з необхідністю відправляти продукцію через російську територію .

Як відомо, Україна цього року дуже розраховувала на постачання вугілля з Казахстану, але від ідеї довелося відмовитись через відсутність можливості провезти його транзитом через Росію.

Без добрив урожай зерна знизиться, а ціни зростуть

Кількість мінеральних добрив, що вносяться, прямо впливає на обсяг і якість урожаю, повторюють експерти. За їх словами, застосування добрив у необхідному обсязі – одна з причин, через яку Україні вдалося цього року зібрати рекордний урожай зернових та олійних . Вперше за історію країни він досяг позначки 100 млн т.

“Українські аграрії вийшли на досить високий рівень використання добрив. Але якщо порівнювати з рівнем їх використання в європейських країнах та в США, то в Україні (в діючій речовині) їх вноситься менше. Рятує ситуацію наш родючий чорнозем , на якому навіть без застосування такої кількості добрив виходить отримувати великі врожаї” , – каже Козаченко.

За даними галузевого порталу AgroPolit.com, у порівнянні з європейськими країнами у перерахунку на 1 га землі Україна вносить 42 кг азоту, США – 73 кг, ЄС – 90 кг. Пестицидів Україна застосовує 0,75 кг/га, США – 2,5 кг/га, ЄС – 3,1 кг/га.

У ході прийдешньої весняної посівної аграрії внесуть значно менше добрив. “У цьому випадку валовий урожай зменшиться мінімум на 15%. За умови несприятливих погодно-кліматичних умов він може знизитись і на 20%” , – каже Козаченко.

Це означає, що у 2022 році Україна не зможе повторити рекорд нинішнього року, коли вперше в історії країни вдалося зібрати 100 млн т зернових та олійних .

Зростання цін на добрива призведе до зростання цін на зернові . Якщо у 2020 році частка мінеральних добрив у кінцевій собівартості сільськогосподарської продукції становила 25-35%, то у сезоні 2021-2022 вона може досягати 50-55%, каже директор Інституту землеробства НААН Микола Ткаченко. “Безумовно, зростання цін на мінеральні добрива призведе до збільшення собівартості сільськогосподарської продукції та вартості кінцевого продукту для споживача. За нинішнього рівня цін на мінеральні добрива очікується зростання цін на сільськогосподарську продукцію та товари її переробки на не менше 25%” , – зазначає експерт.

Якщо ціни на світовому ринку продовжать зростати, уявити, скільки коштуватиме сільськогосподарська продукція в Україні та, відповідно, продукти харчування – складно. Як відомо, на тлі зростання світових цін ціни на зерно в Україні цього року кілька разів оновлювали історичні рекорди – це потягло вгору ціни на хліб, хлібобулочні вироби, макарони, крупи . Якщо зростання цін продовжиться у 2022 році, ціни на продукти зростуть ще більшими. Подорожчає м’ясо, у собівартості якого корми, що виготовляються на основі злаків, займають суттєву частку.

Високі ціни на добрива та скорочення обсягів їх постачання на внутрішній ринок негативно вплинуть і на врожай овочів та фруктів в Україні. “Не варто забувати про те, що мінеральні добрива використовуються і у вирощуванні овочів, а також багаторічних саджанців, таких як яблуні, груші, сливи” , – зазначив Козаченко.

Ключ до вирішення ситуації у руках “Нафтогазу”

Знайти вихід із ситуації можна, забезпечивши українських виробників добрив дешевим газом. Варіант, як це зробити, обговорюється з кінця листопада. Його суть полягає у простій своп-операції – виробники хімудобрив готові закупити газ на умовах постачання у квітні-травні за цінами, мінімум на 40% нижчими за сьогоднішні, і передати ці контракти “Нафтогазу”. НАК, у свою чергу, має поставити їм газ за цінами форвардних контрактів (на 40% нижче за ринок) вже в січні. Для забезпечення потреб аграріїв під час весняних польових робіт хімікам необхідно 1,2 млрд. куб. м .

Чергова нарада, на якій обговорювалася ця пропозиція, проводилася за участю міністра агрополітики Романа Лещенка минулого тижня – ще одна була призначена на вчора, 20 грудня. “Пропозиція поки не знаходить підтримки у “Нафтогазу”, хоча на перший погляд він нічим не ризикує. Відвантаживши хімікам газ за зниженою ціною, він відразу отримає права на квітневі та травневі форварди за аналогічною ціною” , – каже Козаченко.

Що ж зупиняє “Нафтогаз” від того, щоби піти назустріч аграріям і хімікам, попередивши ще один виток зростання цін на продукти харчування? Чиновники, як мантру, твердять, що газу в Україні достатньо. Станом на 16 грудня запаси газу в українських підземних сховищах знизилися до 15,3 млрд. кубів. На аналогічну дату минулого року запаси становили 25,1 млрд. кубів, що на 39% більше.

За такого рівня заповненості ПСГ у січневі морози Україна може зіткнутися із серйозним дефіцитом . Глава ВДТСУ Сергій Макогон в інтерв’ю підтвердив, що списки пріоритетних відключень від газу промислових споживачів вже складено . Їх мають усі облгази. У разі критичної ситуації Міненерго має право застосувати обмеження щодо цих списків.

До того ж учасники ринку підозрюють, що влада може і брехати: на тлі нетипово низького імпорту газу, який спостерігався цього року, та зниження його видобутку в Україні, у підземці насправді може і не бути тих обсягів, про які вони бадьоро рапортують . У цьому випадку небажання “Нафтогазу” втратити ще 1,2 млрд куб. м газу на користь хіміків перед найхолоднішими місяцями зими дуже зрозуміло.

Водночас тягнути з рішенням далі нема куди. “Вже в січні хімічні підприємства мають активно виробляти добрива, тому що закупівля для весняної посівної починається, як правило, у лютому. Але щоб це сталося – потрібний газ” , – сказав112ua.tv Леонід Козаченко.

Криза оголила системні проблеми

Нинішня ситуація оголила системні проблеми, що накопичилися в Україні за останні кілька десятиліть. Проблема не стояла б так гостро, якби Україна змогла наростити обсяги видобутку власного газу. Такі плани були, але влада провалила їх з тріском, і ніхто за це досі не покараний.

“Одне тільки родовище на шельфі Чорного моря “Дельфін” має річний потенціал до 11 млрд куб. м газу на рік (третина від річного обсягу споживання в країні, – ред.). Це не кажучи вже про перспективні родовища на суші” , – зазначає Козаченко.

Влада кілька років тягла із укладанням угод про розробку газових родовищ із приватними інвесторами. У результаті результати конкурсу на шельф скасували, передавши його без жодного конкурсу “Нафтогазу”. Зараз ніхто не розуміє, коли реально можуть розпочатися розробка перспективної ділянки та вилучення газу. Із укладенням угод з інвесторами щодо розробки нових родовищ на суші влада також тривала кілька років. З цієї причини очікувати різкого зростання видобутку газу в Україні у найближчі рік-два не доводиться.

Багато йшлося про намір приватизувати ОПЗ та знайти інвестора, який міг би скласти гідну конкуренцію іншим приватним підприємствам, забезпечуючи підприємство газом за вигідною ціною. Але цього не сталося.

Незважаючи на розмови, Україна не відродила виробництво калію, що призвело до серйозних екологічних проблем . На території нашої країни є поклади апатитів, які використовуються для виробництва фосфорних добрив, але їхня розробка також не ведеться. Раніше Україна отримувала апатити із Росії, тепер – з Африки.

“Якби Україна змогла наростити обсяги виробництва мінеральних добрив і, відповідно, обсяги їх внесення хоча б удвічі, ми могли б вийти на нові рекорди у виробництві зернових – 120-130 млн. т” , – упевнений Козаченко.

Але поки що про це і близько не йдеться. Як то кажуть, не до жиру, бути живим. На порядку денному – порятунок весняної посівної, від якої залежатиме врожай 2022 року, ціни на продукти харчування та хліб в Україні.